07 / Березень, 2017

Асоціація міст України розглянула проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям» (реєстр. № 6063 від 13.02.2017 року; н. д. Ільюк А. О., Гуляєв В. О. та ін.) (далі – Законопроект), надісланий Комітетом для надання пропозицій листом вих. № 04-23/20-201 від 20.02.2017 року, та повідомляє наступне.

Законопроектом пропонується внести зміни до деяких законів України з метою забезпечення належного рівня соціального захисту родин із дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям. Асоціація міст України підтримує необхідність державної підтримки родин із дітьми, необхідність збереження мережі дошкільних навчальних закладів та необхідність соціального захисту дітей, оскільки це сприятиме покращенню демографічної ситуації в Україні. Поряд із тим, вважають експерти, за необхідне висловити деякі зауваження до змісту Законопроекту.

Щодо позбавлення права органу місцевого самоврядування як засновника управляти майном комунальної власності

Змінами до статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» пропонується заборонити органу місцевого самоврядування (засновнику) управляти комунальним майном, зокрема у частині ліквідації дошкільних навчальних закладів, зменшення площі їх території та кількості груп, а також здачі в оренду приміщення (будівлі). Натомість реорганізацію та ліквідацію дошкільних навчальних закладів автори Законопроекту передають до компетенції територіальної громади (загальних зборів). Така норма суперечить пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється виключно за рішенням місцевої ради. Оскільки загальні збори не здійснюють фінансування та утримання дошкільних навчальних закладів, а також не несуть юридичної відповідальності за прийняті рішення, вважаємо недоцільним передавати частині громади, тобто загальним зборам, повноваження, що є важливими для всієї громади. Отже, АМУ пропонує залишити статтю 16 Закону України «Про дошкільну освіту» без змін.

Щодо фіксованого відсотка грошового внеску батьків на харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

Змінами до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» пропонується встановити у дошкільних навчальних закладах фіксований відсоток у розмірі 50% батьківської плати за харчування дітей у міській місцевості і 30% у сільській. Зазначаємо, що такі зміни обмежують можливість органів місцевого самоврядування встановлювати диференційовану плату за харчування у дошкільних навчальних закладах. Вважаємо, що частка вищезазначеної плати батьків повинна залежати лише від спроможності місцевих бюджетів і не регулюватись Законом, а запровадження імперативу в оплаті харчування батьками не враховує різної платоспроможності сімей у цілому по Україні. Пропонуємо статтю 35 Закону України «Про дошкільну освіту» залишити у чинній редакції.

Щодо уточнення категорій дітей, які можуть бути охоплені безкоштовним харчуванням

Змінами до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» пропонується визначити категорії дітей, які охоплюються безкоштовним харчуванням за рахунок місцевого бюджету, а саме: учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей із неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах. Така норма значно звужує, зважаючи на чинну редакцію зазначеного Закону, категорії дітей, оскільки діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах та продовжують навчання у середній та старшій школі, позбавляються можливості харчуватись безкоштовно. Пропонуємо узгодити категорії дітей, які можуть бути охоплені безкоштовним харчуванням.

Поряд із тим, незрозумілим залишається підхід, за якого батьки у дошкільних навчальних закладах сплачують за харчування дітей частину коштів, у 1-4 класах отримують цю послугу безкоштовно, в 5–11 (12) класах харчуються за власні кошти, а в професійно-технічних навчальних закладах безкоштовним харчуванням забезпечуються тільки дітей-сиріт, дітей із неповних та багатодітних сімей. Така позиція порушує принцип рівного підходу до соціального захисту всіх дітей та ставить його у залежність від віку вихованців. Також зауважуємо, що згідно з частиною третьою статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Авторами Законопроекту не запропоновані розрахунки з відповідними джерелами покриття додаткових видатків із місцевих бюджетів, що можуть виникнути за умови масового запровадження безкоштовного харчування всіх учнів 1-4 класів.

Загальний висновок: зважаючи на вище зазначене, Асоціація міст України просить Комітет повернути проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям» (реєстр. № 6063 від 13.02.2017 року) на доопрацювання.

Аналітичний центр АМУ

 

Галузь: 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)