11 / Березень, 2021
9 березня відбулася нарада під головуванням Президента України, на якій обговорювалася Стратегія розвитку системи охорони здоров’я та соціальної політики в Україні. Під час заходу наголошувалося, що продовження реформи системи охорони здоров’я в Україні потребує трансформації у зв’язку з викликом пандемії COVID-19.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов представив систему переходу до ефективної страхової медицини, диверсифікації джерел та збільшення фінансування галузі, розбудови нових закладів для надання високоспеціалізованих послуг. Зокрема, він зупинився на розвитку профілактичної складової охорони здоров’я українців: «Наша стратегія містить як великі напрямки розвитку медицини, наприклад підвищення якості медичної продукції, ліків, безперебійний доступ до інноваційних лікарських засобів, стимулювання розвитку добровільного медичного страхування, так і деталізовані програми – як-от зменшення кількості жіночих онкологічних захворювань, покращення надання допомоги пацієнтам із серцево-судинними хворобами». Міністр акцентував увагу на важливості гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері обігу лікарських засобів.
Слід зазначити, що за час реформи останні три роки органи місцевого самоврядування постійно вживали заходів щодо покращення матеріально-технічного забезпечення медичних закладів, яке останні десятиліття майже лишалося без змін. Втім епідемія коронавірусної хвороби, недостатній рівень фінансування Програми медичних гарантій у 2020 році, занижені тарифи на медичні послуги повністю виснажили місцеві бюджети. Перші місяці пандемія стримувалася виключно органами місцевого самоврядування і медична сфера отримувала фінансування за рахунок того, що необхідні кошти знімалися з інших напрямів: освіти, соціального захисту тощо.
Асоціація міст України звертає увагу, що в результаті проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади сформовано новий адміністративно-територіальний устрій з 1469 територіальних громад та 136 районів. Такі зміни потребують реструктуризації мережі медичних закладів, передачі майна між органами місцевого самоврядування тощо. Зокрема, розпочалася передача з районного рівня медичних закладів, що надають первинну та вторинну медичну допомогу, на рівень сільських, селищних, міських територіальних громад. Тобто розпочато процес передачі будівель медичних закладів та медичних закладів між органами місцевого самоврядування. На цьому етапі є важливим збереження безперервності надання медичних послуг населенню, укладених декларацій між пацієнтами та лікарями і фінансування закладів охорони здоров’я з 1 січня 2021 року. Нагадаємо, АМУ надавала пропозиції до нормативно-правових актів для врегулювання цих питань.
У цих умовах окремо потребує врегулювання питання Порядку створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливостей діяльності та класифікації закладів, що визначаються законом, який на сьогодні відсутній. Також відсутні розроблені порядки надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаються за медичними показаннями, хоча це передбачається Основами законодавства про охорону здоров’я. Про відсутність Стратегічного документа в охороні здоров’я АМУ також неодноразово звертала увагу органів державної влади.
Також потребує вирішення проблема доступності медичних установ. З 1 січня 2021 року для того, щоб підписати договір з НСЗУ медичний заклад має подати скановану копію документа, що підтверджує доступність медичних закладів, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм і правил, виданого фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проте більшість будівель закладів охорони здоров’я були збудовані у минулому столітті, а тому зовсім не відповідають новим будівельним нормам щодо інклюзивності. АМУ вважає, що для забезпечення таких робі мав би бути встановлений більш довший перехідний період.
Це лише частина тих проблем, з якими стикаються органи місцевого самоврядування. Адже що для реалізації змін в медицині, особливо в умовах пандемії, необхідно:
  • поетапно впроваджувати зміни усіх видів медичної допомоги з попередніми організаційними заходами та відповідним на те фінансуванням;
  • забезпечити розробку необхідної нормативно-правової бази під трансформацію охорони здоров’я;
  • поступово покращувати матеріально-технічну базу з державного та місцевих бюджетів;
  • забезпечити навчання медичних працівників для роботи на новому високотехнологічному медичному обладнанні, що було придбано у 2020 році, та достойну оплату праці;
  • проводити виважену та правдиву інформаційну політику та забезпечувати якісні комунікації з громадами щодо подальших кроків реформування надання вторинної, третинної, екстреної, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації;
  • повернути відмінену норму Закону №2168, що обсяг коштів Держбюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України та оплати праці медичних працівників, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати. На думку АМУ, тільки належне фінансування галузі охорони здоров’я з державного бюджету дозволить забезпечити реалізацію державних фінансових гарантій надання необхідних пацієнтам гарантованих послуг з медичного обслуговування та лікарських засобів належної якості.

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)