На обговоренні в Міністерстві освіти і науки України знаходиться проект наказу МОН «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», що обʼєктивно викликаний змінами у законодавстві. Розглянемо основні пов'язані з ним питання.

Чим викликана необхідність розробки нормативно-правового акта?

До цього часу на конкурсних засадах здійснювався прийом учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів та спеціалізованих шкіл. Як правило, конкурсні випробовування для дітей старшого дошкільного віку, які не вступали до 1 класу, були стресовими. З набуттям чинності Закону України «Про освіту» виникла необхідність змінити порядок зарахування дітей до закладів освіти, оскільки гімназія та ліцей ‒ це вже заклади, які забезпечують здобуття освіти на певному рівні, а не «заклади нового типу», як ми часто могли чути. З метою приведення нормативно-правових актів до відповідності новому закону, врахування потреб дітей молодшого шкільного віку, особливостей навчання в гімназії та ліцеї, зокрема з метою забезпечення профільності, виникла необхідність змінювати механізм зарахування дітей.

Які проблеми він вирішує?

В Україні є два виклики: наявність малокомплектних шкіл, де навчається мало дітей; та шкіл, які перевантажені та працюють у дві зміни. Якщо перший виклик повʼязаний з низькою якістю освіти, то другий негативно впливає, як на якість освіти, так і на втомлюваність дітей та педагогів. Зауважу, що перевантажені заклади освіти розташовані переважно у міській місцевості, де є зручне транспортне сполучення. Так, із віддалених мікрорайонів діти їдуть до центру, щоб здобувати освіту. У той же час у їх мікрорайоні є школи, які не працюють на повну потужність, а видатки на їх утримання є більшими, ніж на заклади, що приймають дітей зі всього міста. Знайдуться ті, хто скаже, що так забезпечується рейтинг шкіл. Однак, на нашу думку, ціною здоровʼя дітей не варто робити такі рейтинги. Коли школа перевантажена, порушуються санітарно-гігієнічні умови перебування дітей у ній.

Новий порядок зарахування передовсім розрахований на міську місцевість, оскільки в селищах та селах навряд чи будуть проблеми з критичною наповнюваністю класів. За філософією Закону України «Про освіту», територія обслуговування закріплюється за закладом із метою забезпечення гарантії дітям на здобуття освіти за місцем проживання, особливо молодшого шкільного віку. При цьому зауважуємо, що це ніяк не обмежує батьків у виборі іншого закладу освіти для своєї дитини.

Які переваги й ризики в пропозиціях МОН?

Основна перевага ‒ це наявність виписаної процедури, яка дозволяє забезпечити права дітей на освіту та захищає керівників від звинувачень з боку батьків у порушенні прав їхніх дітей. Після прийняття Закону України «Про освіту» було багато звернень в АМУ від керівників закладів освіти щодо прийому заяв батьків на вступ до першого класу. Відсутність загального механізму якраз і дозволяє маніпулювати, породжує багато скарг, непорозумінь та відсутність прозорості у діях керівників закладів освіти.

Проблемою може стати збіг термінів складання конкурсних завдань на вступ до ліцею, 15-25 червня, з державною підсумковою атестацією за курс базової середньої освіти, адже вступні випробовування мають для всіх вступників відбуватись в один день, і кожен здобувач освіти має право подати документи на вступ у декілька закладів освіти.

Потребує, на нашу думку, дискусії й порядок вступу до ліцею. Норма проекту МОН щодо переведення до 10-11 (12) класів ліцею, у структурі якого є гімназія, всіх учнів 9-10 (11) класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому, по суті, заперечує філософію реформи профільного ліцею і не відповідає Концепції Нової української школи, згідно з якою у старшій школі має бути забезпечено академічне (у ліцеї) чи професійне (у професійно-технічному навчальному закладі чи вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації) навчання. Вважаємо, що питання конкурсного відбору для всіх тут є принциповим.

Серед ризиків у реалізації порядку зарахування вбачаємо проблеми у підтвердженні місця проживання для тих осіб, які винаймають житло, але орендарі не збираються укладати офіційний договір найму. Таким чином, має бути передбачений механізм фіксації їх місця проживання.

Однак можемо запевнити, що права жодної дитини у здобутті загальної середньої освіти не буде порушено. Для цього є, власне, органи місцевого самоврядування, які мають вирішувати питання охоплення дітей шкільного віку загальною середньою освітою.

Сподіваємось, що після внесення всіх конструктивних пропозицій Порядок таки буде затверджено, оскільки на нього очікують усі заклади загальної середньої освіти України.

Інформуємо, що Асоціація міст України надала відповідні пропозиції розробнику.

Аналітичний центр АМУ