Загальновідомо, що суміжні з Києвом територіальні громади постійно взаємодіють з ним. Хоча законодавство поки не передбачає визначення агломерації, але ж є Закон України «Про співробітництво територіальних громад», який дає можливість  створити міжмуніципальне співробітництво в одній з п’яти форм:

І багато територіальних громад уже скористалися такими можливостями. Починаючи з 2014 року, до лютого 2021 року було укладено 651 договір міжмуніципального співробітництва.

А що на Київщині? Все доволі складно… Лише 10 договорів укладено територіальними громадами Київської області  за весь час існування такого механізму і жодного у 2020-2021 роках. Звичайно, можна говорити, що Київщина доволі заможна і кожна громада самостійно вирішує всі питання. Але це далеко не так. Насправді існує безліч питань, які громадам належить вирішувати спільно.

Кожний регіон України має свої особливості, і тому різняться підходи до розв’язання проблем. Але, коли є можливість самоврядності, можна знайти багато шляхів вирішення спільних питань. Так, на Київщині громади почали шукати платформу для взаємодії. Завдяки підтримці Ради Європи було опрацьовано європейську практику і вивчено реалії українського законодавства. І одним з варіантів виявилось об’єднання у місцеву асоціацію.

9 жовтня 2019 року 19 рад – міські: Бориспільська, Боярська, Броварська, Бучанська, Васильківська, Вишнева, Київська, Обухівська, Фастівська; селищні: Ворзельська, Гостомельська, Коцюбинська; сільські: Великоолександрівська, Гнідинська, Зазимська, Княжицька, Підгірцівська, Погребська, Щасливська - створили місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».   

Отже, Асоціація «Київська агломерація» - це добровільне неприбуткове об’єднання, створене 19  органами місцевого самоврядування, які виявили спільне бажання вирішувати питання розвитку узгоджено і швидко. Чому саме асоціація? Тому що інші способи об’єднання нині фактично відсутні. Асоціація – це демократичний спосіб, адже основні питання вирішують загальні збори, де кожний член має лише один голос. Поточні питання вирішуються правлінням і виконавчою дирекцією, також діє ревізійна комісія.

Слід звернути увагу, що така система управління діяльністю Асоціації повністю розвінчує міф про те, що Київ щось комусь нав’язує чи «диктує умови», адже кожна громада має один голос.

Для обговорення та розгляду питань і прийняття рішень проводяться круглі столи, зустрічі тощо. І заходи відбуваються не лише в Києві і не тільки онлайн. Враховуючи карантинні обмеження, з’явилася нова форма – локальні зустрічі в громадах: коли учасники це не лише голова і його заступники, а й депутатський корпус, представники інститутів громадянського суспільства. Такі зустрічі демонструють, що територіальні громади цікавляться питаннями розвитку і готові спільно вирішувати найболючіші питання: поводження з твердими побутовими відходами, транспортне сполучення, водопостачання і водовідведення, трудова міграція тощо. І після етапу обговорення планується найцікавіше – пошук шляхів для реалізації, зокрема і з залученням міжнародного досвіду.

В рамках реформи адміністративно-територіального устрою утворилися територіальні громади, відбулося укрупнення районів… І дуже важливо, щоб наступним етапом стало утворення агломерацій як форм співпраці з особливим правовим статусом і зрозумілим фінансуванням, а головне – ефективними механізмами вирішення спільних проблем.

Варто відмітити, що питання агломерацій вже обговорюється і знаходить свою підтримку не лише серед посадових осіб органів місцевого самоврядування, а й у мешканців територіальних громад. Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» спільно з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» провели соціологічне опитування  задля оцінки інтенсивності економічних, соціальних та інших зв’язків жителів сусідніх громад та столиці. Так, 44% киян, 60% жителів населених пунктів, розташованих на відстані до 30 км до м. Києва і 33% жителів населених пунктів, які знаходяться на відстані понад 30 км від м. Києва підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації. Приблизно однакова кількість респондентів з різних територій – 47-52% – погоджуються, що Київ має безкорисливо розвивати інфраструктуру, якою користуються сусідні міста і села. Жителі Києва і територіальних громад переважно (відповідно, 82% і 79%) погоджуються, що Київ і територіальні громади мають на рівних умовах домовитися про спільне фінансування спільної інфраструктури. 24% жителів населених пунктів в межах 30 км від столиці і 14% жителів населених пунктів на відстані понад 30 км ідентифікують себе як кияни (серед жителів Києва таких 90%).

Отже законодавче врегулювання агломерацій, встановлення дієвих правил – питання часу.  

Вже не вперше у Верховній Раді підіймається питання агломерацій. Парламент минулого скликання законопроєкт  «Про міські агломерації» (№6743 від 17.07.201р.) навіть не розглянув у першому читанні.

Депутати дев’ятого скликання запропонували свій варіант. Так, 19 грудня 2019 року було зареєстровано законопроєкт № 2637 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад». І у 2020 році Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував законопроєкт за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Правління Асоціації «Київська агломерація» надало свої застереження і пропозиції. Зокрема, зауваження стосувались щодо суміжності території з центром агломерації та нерозривності території. Також не було підтримано пропозицію затвердження Кабінетом Міністрів України зони впливу центру агломерації, адже це має бути форма співробітництва, яка ґрунтується на принципах законності, взаємної вигоди, а головне – добровільності. Це відповідальність територіальних громад, а затвердження зон впливу Кабінетом Міністрів України може стати додатковою бюрократичною перепоною. Подібних затверджень для інших форм співробітництва законодавством не передбачено. Водночас центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, здійснює постійний моніторинг співробітництва, що також поширюватиметься і на діяльність агломерації.   Не припустимим є і покладання функцій виконавчого органу на виконавчий орган центру агломерації.  Тобто законопроєкт передбачав, що у разі утворення Києвом агломерації з суміжними територіальними громадами виконавчим органом стала б Київська міська державна адміністрація. Для прикладу у Фастова нема спільної межі з Києвом, то Фастівська міська рада не зможе стати членом агломерації.

На певний час питання агломерації відійшло на другий план, адже відбувалась адміністративно-територіальна реформа. А вже після проведення місцевих виборів настав час і агломерацій. Але, вже крізь призму нових сильних територіальних громад і укрупнених районів. І пазл не склався… Запропонована законопроектом №2637  агломерація як так звана шоста особлива  форма співробітництва територіальних громад – не знайшла належної підтримки (нагадаємо, на даний час Закон України «Про співробітництво територіальних громад» визначає п’ять форм:  делегування одному із суб’єктів співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів; реалізації спільних проекті; спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності - інфраструктурних об’єктів; утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій - спільних інфраструктурних об’єктів; утворення спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень).

26 лютого 2021 року під час круглого столу «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону» у м.Буча учасники та учасниці закцентували увагу на проблемних питаннях щодо реалізації ідеї агломерації. Під час виступів міські голови, народні депутати та експерти зупинялися на різноманітних аспектах співпраці громад в рамках агломерації, але не на всі питання є відповіді у законопроєкті. Приємно, що і автори законопроєкту вирішили переглянути запропоновані механізми та інструменти.  Разом з тим маємо гарний приклад, коли за круглим столом зібралося таке широке коло стейкхолдерів, а також представники обласної ради, обласної державної адміністрації, міністерства.

Київський міський голова Віталій Кличко наголосив, що навколо створення Київської агломерації є багато спекуляцій і найбільша – це поглинання Києвом суміжних територіальних громад. І в котре було підкреслено, що головна мета створення такої агломерації – покращення якості життя мешканців територіальних громад. І що дуже важливо - доступність та якість соціальних послуг для киян та жителів громад.

Враховуючи результати обговорення круглого столу, Комітет на засіданні 3 березня вирішив переглянути свій висновок від 15 січня 2020 року про проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (№2637) та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду вказаного законопроекту в першому читанні повернути його суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Під час представлення позиції на Комітеті автор законопроєкту народний депутат Віталій Безгін сказав дуже важливу річ: доопрацювання має відбутися у співпраці з профільними асоціаціями та органами місцевого самоврядування. Отже громади Київщини «на низькому старті».

Не можна відкладати питання утворення агломерацій. Ми вже маємо де факто Київську агломерацію, залишилося - встановити правила, за якими агломерації зможуть розвиватися і створити умови, де б всі жителі почувалися комфортно та безпечно. Питання дорожнього сполучення, твердих побутових відходів і ще багато інших потребують спільних дій і пошуку рішень у співпраці. Звичайно є питання щодо того, як будуть прийматися рішення в агломерації, скільки буде представників від кожної громади, щоб збалансувати інтереси, чи забирати повноваження від обласних державних адміністрацій, чи обмежувати громади вимогою спільної межі і нерозривності територій, чи встановлювати вичерпний перелік питань, які можуть вирішувати агломерації, а також питання бюджетів і кадрів. Але це все можна опрацювати на робочих групах і під час відкритих обговорень. Головне не відкладати, а розпочинати вже сьогодні!

                       

---

Нагадаємо, Асоціація міст України підтримує прийняття законодавства, яке унормує діяльність агломерацій в Україні. Так, АМУ виступила співорганізатором круглого столу «Утворення  Київської  агломерації як перспектива розвитку столичного регіону», який відбувся 26 лютого 2021 року у Бучі. Читати більше