08 / Липень, 2021
На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань бюджету знаходиться проєкт Закону України №5693 від 22.06.2021 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення збалансованості місцевих бюджетів».
Законопроєкт №5693 пропонує:
-
збільшити відсоток відрахувань коштів від Державного дорожнього фонду, що спрямовується у вигляді субвенції місцевим бюджетам на ремонт доріг із 35 до 45 відсотків;
-
повернути механізм, за яким компенсація пільгового проїзду, пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету;
-
віднести до видатків бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад в громадах з чисельністю населення менше 50 тисяч осіб видатки на загальну середню освіту, в тому числі на ліцеї;
-
дозволити спрямовувати освітню субвенцію на оплату праці педагогічних працівників дошкільних підрозділів, відділень, груп спеціальних шкіл, дитячих будинків та навчально-реабілітаційних центрів.
АМУ підтримує прийняття Законопроєкту №5693, адже реалізація запропонованих проєктом змін позитивно відобразиться на фінансовому забезпеченні територіальних громад та вирішить окремі проблемні питання у сфері місцевих фінансів.
АМУ неодноразово порушувала питання щодо необхідності фінансування перевезення пільгових категорій громадян та надання послуг зв’язку за кошти державного бюджету. Конституція України визначає, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, мають компенсуватися державою. Проте всупереч конституційним нормам, держава з 2016 року припинила фінансувати гарантовані законами пільги, зокрема на проїзд та послуги зв’язку, і переклала таке видаткове навантаження на органи місцевого самоврядування без надання їм додаткових джерел доходів. Як наслідок, громади щороку витрачають мільярди гривень на забезпечення жителям гарантій, встановлених державою. Це призводить до недофінансування інших соціально значущих сфер територіальних громад.
Щодо здійснення видатків з бюджетів територіальних громад на загальну середню освіту на ліцеї в громадах з чисельністю населення менше 50 тисяч осіб, то ситуація наступна. В чинному Законі України «Про повну загальну середню освіту» встановлені вимоги до засновників ліцеїв, яких не було у попередньому Законі, який врегульовував питання загальної середньої освіти. Ці вимоги зазначені у статті 89 Бюджетного Кодексу (абзаци другий і четвертий підпункту "б" частини першої), в якій вказано, що до видатків, здійснюваних з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на загальну середню освіту, в тому числі на ліцеї, засновником яких є міська рада з населенням більше 50 тисяч осіб.
З державного бюджету виділяються кошти місцевим бюджетам на оплату праці педагогів ліцеїв безвідносно до того, яка рада є їх засновником. Так, згідно зі статтею 103-2 Бюджетного Кодексу освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти: початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї.
Пунктом 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим постановою Уряду від 14 січня 2015 р. № 6, визначено, що субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників таких типів закладів та установ освіти: початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп).
Таким чином питання фінансування ліцеїв з місцевого бюджету в населених пунктах з чисельністю населення менше 50 тисяч осіб є не врегульованим. Отже, існує необхідність правового врегулювання здійснення таких видатків шляхом усунення існуючого протиріччя між бюджетним та освітнім законодавством.
Також АМУ підтримує розширення напрямків використання коштів освітньої субвенції шляхом здійснення видатків на оплату праці педагогічних працівників дошкільних підрозділів, відділень, груп спеціальних шкіл, дитячих будинків та навчально-реабілітаційних центрів за рахунок освітньої субвенції.
АМУ неодноразово порушувала питання щодо необхідності фінансування перевезення пільгових категорій громадян та надання послуг зв’язку за кошти державного бюджету. Конституція України визначає, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, мають компенсуватися державою. Проте всупереч конституційним нормам, держава з 2016 року припинила фінансувати гарантовані законами пільги, зокрема на проїзд та послуги зв’язку, і переклала таке видаткове навантаження на органи місцевого самоврядування без надання їм додаткових джерел доходів. Як наслідок, громади щороку витрачають мільярди гривень на забезпечення жителям гарантій, встановлених державою. Це призводить до недофінансування інших соціально значущих сфер територіальних громад.
Щодо здійснення видатків з бюджетів територіальних громад на загальну середню освіту на ліцеї в громадах з чисельністю населення менше 50 тисяч осіб, то ситуація наступна. В чинному Законі України «Про повну загальну середню освіту» встановлені вимоги до засновників ліцеїв, яких не було у попередньому Законі, який врегульовував питання загальної середньої освіти. Ці вимоги зазначені у статті 89 Бюджетного Кодексу (абзаци другий і четвертий підпункту "б" частини першої), в якій вказано, що до видатків, здійснюваних з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на загальну середню освіту, в тому числі на ліцеї, засновником яких є міська рада з населенням більше 50 тисяч осіб.
З державного бюджету виділяються кошти місцевим бюджетам на оплату праці педагогів ліцеїв безвідносно до того, яка рада є їх засновником. Так, згідно зі статтею 103-2 Бюджетного Кодексу освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти: початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї.
Пунктом 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим постановою Уряду від 14 січня 2015 р. № 6, визначено, що субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників таких типів закладів та установ освіти: початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп).
Таким чином питання фінансування ліцеїв з місцевого бюджету в населених пунктах з чисельністю населення менше 50 тисяч осіб є не врегульованим. Отже, існує необхідність правового врегулювання здійснення таких видатків шляхом усунення існуючого протиріччя між бюджетним та освітнім законодавством.
Також АМУ підтримує розширення напрямків використання коштів освітньої субвенції шляхом здійснення видатків на оплату праці педагогічних працівників дошкільних підрозділів, відділень, груп спеціальних шкіл, дитячих будинків та навчально-реабілітаційних центрів за рахунок освітньої субвенції.
Асоціація міст України звернулася до парламентського Комітету з питань бюджету з проханням прийняти рішення рекомендувати Верховній Раді України ухвалити проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення збалансованості місцевих бюджетів» №5693 в першому читанні за основу.
Аналітичний центр АМУ
Галузь: