Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» тимчасова допомога надається  на дітей у розмірі, що дорівнює  різниці між 50 відсотками  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Якщо розмір аліментів,  визначений судом у твердій  грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України (2947-14), тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром   аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового  мінімуму, встановленого  законом  для дитини відповідного віку

Пропонуємо замінити слова: „тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового  мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку” на „тимчасова допомога не призначається, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі”, що дасть змогу зменшити навантаження на державний бюджет

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 № 2037-VIII, на виконання якого Мінсоцполітики розроблено проект нормативно-правового акту, що передбачає єдиний підхід у призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854 „Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу та періоду відпочинку, враховуючи багаточисельні звернення щодо зміни санаторно-курортного закладу (3-5 разів) без поважних причин, виникає необхідність внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854

Доповнити п.7 та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854 „Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме викласти їх у такій редакції:

п. 7 „В разі поважних причин (хвороба пільговика або члена сім’ї, зміна місця проживання, наявність медичних протипоказань щодо санаторно-курортного оздоровлення тощо), які підтверджено відповідними довідками, громадяни, віднесені до категорії 1, та діти з інвалідністю мають право на зміну періоду оздоровлення або санаторно-курортного закладу”;

п. 19 „У разі дострокового вибуття із санаторно-курортного закладу, пов’язаного з хворобою під час проходження оздоровлення громадянина, віднесеного до категорії 1 або дитини з інвалідністю, подовжувати, за його бажанням, термін оздоровлення в санаторно-курортному закладі на період хвороби, але не більше строку перебування, який визначений п. 4 даного Порядку”

 

Мінсоцполітики підтримується внесення змін до пункту 19 та частково підтримується і буде доопрацьовано внесення змін до п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів україни від 23.11.2016 № 854.

На даний час немає чіткого визначення поважних причин для відмови постраждалою особою (дитиною) від санаторно-курортного лікування у обраному закладі та здійснення нею вибору іншого санаторно-курортного закладу та зміни терміну перебування у ньому. Із запропонованих поважних причин можна врахувати хворобу постраждалої особи (дитини чи супроводжуючого), одного із членів її сім’ї та смерть одного із членів сім’ї, що буде підтверджено відповідними документами.

У разі зміни місця проживання постраждала особа (дитина) стає на облік в іншому органі соціального захисту населення і ще раз обирає заклад.

У разі наявності у особи (дитини) протипоказань до санаторно-курортного лікування вона не має права перебувати на обліку для отримання путівки, оскільки не матиме можливості подати до органу соціального захисту населення довідку 070/о.

Крім того, однією із причин здійснення вибору іншого закладу може стати скрутне фінансове становище постраждалої особи, яка не матиме змогу здійснити доплату за рахунок власних коштів у разі недостатності суми грошової допомоги.

 

Відсутність механізму монетизації пільг

Проведення монетизації пільг за рахунок коштів державного бюджету

Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774‑VIII, Прикінцевими положеннями якого передбачено, що пільги з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, проїзду тощо, передбачені законами України, можуть надаватися у готівковій формі у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

З метою розроблення механізму надання пільг у грошовій формі планувалось проведення пілотного проекту з упровадження монетизації пільгового проїзду на базі Львівської та Київської областей.

Проект порядку проведення експерименту у Львівській області з надання пільг у грошовій формі з оплати проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту опрацьовувався Львівською обласною державною адміністрацією.

Оскільки в місцевих бюджетах зазначених регіонів на 2017 рік відсутні кошти на реалізацію вказаного експерименту, проведення пілотного проекту відкладено.

Водночас у Державному бюджеті України на 2017 рік кошти на надання пільг у грошовій формі також не передбачені.

 

Відсутнє законодавче визначення органу, який дає довідку про склад сім’ї для отримання субсидії, допомоги, компенсації за результатами перевірки фактичного проживання

Визначити законодавчо

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 № 1050, зі змінами), для нарахування субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення відомості про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб надаються житлово-експлуатаційними організаціями або іншими органами, що визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; у сільській місцевості - сільським (селищними) радами, органами самоорганізації населення. 

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 752 „Про внесення змін до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” внесено зміни до Положення, згідно з якими у разі ненадання у встановлені терміни органам соціального захисту населення за запитами інформації про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб при призначенні житлових субсидій враховуються відповідні дані, зазначені у декларації.

Для призначення державних допомог інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

 

Не врегульоване питання щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на сім’ю, де дружина зареєстрована на підконтрольній Україні території, а чоловік – на окупованій, але у власності не мають житлових приміщень

Внести відповідні законодавчі зміни

Зазначене питання врегульоване нормами чинного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Пунктом 2 статті 4 Закону передбачено, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 „Про облік внутрішньо переміщених осіб”.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (зі змінами), грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї.

Водночас, відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відсутність компенсацій із Держбюджету України за пільгові перевезення та відсутність відповідних коштів у місцевих бюджетах

При наданні пільг на безкоштовний проїзд – затвердження чіткого переліку громадян, котрі мають право на дану пільгу із закладенням коштів у Державному бюджеті для компенсацій за надані пільги; встановлення чіткого механізму відшкодування витрат із Державного бюджету України за пільгові перевезення.

Законами України визначено право окремих категорій громадян на пільговий проїзд.

У законах України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” та „Про Державний бюджет України на 2017 рік” видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не передбачені.

За роз’ясненням Мінфіну, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян можуть фінансуватися за рахунок місцевих бюджетів.

В умовах поглиблення децентралізації влади та розширення повноважень органів місцевого самоврядування місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість самостійно визначати обсяг надання пільгових послуг, забезпечуючи при цьому контроль ефективного і цільового використання коштів для цих цілей.

З огляду на вищевикладене питання забезпечення пільгового проїзду належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

 

Відсутність в органів соцзахисту доступу до баз ЄДАРП не дає можливість своєчасно отримати інформацію про реєстрацію пільговика у іншому регіоні, а відсутність доступу до бази внутрішньо переміщених осіб призводить до можливості отримання ними неправомірних виплат

Надати можливість доступу до баз

Згідно з Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 № 117, у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує орган соціального захисту населення (далі – уповноважений орган), пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово. У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання. Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

 

Органи соцзахисту виконують не властиву функцію з нагляду за правильністю призначення пенсій

Виключити такі повноваження

Згідно зі статтею 103 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” державне регулювання та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення у порядку, передбаченому законодавством, (зокрема, дотримання норм Закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі).

Згідно з Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2007 № 4 „Про затвердження Порядку здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України” функції здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) і виплати пенсій органами Пенсійного фонду України покладені на структурні підрозділи органів праці та соціального захисту населення.

Відсутність державного нагляду за правильністю призначення (перерахунку) пенсій органами Пенсійного фонду України призведе до порушення вимог статті 103 Закону та унеможливить здійснення державного регулювання та нагляду за діями працівників органів Пенсійного фонду України щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, яке може призвести до нецільового використання коштів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України, що є неприпустимим.

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 300 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” введено компенсацію для одержувачів субсидії, які мали економію щодо використання послуги газу на опалення, проте така компенсація не передбачена для одержувачів субсидії, які мають економію та отримують послугу теплопостачання

Запровадити аналогічну компенсацію

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 № 1050, зі змінами), громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов’язані щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії.

Сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки виконавців / виробників житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується виконавцем / виробником як оплата послуг, у тому числі обов’язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди.

Після закінчення опалювального сезону невикористані кошти субсидії на оплату послуг опалення повертаються виробником / виконавцем таких послуг до бюджету.

Пропозицію може бути враховано у разі оснащення житлового фонду індивідуальними лічильниками тепла, що дасть можливість визначити економію конкретного споживача.

 

Невідповідність статті 5 Закону України „Про соціальні послуги” та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 № 537 створює проблеми при наданні допомоги особам у складних життєвих обставинах

Внести зміни до ПКМУ

Статтею 5 Закону України „Про соціальні послуги” визначено види соціальних послуг та форми їх надання.

Так, відповідно до Закону можуть надаватися такі види
соціальних послуг: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, послуги з працевлаштування, інформаційні послуги.

Відповідно до статті 7 Закону перелік соціальних послуг   затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Перелік соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затверджено наказом Мінсоцполітики від 03.09.2012 № 537, зареєстрованим у Мін’юсті 19.09.2012 за № 1614/1926, яким визначено соціальні послуги, які включають певні види соціальних послуг.

Водночас у першому читанні прийнято проект Закону України „Про соціальні послуги” (реєстр. № 4607), яки пропонується нова класифікація соціальних послуг.

 

 

Відсутність можливості влаштування осіб похилого віку за аналогією дітей до будинку сімейного типу

Розглянути формат сімейної форми влаштування для осіб похилого віку за аналогією будинку сімейного типу для дітей

Питання потребує детального вивчення.

Відсутність пільг у учасників АТО на тверде паливо

Забезпечення учасників АТО пільгою на тверде паливо

Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій та членам їх сімей, які проживають разом із ними, передбачено 75-процентну знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

 

Відсутність механізму реалізації ОМС повноважень з охорони праці

Відповідними актами визначити механізм реалізації повноважень

Статтею 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах.

Законом України „Про охорону праці” визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони праці.

Зокрема, відповідно до статті 35 цього Закону органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

- затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

- приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Для виконання функцій, зазначених у частині другій цієї статті, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Повноваження служби охорони праці визначені у статті 15 вищезазначеного Закону і створення окремого механізму не потребують.

 

Проблеми з працевлаштування осіб з обмеженими можливостями

Законодавчо запровадити систему пільг при додатковому працевлаштуванні

Відповідно до чинного законодавства України підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, за умови, якщо протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Кошти, заощаджені завдяки податковим пільгам, спрямовуються підприємствами на виробничі потреби, відрахування засновнику на статутну діяльність, соціальні потреби осіб з інвалідністю (у тому числі і на створення додаткових робочих місць для осіб з інвалідністю).

Водночас повідомляємо, що до постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1010 вносяться зміни, якими передбачено надання податкових пільг підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю.

 

Органи місцевого самоврядування виконують невластиві йому повноваження з питань виконання державних програм соціального захисту (адміністрування, призначення пільг, субсидій, допомог)

 

Пропонуємо внести зміни до законодавства в частині передачі повноважень по виконанню державних програм соціального захисту від органів місцевого самоврядування на державний рівень, що на третину зменшить видатки на апарат управління бюджетів місцевого самоврядування, які здійснюють не властиві місцевому самоврядуванню функції, або надати відповідну субвенцію на виконання таких повноважень

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016          № 890 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” встановлено, що у разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення усіх видів державних допомог приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.

При цьому потрібно зауважити, що передання функцій із призначення соціальних виплат, пільг та субсидій не змінює механізмів їх фінансування з державного бюджету.

 

Пільговики не вчасно подають заяву на перехід з субсидії на пільгу чи навпаки, що призводить до погіршення їх матеріального становище

Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 № 1050, зі змінами), розмір субсидії розраховується як різниця між вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового відсотка платежу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 319 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” внесено зміни до вищезазначеного Положення (набрали чинності 30.04.2016), якими передбачено, що у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

Інформація про зазначених осіб подається підприємствам - виробникам/виконавцям житлово-комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо розмір субсидії становить 0,0 грн, такі особи включаються до зазначених списків для надання пільг.

 

Внести зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 17.12.2003 року № 1950 з пропозицією підвищити рівень забезпечення прожиткового мінімуму при обрахунку розміру допомоги для працездатної особи з 21% до 75% від прожиткового мінімуму для працездатної особи

 

 

 

Мінсоцполітики направлені пропозиції до Мінфіну щодо скасування рівня забезпечення прожиткового мінімуму при визначенні розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та визначення розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям виходячи з прожиткового мінімуму для відповідних демографічних і соціальних груп для включення їх до проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік”.

 

Відсутність відповідальності дітей за невиконання обов’язку утримувати непрацездатних батьків

Ініціювати введення адміністративної відповідальності повнолітніх дочки/сина за невиконання обов’язку утримувати непрацездатних батьків, за вчинення умисних дій щодо позбавлення батьків житла, місця проживання, за примушування батьків до жебракування, за доведення батьків до стану безпритульності. А також передбачити судову заборону вільного розпорядження майном особам, які не виконують обов’язків з утримання батьків

Питання урегульовано діючими нормативно-правовими актами.

Конституцією України (ст. 51) передбачено, що повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сімейний кодекс України передбачає:

стаття 172.

„Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу, надавати їм допомогу.

Якщо діти  не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування”;

стаття 202.

„Повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Не зобов’язані, якщо батько, мати були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені”;

стаття 203.

„Повнолітні діти крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю”;

стаття 204.

„Повнолітні діти можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати батьків та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що  батьки ухилялися від виконання своїх обов’язків”;

стаття 205.

„Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін”.

Статтями 47, 49 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” визначено, що з  дітей, які ухиляються від виконання цих обов’язків, на підставі судового рішення утримуються аліменти у розмірі, передбаченому на аліментні виплати батьків дітям.

У випадках, коли батьки похилого віку знаходяться на державному утриманні в будинках-інтернатах, пансіонатах або в інших установах, аліментні виплати на їх догляд сплачуються цим установам.

Захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку забезпечується державою в судовому та іншому порядку, встановленому законом.

У разі вчинення дітьми правопорушень відносно своїх батьків питання врегульовується Адміністративним чи Кримінальним кодексами України.

Водночас Мінсоцполітики працює над вивченням порушеного питання.

 

Борги держави по соціальних виплатах, пільгах і компенсаціях перекладаються на органи  самоврядування, внаслідок чого судами накладаються арешти на рахунки виконавчих органів рад,

 унеможливлюючи і паралізуючи подальшу діяльність

Законодавчо визначити зняття відповідальності по невиплаті пільг та компенсацій за надання послуг приватними компаніями та підприємствами, (в т.ч. за пасажирські перевезення, зв'язок, водо-, тепло-, електропостачання) з ОМС як розпорядників коштів державних субвенцій другого та третього рівнів при недостатньому фінансуванні пільг та компенсацій державою.

Законодавчо покласти на Міністерство фінансів України виплату боргів по судових рішеннях за позовами про невиплату їм державних зобов’язань, звільнивши від зобов’язань розпорядників 2-3 рівнів

Відшкодування витрат підприємствам-надавачам послуг за надані знижки населенню в оплаті житлово-комунальних послуг здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, головним розпорядником якої на центральному рівні є Міністерство фінансів України, а на місцевому рівні – управління праці та соціального захисту населення.

Бюджетні зобов’язання щодо виплати пільг і субсидій обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів соціального спрямування, у п’ятиденний термін після надходження коштів на їх рахунки здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг за надані пільги.

Враховуючи вищевикладене, відшкодування витрат за надані пільги і субсидії здійснюється по мірі надходження відповідної субвенції з державного бюджету.

Одночасно повідомляємо, що Мінсоцполітики неодноразово зверталось до Мінфіну з проханням забезпечити своєчасне фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також розглянути можливість збільшення її обсягу з урахуванням заборгованості минулих років.

 

В інспекторів праці органів місцевого самоврядування у зв’язку з виконанням нових функцій відсутні практичні знання із здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість

Запровадити графік проведення навчання  посадових осіб місцевого самоврядування  уповноважених на здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства

Держпраці розроблені та направлені виконавчим органам міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (листи від 22.06.2017 № 6827/1/4-ДП-17 та від 04.08.2017 № 8154/1/4.1-ДП-17) методичні рекомендації щодо механізму реалізації делегованих повноважень, визначених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017  № 295 „Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

За результатами спільної селекторної наради Пенсійного фонду України та Державної служби України з питань праці, яка відбулася 18.07.2017, Головним управлінням (Управлінням) Держпраці доручено провести навчання працівників створених виконавчих органів місцевого самоврядування, до повноваження яких віднесено питання здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, забезпечити нагляд і координацію їх роботи, а також забезпечувати методичну допомогу щодо реалізації делегованих повноважень.

Також з метою забезпечення навчання інспекторів праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад завершується робота по створенню системи дистанційного навчання та оцінки знань інспекторів праці.

Проблеми при наданні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам через неточності в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085

Уточнити Перелік

Відповідно до пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 370), щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.

Відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України
від 07.11.2014 № 1085-р „Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” пропозиції щодо внесення змін до Переліку вносяться в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки.

 

До ст. 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР внесено зміни в частині покладання повноважень на виконавчі органи міських рад міст обласного значення та ОТГ здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення

Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (додатки 50, 51), а саме, до схеми посадових окладів ввести посаду інспектора з праці.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі – виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов’язками яких передбачені повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Міські ради міст обласного значення, сільські, селищні, міські ради об’єднаних територіальних громад можуть прийняти відповідно до статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рішення:

- про створення структурного підрозділу, на який покладатиметься обов’язок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначити його чисельність та структуру;

- про введення посади (посад) з повноваженнями інспектора праці;

- про покладання обов’язків інспектора праці на одну (кілька) із існуючих посад (за умови можливості виконання інших повноважень без шкоди для виконання контрольних функцій).

Посадові оклади посадових осіб органів місцевого самоврядування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2006 № 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” і встановлюються відповідно до займаної посади та органу місцевого самоврядування. Запровадження посадових окладів інспекторів праці недоцільно, оскільки посадовий оклад визначається для посади інспектора (провідний спеціаліст, головний спеціаліст, завідувач сектору, начальник відділу, начальник управління тощо).

 

Низька відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, особливо при скоєнні повторного насильства

Посилити відповідну відповідальність

Питання забезпечення дотримання виконання вимог законодавства України у сфері попередження насильства в сім’ї, зокрема насильства щодо жінок та дітей, знаходиться на постійному контролі Міністерства соціальної політики України.

Мінсоцполітики спільно з іншими центральними органами виконавчої влади та міжнародними громадськими організаціями проводиться підготовча робота до ратифікації Україною Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Конвенція пропонує комплексний підхід щодо запобігання та протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству.

Проект Закону України „Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” зареєстровано в Верховній Раді України від 14.11.2016 за № 0119.

Також на розгляді у Верховній Раді перебувають проекти законів України:

- „Про запобігання та протидію домашньому насильству” (реєстр. від 20.10.2016 № 5294), який передбачає механізм реалізації заходів щодо попередження та надання ефективної допомоги особам, які постраждали від такого насильства;

- „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (реєстр. від 12.07.2016 № 4952), який, зокрема, має на меті удосконалення кримінального та кримінального процесуального законодавства України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством.

Мінсоцполітики розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їхньому життю або здоров’ю та подолання цих явищ”, який передбачає, зокрема, внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Сімейного кодексу України щодо:

- посилення адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей, передбачивши одним із видів покарання;

- підвищення міри відповідальності батьків за життя і здоров’я дітей;

- підстав для позбавлення осіб їх батьківських прав.

 

Деякі колективні договори, які укладались 5-8 років тому в частині зобов’язань не відповідають чинному законодавству

Обмежити дію колективних договорів строком 2-3 роки

За результатами проведеного у попередніх роках аналізу ситуації щодо ефективності колективно-договірної роботи на локальному рівні соціального діалогу (підприємство, установа, організація) Мінсоцполітики звертало увагу на необхідність обмеження строку дії колективного договору.

Розроблені Міністерством з метою удосконалення законодавства з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин законопроекти містили норми, відповідно до яких строк дії колективних договорів та угод обмежувався трьома роками, одночасно сторонам надавалась можливість його продовження на певний строк. Разом з тим зазначену пропозицію не було підтримано СПО репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та представниками деяких заінтересованих органів, у тому числі Рівненською обласною радою пропонувалося залишити чинну норму законодавства.

Враховуючи наявність низки принципових розбіжностей у позиціях сторін соціального діалогу на національному рівні з питання реформування законодавства у зазначеній сфері, відповідно до Рішення Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради від 31.03.2016 тристоронньою робочою групою за результатами 34 засідань підготовлено проект Закону України „Про колективні угоди та договори”, який 17.08.2017 надсилався на погодження до заінтересованих органів, зокрема до Асоціації міст України.

Редакцією законопроекту передбачено, що строк дії колективного договору визначається сторонами в цьому договорі.

Разом з тим, враховуючи отримані пропозиції органу місцевого самоврядування м. Суми, питання обмеження строку дії колективних договорів буде включено до переліку питань, які обговорюватимуться в процесі підготовки законопроекту в ході узгоджувальних заходів відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України.

 

Відсутність усіх нормативно-правових актів у сфері психологічної реабілітації учасників АТО

Прийняти відповідні нормативно-правові акти, зокрема вимоги до суб’єктів надання послуг із психологічної реабілітації, примірний договір, форма акта та гранична вартість такої послуги

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 497 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції, відповідно до якої порядок проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції затверджується Кабінетом Міністрів України, а вимоги до суб’єктів надання послуг із психологічної реабілітації затверджуються Мінсоцполітики.

Наразі Мінсоцполітики ведеться робота із розроблення Порядку проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції.

Після відповідного опрацювання проект акта буде подано на розгляд Уряду.

Відсутні умови для здійснення монетизації невикористаної суми субсидій

 

Внести зміни до системи „Наш дім”

З питання формування списків отримувачів частини невикористаної суми субсидії рекомендуємо звернутися до розробника відповідного програмного забезпечення.

 

Обласні державні адміністрації не направляють містам обласного значення субвенцію на доставку громадянам повідомлень про призначення субсидії, хоч відповідні зміни до Бюджетного кодексу були прийняті. Це спричинює додаткові невластиві видатки з місцевих бюджетів

 

Прийняти відповідний порядок та норматив вартості доставки повідомлення, інші необхідні нормативно-правові акти

За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії та пільги населенню, а також здійснюються видатки на доставку громадянам повідомлень про призначення субсидії. Головним розпорядником коштів зазначеної субвенції на центральному рівні є Міністерство фінансів України.

 

Органи місцевого самоврядування виплачують компенсацію надавачам послуг (перевезення, пільговий зв’язок) за фактично надані послуги у 2015 та 2016 роках деяким категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів у зв’язку з відсутністю відповідної субвенції

Передбачити виплату з державного бюджету місцевим бюджетам за надані послуги у 2015 та 2016 роках

Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не передбачено.

За роз’ясненням Мінфіну, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян можуть фінансуватися за рахунок місцевих бюджетів.