09 листопада 2016 року експерт Асоціації міст України з питань освіти Л. Мозгова провела для учасників Школи з децентралізації для молоді, які були відібрані на умовах конкурсу з усіх регіонів держави, презентацію освітніх послуг, що надаються у громадах. Зокрема, познайомила з результатами соціального опитування 2040 респондентів на предмет задоволення якістю освітніх послуг, а також прокоментувала результати ЗНО – 2016. Аналітик наголосила, що актуальними залишаються такі питання:

• Які послуги потрібні замовнику та суспільству в цілому?
• Як визначити оптимальну їх вартість?
• Якими критеріями послуговуватись у вимірюванні понять “якісно” – “неякісно”?
• Які механізми оцінки якості надання освітніх послуг застосовувати?
• Як підготувати фахівців, зокрема педагогів, до позитивного реагування на необхідність змін у розвитку власної компетентності?

Учасники сформулювали запитання до експертів Центру аналізу та розробки законодавства, на які одержали відповіді.

Після обговорення модератор заходу, директор Центру аналізу та розробки законодавства Я. Рабошук прокоментував особливості формування бюджету галузі освіти у 2016 році та озвучив позицію Асоціації міст України.

Також учасники Школи з децентралізації взяли участь у роботі груп, завданням яких було сформулювати потреби в одержанні освітніх послуг дітей та учнів, потреби батьків та педагогів у створених для них у начальних закладах умовах.

Так, на думку молоді, діти дошкільних навчальних закладів потребують психологічного комфорту, нетрадиційної методики навчання, гарних умов перебування у закладі, якісного харчування та цікавих і змістовних форм відпочинку.

Учні загальноосвітніх навчальних закладів, як вважають учасники Школи, мають такі потреби:

• вільний доступ до Інтернету;
• бути учасником учнівського самоврядування;
• навчатись у бізнес-школах;
• мати право на вибір предметів;
• брати участь в оцінювання рейтингу вчителів;
• впливати на розвиток шкільної інфраструктури;
• більше рухатись, більше мати свободи;
• право користуватись будь-якою матеріально-технічною базою;
• одержувати стипендії за якісне навчання;
• мати цікаве дозвілля;
• мати якісне харчування;
• у старших класах мати спеціалізацію предметів відповідно до інтересів;
• навчатись в інтерактивному середовищі;
• зменшення кількості домашніх завдань (врешті, нащо школа, якщо вдома вони мусять робити те саме);
• потреба у справжніх фахівцях: учителях фізкультури, іноземних мов, які не змінюються і надають якісні освітніх послуги;
• більше уроків іноземних мов, які хочуть вивчати учні (наприклад, китайську);
• створені комфортні класи.

Учні професійно-технічних навчальних закладів хочуть, щоб їх навчали якісно за дуальною системою, щоб вони знали, куди прийдуть на роботу після завершення навчання. Також вони хочуть мати гарні побутові умови в гуртожитках та закладі, і, звісно, потужну матеріально-технічну базу.

Педагоги, на думку молоді, мріють у цілому про гарні умови праці та високу заробітну плату.

Також було змодельовано потреби батьків, зокрема:

• забезпечити перепустковий режим для дітей, що дозволяв би батькам контролювати, чи дійшла дитина до закладу;
• он-лайн відео спостереження за перебуванням дитини в закладі;
• безпечність перевезень дітей до навчальних закладів;
• наявність кваліфікованих медичних працівників та забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов;
• належне оснащення приміщень і майданчиків;
• забезпечення якісного і безпечного харчування дітей;
• наявність розгалуженого інформаційного простору (електронний щоденник, електронні підручники, відкритість планів занять на кожен день, інформаційні дошки);
• високий рівень кваліфікації і компетентності педагогів;
• створення умов для ранньої професійної орієнтації дитини;
• можливість здійснювати часткову фінансову участь у забезпеченні умов навчання дітей, але і можливість контролювати витрати на освіту, тобто мати публічний доступ до цієї інформації.

Окрім того, учасники Школи з децентралізації напрацювали модель оцінки якості надання послуг у галузі освіти, озвучивши як традиційні для України (наприклад, ЗНО, результати участі педагогів у фахових конкурсах, дітей в інтелектуальних змаганнях), так і нетрадиційні механізми (моніторинг рівня задоволення учнів послугами, що надають педагоги; вивчення рівня задоволення батьків).