23 / Лютий, 2021
Асоціація міст України розглянула Порядок надання пільг з оплати проїзду окремим категоріям громадян у готівковій формі, розроблений Мінсоцполітики і зазначає:
► Порядок передбачає можливість надання органами місцевого самоврядування базового рівня (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи) пільг з оплати проїзду у готівковій формі усіма видами транспорту загального користування на міських та приміських маршрутах. Враховуючи постанови Кабінету Міністрів України №176 та №1548, органи місцевого самоврядування базового рівня мають можливість впливати виключно на пасажирські перевезення на маршрутах, що проходять у межах території однієї територіальної громади.
АМУ пропонує в Порядку визначити, що органи місцевого самоврядування мають право приймати відповідне рішення, яке стосується міських та приміських маршрутів, які проходять у межах території однієї територіальної громади.
► Порядок не враховує право районних та обласних рад надавати пільги з оплати проїзду.
АМУ пропонує передбачити окремі права та повноваження районних та обласних рад і районних та обласних державних адміністрацій, зокрема, щодо міжміських і приміських маршрутів, що виходять за межі території однієї територіальної громади.
► Порядок передбачає імперативну норму - пільги на проїзд надаються або в готівковій, або у безготівковій формі. Зазначене не відповідає практиці організації пільгового проїзду в Україні, оскільки в окремих випадках використовуються інші форми забезпечення пільговиків послугами перевезень. Наприклад, вартість пільгового проїзду включається у вартість квитка.
АМУ пропонує таку норму виключити.
► Порядок встановлює процедуру виплати грошової компенсації пільговим категоріям громадян. Проте, зазначений пункт передбачає обов’язкове перебування пільговиків в Єдиному державному автоматизованого реєстрі осіб, які мають право на пільги. Це суперечить іншим нормам Порядку, відповідно до яких органи місцевого самоврядування мають право визначати інші категорії громадян, які отримуватимуть відповідну грошову компенсацію, і які можуть не знаходитись у Реєстрі.
АМУ пропонує узгодити норми Порядку між собою.
► Порядок зобов’язує органи місцевого самоврядування базового рівня компенсовувати вартість проїзду на міжміських маршрутах. По-перше, зазначена норма суперечить підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого компенсаційні виплати можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів. По-друге, зазначена норма суперечить частині шостій статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт», відповідно до якої збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Оскільки визначені законами пільги на проїзд окремим категоріям громадян введені державою, то і компенсовуватись вони повинні за рахунок коштів державного бюджету.
АМУ пропонує норми Порядку, які стосуються міжміського перевезення, виключити.
► Порядок визначає, що пільговик під час оплати проїзду в регіонах, де запроваджено надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду, видається квиток, вартість якого компенсується органом місцевого самоврядування за місцем обліку пільговика. Квиток завіряється посадовою особою транспортного підприємства, яка прийняла відповідну оплату із записом окремих реквізитів. Зазначену норму неможливо реалізувати на практиці. За логікою Мінсоцполітики, кошти на компенсацію проїзду необхідно передбачити абсолютно в усіх місцевих бюджетах. Водночас органи місцевого самоврядування, які не прийняли рішення про надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду, забезпечують пільгове перевезення громадян у себе в громаді іншими способами. Тому і доцільності передбачати ще якісь додаткові видатки відсутня. Також неможливо навіть планово прорахувати скільки необхідно коштів передбачити у бюджеті на ці цілі, чим порушується відповідно до статті 6 Бюджетного кодексу України принцип ефективності та результативності. Відшкодування коштів одним органом місцевого самоврядування у зв'язку з прийнятим рішенням іншого органу, на думку АМУ, суперечить принципу самостійності місцевих бюджетів. Відповідно до статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» самостійність місцевих бюджетів гарантується правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Отже, пільговик, який звернеться за компенсацією, фактично не зможе отримати кошти.
► Порядок нівелює роль автоматизованої системи обліку оплати проїзду, яка впроваджена уже в багатьох територіальних громадах.
АМУ пропонує передбачити можливість перерахування коштів, або еквівалентну кількість поїздок, на електронний квиток, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.
► Запровадження на практиці норм проєкту постанови, на думку АМУ, неможливе без визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України №354 та №555. Цими Урядовими постановами всупереч законам України, зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», надано право на пільговий проїзд пенсіонерам та особам з інвалідністю ІІІ групи. У такому випадку, запровадження надання пільг з оплати проїзду у готівковій формі в територіальних громадах без скасування цих нормативно-правових актів посилить соціально-економічну напругу в Україні.
АМУ пропонує проєктом постанови визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України № 354 та № 555.
Асоціація міст України не погоджує Порядок надання пільг з оплати проїзду окремим категоріям громадян у готівковій формі, оскільки він потребує суттєвого доопрацювання
Галузь:
