15 березня 2017 року відбулось розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти під головуванням Першого заступника голови Комітету Олександра Співаковського.
У зібранні взяли участь народні депутати-члени Комітету, Перший заступник Міністра освіти і науки України В. Ковтунець, директор Українського центру оцінювання якості освіти В. Карандій, заступник директора департаменту – начальник відділу з питань освіти, науки та інновацій Рахункової палати України С. Васильєва, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України О. Новіков, Віце-президент Київської школи економіки І. Совсун, аналітик Асоціації міст України Л. Мозгова, представники освітянської галузі, громадськості та експертного середовища.
Комітет розглянув та прийняв рішення стосовно нижченаведених законопроектів та питань:
1 Проблеми та перспективи розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в Україні.
2 Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (реєстр. № 6116 від 22.02.2017, н.д.О.Співаковський, І. Кириленко, Т.Кремінь, В.Литвин, О.Скрипник та ін.).
3 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів (реєстр. № 5547 від 16.12.2016, КМУ).
4 Про затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону “Про освіту” (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016) додаткових пропозицій народних депутатів України.
5 Про повторне внесення проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні”.
6 Проект Постанови про відзначення 150-річчя від дня народження української письменниці та громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (реєстр. № 5675 від 19.01.2017, н. д. І.Констанкевич, В.Купрій, О.Шевченко та ін.).
· Щодо проблем та перспектив розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в Україні:
Як і очікувалось, найгостріші дискусії розгорнулись навколо першого питання порядку денного, а саме щодо проблем та перспектив розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в Україні.
Зовнішнє незалежне оцінювання запроваджено в Україні на початку 2000 років. Метою його запровадження було створення умов для реалізації конституційного права громадян України на рівний доступ до вищої освіти, визначення рівня навчальних досягнень вступників до вищих навчальних закладів, формування на цій основі порівняльної шкали результатів учасників зовнішнього оцінювання, що дає змогу вищим навчальним закладам провести якісний відбір абітурієнтів; попередження проявів корупції на етапі вступу до вищих навчальних закладів. Зовнішнє незалежне оцінювання є дієвим, на думку експертів, інструментом забезпечення якості загальної середньої освіти. За своїм змістом ЗНО є національним стандартизованим іспитом для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а також інструментом педагогічного вимірювання.
Своє бачення щодо проблем та перспектив розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти висловили директор Українського центру якості освіти Вадим Карандій, Перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, Заступник директора департаменту – начальник відділу з питань освіти, науки та інновацій Рахункової палати України Світлана Васильєва, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України Олександр Новіков, Віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун, директор методичного центру управління освіти Чернігівської міської ради; координатор Асоціації керівників шкіл України Яніна Тимошенко, академік-секретар відділення загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук України Олександр Ляшенко.
Звісно, точки зору виступаючих істотно різнились. Проте об’єднувало одне – всі погодились із тим, що зовнішнє незалежне оцінювання, як одна з успішних реформ у нашій державі відбулось.
У грудні 2016 року Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва разом із фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” провів загальнонаціональне соціологічне опитування “Освіта в Україні” з проблем стану освіти, корупції в освіті та ставлення громадян до ЗНО, за результатами якого було встановлено, що населення стабільно підтримує систему вступу до ВНЗ через зовнішнє незалежне оцінювання. Про це свідчать відповіді щонайменше 57% опитаних цього року (у 2015 р. підтримка становила 52%), тоді як не підтримують таку систему 22% (у 2015 р. – 25%).
Більшість населення переважно позитивно оцінює вплив ЗНО на деякі аспекти освітнього процесу та соціального життя загалом. Так, наприклад, абсолютна більшість опитаних висловлює згоду з тим, що: ЗНО ставить усіх у рівні умови (згодні з цим – 63%, не згодні – 22%), ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитись (згодні з цим 63%, не згодні – 20%), ЗНО дало змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть найпрестижнішого (згодні з цим 59%, не згодні – 21%), ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів (згодні – 55%, не згодні – 25%), впровадження ЗНО стало кроком до справедливості у держави (51%, не згодні – 26%). Разом із тим відносна більшість опитаних вважають також, що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ (згодні – 48%, не згодні – 29%).
Щодо наявних проблем із реалізацією ЗНО, то найчастіше опитані висловлювали сумніви у чесності дотримання закладених процедур тестування (36%, у 2015 р. – 40%). Якщо розглядати можливі варіанти вдосконалення системи вступу до вишів за результатами ЗНО, то опитані найчастіше відзначали необхідність краще готувати учнів у школах до складання тестів (43%, тоді як у 2015 р. – 40%).
Таким чином, можна стверджувати про те, що в Україні сформовано відповідну нормативно-правову базу у сфері здійснення ЗНО та моніторингу якості освіти, забезпечено дієві механізми його проведення та унормовано діяльність відповідних органів, на які покладено безпосередню відповідальність за проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
У той же час, у виступах представників Рахункової палати та Генеральної прокуратури України прозвучали критичні зауваження щодо низки недоліків у проведенні зовнішнього незалежного оцінювання у 2013 – 2016 роках, що мали місце за часів попереднього керівництва Українського центру оцінювання якості освіти, які також виступили предметом гострого обговорення на засіданні Комітету.
На глибоке переконання О. Співаковського, зовнішнє незалежне оцінювання повинне мати статус інструменту вимірювання, який дозволятиме визначати загальний рівень освіченості учнів та абітурієнтів при прийнятті відповідного рішення без надання йому функції відсікання від можливості продовжувати освіту на іншому рівні, тим самим забезпечивши реалізацію абсолютного права абітурієнта на вибір свого вищого навчального закладу і право вищого навчального закладу на вибір свого студента.
Окрім того, Олександр Співаковський зауважив: «Забезпечення запровадження зовнішнього незалежного оцінювання з окремих предметів, у тому числі, як обов’язкових – «української мови» та «математики», після отримання рівня початкової загальної середньої освіти та базової загальної середньої освіти. Запровадження такого порядку проведення ЗНО надасть можливість батькам та навчальним закладам визначати рівень освіти учнів з метою подальшого формування освітньої траєкторії дитини». Натомість Асоціація міст України підтримує думку науковців щодо проведення моніторингової оцінки знань учнів початкової школи і не підтримує запровадження ЗНО після школи І ступеня.
· Щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів (реєстр. № 5547 від 16.12.2016, КМУ):
Третім розглядався проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів (реєстр. № 5547 від 16.12.2016, КМУ), яким планується врегулювати питання щодо регіонального замовлення на підготовку кадрів, фахівців у професійно-технічних навчальних закладах. Окрім того законопроект більш чітко визначає повноваження місцевих органів виконавчої влади. За результатами обговорення члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу з урахуванням пропозицій Комітету. Асоціація міст України взяла участь в обговоренні законопроекту, Комітет підтримав позицію АМУ.
· Про затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону “Про освіту” (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016) додаткових пропозицій народних депутатів України:
Наступним, четвертим, питанням розглядались пропозиції щодо затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 р.) додаткових пропозицій народних депутатів України. Зауважу, що у комітеті зараз здійснюється напружена робота щодо підготовки до другого читання проекту Закону України “Про освіту”. Засідання робочої групи висококваліфікованих представників освітянського середовища, до якої входять представники Комітету, Міністерства освіти і науки України, навчальних закладів, національних академій наук, роботодавців, громадськості та експертного середовища відбуваються практично щоденно і вважається, що попередні результати роботи будуть отримані вже 20 березня. Проте протягом доопрацювання цього Закону до другого читання виникла необхідність включення до порівняльної таблиці актуальних пропозицій народних депутатів В.Корчика, В.Литвина та О.Співаковського, які були надані додатково. Тому, з метою дотримання визначеної процедури, можливість внесення цих пропозицій має бути погоджена Комітетом. Заслухавши інформацію вищезазначених депутатів, члени Комітету ухвалили рішення внести подані пропозиції до порівняльної таблиці законопроекту та розглянути їх у встановленому порядку під час підготовки зазначеного законопроекту до другого читання. Нагадуємо, що участь у засіданнях робочої групи з доопрацювання цього законопроекту бере аналітик АМУ.
· Про повторне внесення проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні”:
П’ятим питанням розглядалась пропозиція щодо повторного внесення проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні” . Як відомо 22 лютого 2017 року, Парламент розглядав цю постанову, проте через відсутність голосів у залі вона не була прийнята. З огляду на те, що документ передбачає конкретні пропозиції та рекомендації для покращення системи фінансування освіти і науки в Україні, ми не маємо права залишити його на полицях законотворчості. Протягом останніх трьох тижнів документ був значно покращений та доопрацьований. Врахувавши додаткові правки, Комітет ухвалив одноголосне рішення внести його на розгляд Верховною Радою України, а також рекомендувати прийняти за основу та у цілому.
Аналітичний центр АМУ
