24 квітня 2018 року в Кабінеті Міністрів України відбулась селекторна нарада з обговорення актуальних питань секторальної децентралізації у сфері освіти під головуванням Віце-премʼєр-міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка. Участь у нараді взяли Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, представники Міністерства, донорських організацій та експертного середовища. Асоціацію міст України представляли директор проекту ПУЛЬС Ігор Парасюк та аналітик Аналітичного центру Людмила Мозгова.

«Реформа з децентралізації влади показує наочний результат, зокрема і в сфері освіти. Сьогодні ми маємо декілька основних блоків завдань. Це розбудова мережі опорних шкіл, запровадження з 1 вересня у всіх школах Нової української школи з одночасною розбудовою Нового освітнього простору та інклюзивне навчання. Серед завдань також забезпечення шкіл новим обладнанням, автобусами, будівництво інфраструктури навколо опорних шкіл тощо», ‒ про це сказав під час селекторної наради щодо реформування освіти в умовах децентралізації Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«На сьогодні в Україні створено 504 опорні школи, до яких доєднано 970 філій. Порівнюючи з 2016 роком, коли їх було 137, за півтора роки ми створили 367 опорних шкіл. У цьому процесі є області-лідери — найбільше опорних шкіл у Кіровоградській (66), Львівській (44), Житомирській (36), Київській (34) та Чернігівській (30) областях», — наголосив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що питання створення опорних шкіл в ОТГ також є пріоритетним. Створено 208 опорних шкіл в ОТГ, до яких доєднано 390 філій. Серед областей-лідерів щодо створення опорних шкіл саме в громадах: Житомирська (27 ОШ в ОТГ), Чернігівська (19 ОШ в ОТГ), Тернопільська (17 ОШ в ОТГ), Волинська (16 ОШ в ОТГ).

«Аутсайдером є Закарпатська область, де не створено жодної опорної школи. Дуже повільно йде процес у Івано-Франківській, Миколаївській, Черкаській областях – тут всього 6-7 опорних шкіл на область. Тому я ще раз звертаюсь до громад і наголошую на конкретних KPi щодо впровадження опорних шкіл. Це якість освіти і результати ЗНО в першу чергу дітей, які проживають у ваших громадах», — підкреслив Геннадій Зубко.

Зі 115 проектів з розбудови НОП, наразі по Україні реалізовано 60. Це не просто яскравий дизайн, мурали на фасадах шкіл та розфарбовані стіни – це необхідна освітня екосистема! Школа перестає бути «дисциплінарним» простором, школа стає простором розвитку та взаємодії. І саме на цю ціль працюють Стандарти, які розроблені Мінрегіоном для типових проектів з Нового освітнього простору. Опорна школа повинна бути однаково якісно надавати освіту як в місті, так і в сільській місцевості.

Окремий напрямок – впровадження Нової української школи (НУШ). За словами урядовця, Нова українська школа з новим обладнанням, матеріалами, підходами, можливостями і методиками має створюватись в абсолютно новій інфраструктурі. Це не тільки нові спортивні зали, учбові майстерні або спортивні майданчики навколо, це – в першу чергу, середовище, яке повинно змінити менталітет дітей, які там навчаються. «Наголошую, Нова українська школа дасть свій максимальний ефект лише із розбудовою Нового освітнього простору. Впровадження НУШ без НОП неможливе», — підкреслив Геннадій Зубко.

Невід’ємною частиною створення Нового освітнього простору є інклюзія. Сьогодні в опорних школах створено 514 класів з інклюзивним навчанням та навчаються понад 2 тисячі учнів з особливими освітніми потребами. Про це під час селекторної наради щодо реформування освіти в умовах децентралізації заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, вже другий рік поспіль з державного бюджету надходить на місця субвенція для дітей з особливими освітніми потребами (300 млн грн). Крім інклюзивних класів і державної субвенції на підтримку осіб з особливими освітніми потребами, гостро стоїть питання щодо створення інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

«У минулому році було відкрито 112 ІРЦ. У 2018 році відповідно до потреб дітей заплановано відкрити біля 500 інклюзивно-ресурсних центрів (1 центр на 7 тис. дітей у сільській місцевості, на 12 тис. – у містах, районах міст). І це є пріоритетним завданням для органів місцевого самоврядування на поточний рік», – зазначив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що на сьогодні дуже мало закладів освіти є архітектурно доступними для дітей с особливими потребами вище першого поверху. Вкрай мало уваги приділяється доступності пришкільних територій (наявність під’їздів, паркувальних місць для осіб з інвалідністю (це стосується і підвезення дітей на візках), обладнанню спортивних майданчиків для дітей з інвалідністю, обладнанню спеціальними туалетними кімнатами, доступності коридорів тощо.

«Я ще раз хочу наголосити – питання впровадження освітньої реформи і питання підтримки від держави – це відповідальність центральної влади. Забезпечення доступності і створення відповідної інфраструктури закладів освіти для задоволення освітніх та побутових потреб дітей, які проживають на певній територій належить до повноважень місцевих органів самоврядування», – підкреслив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що на 01.01.2018 р. 100% доступність до 1 поверху закладів забезпечено у Волинській, Луганській, Хмельницькій, Чернігівській та Чернівецькій областях. Найнижчий показник у Полтавській області – 58%. В той же час по кількості закладів лідирує Вінницька область – 766 закладів. Щодо обладнаних для осіб з інвалідністю санвузлів – більше всього обладнано у Донецькій області – 65, менше за всіх у Тернопільській та Чернівецькій – по 1 туалетній кімнаті (за станом на 20.09.2017 р.).

Окрім того, Віце-премʼєр-міністр України зауважив, що 71 проект нових шкіл подано до ДФРР.

Основними меседжами Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич для органів місцевого самоврядування були:

1. Необхідність врахувати рекомендації МОН під час закупівлі меблів та обладнання для першокласників за принципом співфінансування. Запропоновано кошти спрямувати за принципом: 40% на дидактичні матеріали; 40% - меблі; 20% - компʼютерна техніка.
2. Про фахову підготовку вчителів до впровадження НУШ та завершення у травні-червні третьої сесії навчання.
3. Про поставку перших наборів ЛЕГО у червні та організацію самостійного розвезення з міст-обласних центрів до учнів.
4. Про завершення навчального року та організацію роботи літніх таборів.
5. Про відсутність пропозицій від органів місцевого самоврядування з передачі майна закладів професійно-технічної освіти (за словами Міністра, до МОН надійшло лише 196 пакетів документів, 46 подано до прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України, 107 – повернуто на доопрацювання в департаменти ОДА).
6. Про відпрацьований в МОН механізм засвоєння коштів субвенції на підготовку робітничих кадрів за професіями загальнодержавного значення (в МОН готові надати відповідні консультації).
7. Про єдину інформаційну політику в сфері освіти (всі органи управління освітою повинні мати на сайтах повну інформацію про НУШ та взяти під контроль оприлюднення на сайтах закладів освіти бюджетної звітності. Будь-хто має побачити, звідки йдуть кошти на школу, скільки цих коштів та на що їх спрямовано).
8. ОМС під час будівництва закладів освіти мають контролювати якість виконання будівельних робіт.
9. Про набір учнів у 1 класи: вступають без конкурсу за місцем проживання, а на вільні місця зараховуються інші за жеребкуванням (наказ буде оприлюднений найближчим часом). Прийом заяв маємо почати цьогоріч 2 травня, а завершити 31 травня 2018 року.
10. Обовʼязковість звірки особистих даних випускників у документі про повну загальну освіту та сертифікаті ЗНО.

Лев Парцхаладзе, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, акцентував на 4 принципах нового освітнього простору, що полягають у забезпеченні таких норм:

• дизайну;
• обладнання та програмного забезпечення;
• енергоефективності та теплоізоляції будівель;
• доступу в умовах інклюзивного навчання.

Також він зауважив, що за підрахунками міністерства, нова будівля школи коштує дешевше, ніж переобладнання старої будівлі.

Від представників областей не прозвучало жодного запитання до представників Уряду.

Аналітичний центр АМУ