Засідання Секції Асоціації міст України з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад відбулось 08 листопада 2024 року за участі представників органів місцевого самоврядування, державної влади та міжнародних організацій.
Відкрили роботу Секції:
Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України,
Амелі Таршис-Інгре, Співдоповідачка з питань відновлення та реконструкції України, Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи,
Вадим Бойченко, Голова Секції Асоціації міст України з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад, Маріупольський міський голова, Донецька область.
Олександр Слобожан зазначив, що наразі народні депутати України з усіх фракцій і груп Парламенту звернулись про підтримку до профільного Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби щодо збереження реверсної дотації та 64% ПДФО в бюджетах громад. Крім того, Асоціація міст України направила звернення сільських, селищних і міських голів Президенту України та спільно з громадами всієї України робить все для збереження в місцевих бюджетах реверсу, єдиного податку та 64% ПДФО. Тож є всі підстави сподіватися, що завдяки спільним зусиллям, зазначені питання будуть підтримані Парламентом України.
Амелі Таршис-Інгре висловила незмінну підтримку і солідарність народу України. Вона звернула увагу на стійкість і відданість Асоціації міст України у питаннях захисту місцевого самоврядування та інтересів громад, а також наголосила на важливості горизонтальної співпраці та вертикального регулювання питань, які стосуються питань відновлення, а також акцентувала увагу на ефективності налагодження міжнародних парнерствміж громадами, що сприятиме мобілізації і консолідації фінансових ресурсів.
Вадим Бойченко зауважив, що завдяки засіданням Секції на загальнодержавний і міжнародний рівень виносяться найбільш актуальні проблеми громад, зокрема піднімаються питання гідної компенсації, також окремо виділив важливість вирішення проблем забезпечення освітнього процесу в умовах військового стану, створення фондів соціального житла, розробки дієвих механізмів повернення людського капіталу в Україну.
З питання «Справедливість для України: Міжнародний реєстр збитків як перший крок до всеохоплюючого компенсаційного механізму» виступили:
Клаудія Лучіані, Директорка Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи,
Олена Шуляк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народна депутатка України,
Єлизавета Ясько, Голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, народна депутатка України,
Ірина Кірєєва, Юридична радниця Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України,
Ганна Христова, Голова Київського офісу Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України,
Кирило Кирильцев, Представник Управління відшкодування збитків, завданих збройною агресією, Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України,
Наталія Ємченко, Директорка з комунікацій SCM, членкиня Наглядової Ради «Маріуполь Реборн».
Клаудія Лучіані звернула увагу на важливості боротьби з безкарністю та важливість притягнення до відповідальності країни-агресора. Вона зазначила, що створення Міжнародного реєстру збитків, завданих російською федерацією, забезпечить у майбутньому міжнародні компенсаційні механізми та створить окремі інструменти для об’єднання світової спільноти у відновленні України. Наразі в Реєстрі вже нараховується десять тисяч заяв, і це вже піднімає питання надання компенсацій на міжнародний рівень.
Олена Шуляк озвучила три основні чинники, які допоможуть повернути людей в Україну: якнайшвидша перемога, створення умов для розвитку власного бізнесу або наявність робочих місць з гідною оплатою праці, а також забезпечення житлом. Вона зазначила, що Міжнародний реєстр збитків – це перший крок до механізму компенсації, який є доказовою базою для судів і міжнародних трибуналів. Народна депутатка звернула увагу на можливе призупинення третього етапу компенсаційної програми «єВідновлення», оскільки наразі в Держбюджет 2025 року не закладено достатньо коштів, а також звернулася до присутніх з проханням про публічну підтримку програми, яка має прозорі механізми і якій довіряють міжнародні фінансові установи.
Єлизавета Ясько зупинилася на важливості визначення правового статусу осіб, які постраждали від збройної агресії рф, та можливих джерелах фінансування відшкодування збитків. Вона також наголосила на необхідності налагодження тісної комунікації з міжнародними партнерами на всіх рівнях та важливості донесення інформації про те, що відбувається в Україні до світової спільноти.
Ірина Кірєєва розповіла про етапи запуску міжнародного Реєстру збитків як складової міжнародного компенсаційного механізму. Вона повідомила, що на сьогодні затверджено перелік з 45 категорій, які можуть бути внесені до Реєстру, і стосуються вимушеного переміщення, порушення особистої недоторканості, втрати доступу до медичної допомоги або освіти, пошкодження, знищення або втрати майна, втрати історичної, культурної та релігійної спадщини, шкоди довкілля, розмінування, гуманітарних видатків, збитків бізнесу та інших економічних втрат, анонсувала відкриття найближчим часом можливість подання заяв відносно таких чутливих категорій як смерть близьких осіб та осіб, що зникли безвісти.
Ганна Христова зупинилася на особливостях функціювання міжнародного Реєстру збитків й зазначила, що до Реєстру можуть подати зави:
- фізичні особи,
- юридичні особи,
- держава Україна, включаючи регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи. Вона також розповіла про забезпеченнянадійних механізмів захисту даних, занесених в Реєстр, та зазначила, що до 1 травня 2025 року планують відкрити ще 24 категорії заяв з усіх 45. Серед них буде можливість для органів місцевого самоврядування теж подавати заяви про збитки.
Кирило Кирильцев розповів про інструменти оцінки збитків та збір доказів в умовах збройного конфлікту. Він висловив сподівання, що міжнародна угода про комісію з розгляду заяв, поданих до Реєстру, буде укладена в 2025 році.
Наталія Ємченко наголосила на необхідності відновлення справедливості для великого українського бізнесу та важливості застосування глобального системного правосуддя.
Модерував дискусію Вадим Бойченко.
З питання «Освітній процес в умовах повномасштабної війни: виклики та рішення» виступили:
Максим Ткаченко, Член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат України,
Інна Кільдерова, Начальниця головного управління загальної середньої освіти Міністерства освіти та науки України,
Анатолій Федорук, Голова Київського регіонального відділення Асоціації міст України, Бучанський міський голова,
Іван Самойдюк, Перший заступник міського голови Енергодарської міської ради,
Віталій Бєлобров, Заступник Херсонського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради,
Юлія Кішенко, Координаторка освітніх програм Благодійної організації «Благодійний фонд «СХІД-СОС».
Максим Ткаченко закликав учасників Секції активно надавати пропозиції, які будуть консолідовані та опрацьовані в Парламенті, наголосив на важливості сформувати громадам власні політики щодо забезпечення максимальної підтримки освітнього процесу, який має відповідати європейському баченню.
Інна Кільдерова повідомила, що внаслідок військової агресії зазнали ушкоджень 3524 заклади освіти, 365 – зруйновані повністю. Вона наголосила на важливості формування державного бачення збереження освітнього процесу на тимчасово окупованих територіях, а також глобального стратегічного плану забезпечення доступу кожної категорії дітей до якісної освіти.
Анатолій Федорук розповів про досвід відновлення навчальних закладів на деокупованих територіях, на що були залучені міський та обласний бюджети, а також – донорські кошти. Усі школи Бучанської громади працюють офлайн. Він також висловив готовність до діалогу та обміну досвідом з представниками усіх громад.
Іван Самойдюк розповів про забезпечення освітнім процесом дітей з Енергодару. Він зазначив, що із 7 шкіл 5 продовжують працювати у змішаному форматі. Він звернув увагу на важливості надавати можливість навчатися в українських школах дітям, які знаходяться за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.
Віталій Бєлобров розповів, що хоча наразі на Херсонщині немає жодної вцілілої будівлі освіти, навчальний процес триває – педагоги навчають 22 тисячі дітей, 11 тисяч з них виїхали наразі за кордон, 4 тисячі – знаходяться безпосередньо в Херсоні. Він звернув увагу на необхідність запозичити кращі міжнародні освітні практики і зберегти можливість дистанційного навчання, бо лише за таких умов можна не втратити кадровий педагогічний склад і згодом повернути людей в Україну.
Юлія Кішенко звернула увагу, що в Україні напрацьований унікальний досвід роботи освітніх закладів в різних форматах, однак є значні труднощі із забезпеченням повноцінного освітнього процесу в умовах окупації та війни. Насамперед це питання безпеки та зв'язку, наголосила на необхідності спеціальної підготовки педагогів до роботи в умовах постійного психологічного навантаження та кризи. Вона також зазначила, що одним з ключових завдань є збереження зв’язків з родинами громад на підконтрольних територіях України і забезпечення можливості отримати українські документи про освіту для учнів, які проживають за межами України.
Модерувала дискусію Радниця Голови Асоціації міст України Оксана Продан.
Презентацію перших результатів Школи відновлення громад та наступних кроків розвитку проєкту представив Вадим Бойченко.
Перший навчальний курс «Менеджер відновлення громад» зібрав більше 110 учасників з 37 громад, серед яких і очільники органів місцевого самоврядування, і звичайні менеджери, які будуть займатися відновленням.
Підсумки роботи попередніх засідань та роботи Секції озвучив Олександр Слобожан.
Це і відмінений наказ Міністерства освіти і науки України №850 і редакція наказу №1112 з пропозиціями Асоціації міст України, що дає можливість учням здобувати освіту за українською програмою, і схвалений у першому читанні законопроєкт №11161, який спрямований на вдосконалення процедури компенсації за пошкоджене або зруйноване житло ВПО і багато інших кроків, які реалізуються для практичної допомоги громадам і для напрацювання прозорих умов їх роботи.
