27 / Грудень, 2022

26 грудня Асоціація міст України провела засідання фахової мережі з питань освіти. Захід проведено в рамках Проєкту «Сприяння всебічному розвитку громад через аналітику, діалог та міжнародне співробітництво», що фінансується Німецьким товариством Міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках Підтримки реформи децентралізації в Україні (U-LEAD з Європою. Фаза II).
Метою заходу було з'ясувати та узагальнити актуальні потреби муніципалітетів у галузі освіти в умовах воєнного стану та сформувати пропозиції щодо їх вирішення.
Участь у засіданні фахової мережі з питань освіти  взяли представники ОМС територіальних громад: заступники міських, селищних, сільських голів, керівники органів управління освітою міських, селищних, сільських рад.
Фасилітатором онлайн-заходу виступила експертка з питань освіти АМУ Тетяна Куценко. Вона привітала учасників, підкресливши, що саме місцеві органи управління освітою відіграють ключову роль у збереженні системи освіти в сучасних надскладних умовах воєнного стану, а також оголосила програму і мету заходу.
На початку засідання учасники  обговорили одне з найактуальніших питань для забезпечення діяльності закладів загальної середньої освіти -  недостатній обсяг освітньої субвенції на 2023 рік. В умовах протистояння України  повномасштабному вторгненню  російської федерації, коли місцеві бюджети значно скоротились, а залишки освітньої субвенції у наступному році будуть повернуті до Держбюджету, зменшення державного фінансування середньої освіти може призвести до вкрай негативних наслідків. 
Керівники місцевих органів управління з’ясували причини невідповідності освітньої субвенції реальним потребам громад, зокрема, невідповідність даних про кількість учнів, які були застосовані для розрахунку обсягу освітньої субвенції,  фактичним даним, що подавала громада в електронному вигляді; зменшені коефіцієнти і показники у Формулі освітньої субвенції та ін. Виступаючі наголосили на необхідності розрахунку  освітньої субвенції, відповідно до фактичних даних кількості учнів у громаді.
У ході дискусії учасники засідання обговорили пошук шляхів щодо забезпечення роботи закладів освіти в умовах  недостатнього обсягу освітньої субвенції на 2023 рік. Зокрема, йшлося про такі складні і непопулярні рішення як оптимізація, скорочення шкільної мережі і скорочення штатів педагогічних працівників, зменшення надбавок і доплат педагогам.
Вкотре учасники заходу наголошували на необхідності залишення залишків освітньої субвенції у місцевих бюджетах, сьогодні вони могли б стати засобом оперативного врегулювання ситуації з нестачею коштів на заробітну плату вчителям.
Наступним питанням були розглянуті нагальні потреби щодо організації роботи пунктів незламності в закладах освіти та проблемні питання, які освітяни не в змозі вирішити самостійно: 
- забезпечення пунктів незламності світлом та теплом;
- забезпечення пунктів незламності цілодобовою охороною;
- необхідність забезпечення бомбосховищами пунктів незламності на прифронтових територіях;
- кадрове забезпечення пунктів незламності;
- забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану приміщень та ін.
Водночас учасники висловили пропозиції щодо вирішення окремих питань, наприклад, можливість створення комунальної установи, яка буде опікуватись пунктами незламності та організує їх кадрове забезпечення: психологи, соціальні працівники тощо. Адже ці люди мають бути залучені і хтось має стати для них роботодавцем.
Представники деокупованих територій розповіли про проблеми в організації роботи закладів освіти після деокупації, зокрема: нарахування оплати комунальних  послуг за період, коли в закладах розташовувались окупанти;  відновлення навчання для дітей, які не навчались довгий період, та інші. 
Так, майже 50% дітей не навчалися в період окупації, тому громада має бажання почати новий навчальний рік з 1 січня і закінчити до 1 липня. “Ми бачимо необхідність навчатися 6 днів на тиждень, але в статуті погоджено пятиденний робочий тиждень. Також великим питанням є організація нового навчального року посеред вже існуючого”, - поділився виступаючий.
Іншою проблемою він виділив те, що оскільки російські війська перебували в більшості закладів в період окупації, наразі школам та  закладам дршкільної освіти виставляються рахунки за електрику - фактично за те, що використали окупанти. Ситуація ускладнюється тим, що місцевий бюджет пустий і залишків освітньої субвенції також немає, при тому, що  наразі після обстрілів вибило вікна в школах, а можливостей їх хоч чимось закрити - немає.
Представники ОМС долучилися до обговорення порушених питань та висловились за необхідність отримання відповідних розяснень від Міносвіти.
Представник прикордонної з російською федерацією громади  розповіла про організацію освітнього процесу у зоні проведення бойових дій: “Навчальний процес у дитячих садочках наразі організовано офлайн. Щодо шкіл, то там навчання переважно дистанційне в більшості класів. Однак завдяки спільній роботі вчителів, педагогічних працівників та батьків ми організували очне навчання для учнів початкової школи. Адже діти мають вчитися бути в колективі, розуміти, що таке урок, школа. Підготовку ми почали ще влітку і таким чином у нас від початку року були виведені з простою вчителі, технічні та інші працівники. Крім цього у нас повністю закрита проблема з гаджетами, однак залишається головна проблема - інтернет-покриття та зв’язок”.
Після обговорення організації роботи закладів освіти в таких громадах, учасники заходу розглянули питання перспектив створення корпоративних закладів освіти в умовах хронічної нестачі коштів для освітньої галузі.
Під час дискусії представники громад також висловили проблеми, з якими зіткнулися при облаштуванні укриттів в закладах освіти, створенні безпечного освітнього простору та належної якості освіти в умовах воєнного стану, організації підвезення учасників навчального процесу до закладів освіти. В результаті обговорення було спільно сформовано ряд питань, для вирішення яких необхідно звернутись до центральних органів влади, а також питань, для яких необхідно розробити рекомендації, алгоритми дій чи дорожні карти. Крім цього ухвалено рішення про необхідність отримання роз'яснень від Міносвіти, щодо змін, які вплинули на розрахунок освітньої субвенції, оскільки зміни до Формули внесені не були. У зв'язку з цим учасники засідання висловили необхідність провести онлайн зустріч із представниками та розробниками АІКОМ щодо невідповідності внесених даних.
Зокрема, звернення до центральних органів влади та врегулювання на законодавчому рівні потребують питання:
- дефіциту освітньої субвенції;
- повернення залишків освітньої субвенції до місцевих бюджетів;
- спрощення механізму оптимізації освітньої мережі;
- організації навчання для дітей, які не навчались довгий період, або були вивезені у російську федерацію;
- оцінювання учнів, які навчаються за кордоном;
- врегулювання відбору водіїв для шкільних автобусів.
Також сформовано ряд питань, на які АМУ  підготує  роз'яснення, рекомендації та алгоритми дій, що вийдуть окремою збіркою.
Галузь: 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)