Кабінет Міністрів схвалив проект Основних напрямів бюджетної політики на три роки. Повною мірою врахувати інтереси місцевого самоврядування уряду не вдалося. Які саме новації Мінфіну не влаштовують місцеві бюджети, і що саме пропонує Асоціація міст України, – про це написав у колонці в Економічній правді Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.

В Україні запроваджується бюджетне триріччя. Кабмін схвалив проект "Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (Бюджетна резолюція)".

Головна новація — формування державного бюджету та місцевих бюджетів на три роки, а не на рік, як було раніше.

Такий підхід означає, що муніципалітети чекає прогнозована та збалансована бюджетна політика. Це дозволить забезпечити стабільність та справедливість взаємовідносин державного та місцевих бюджетів, відкриває шлях місцевій владі для ефективного використання бюджетних ресурсів та залучення інвестицій.

Зараз триває узгодження остаточного тексту проекту Бюджетної резолюції. Асоціація міст України надала свої пропозиції до документа, але повного врахування інтересів місцевого самоврядування досягти не вдалося.

По-перше, не врахована позиція щодо збереження системи міжбюджетного вирівнювання, яка була запроваджена наприкінці 2014 року.

Ця система стимулює бюджети-донори збільшувати свої надходження та вимагає від бюджетів-реципієнтів покращувати свої показники, щоби вони менше залежали від центру. Внаслідок цього обсяги коштів у місцевої влади щорічно зростають, а кількість дотаційних бюджетів зменшується.

 

 

 

Будь-яка зміна системи вирівнювання може уповільнити темпи росту місцевих бюджетів та збільшити кількість муніципалітетів, фінансово залежних від центру.

Це підтверджують розрахунки Мінфіну в Бюджетній резолюції. Так, порівняно з 2017 роком темпи росту доходів місцевих бюджетів у 2018 році становитимуть 35%, у 2019 році — 9%, у 2020 році — лише 5%.

По-друге, не передбачено стабілізаційної дотації для місцевих бюджетів на 2018-2020 роки у випадках форс-мажору. У 2014-2017 роках така дотація щорічно передбачалася для муніципалітетів в обсязі 2 млрд грн. Наприклад, вона надавалася на фінансування ПТУ, коли муніципалітети не могли їх утримувати.

По-третє, в Бюджетній резолюції необхідно чітко зазначити, що держава щорічно надає субвенцію об'єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури в обсязі не менше 2 млрд грн. Декларація Мінфіну про всебічну підтримку об'єднаних громад повинна бути підкріплена грошима.

По-четверте, необхідно змінити систему фінансування ПТУ. Асоціація пропонує фінансувати їх лише з обласних бюджетів коштом освітньої субвенції. Слід перейти до фінансування наданих послуг. Мусять запрацювати державне, регіональне і приватне замовлення на надання послуг з підготовки кадрів.

По-п'яте, неприпустимо передавати фінансування ВНЗ першого-другого рівнів акредитації (училища та коледжі) на рівень муніципалітетів. Такі новації Мінфіну коштуватимуть місцевим бюджетам 5,2 млрд грн щорічно. Тим більше, що країна досі не оговталася від передавання фінансування ПТУ на місцевий рівень.

Однак найбільше непокоять ідеї Мінфіну передати на фінансування з місцевих бюджетів значної частини соціальних пільг та допомог. Більшість органів місцевого самоврядування не витримають такого навантаження.

Асоціація виступає за закріплення у Бюджетній резолюції норм про фінансування в повному обсязі задекларованих державою соціальних програм, пільг та субсидій шляхом закріплення в балансі державного бюджету необхідних коштів.

Сподіваюся, що інтереси місцевого самоврядування будуть враховані в допрацьованому варіанті Бюджетної резолюції.