28 / Вересень, 2021
На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань бюджету знаходиться проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №6062 від 15.09.2021, який системно пов’язаний із проєктом Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №6000 від 15.09.2021.
Асоціація міст України проаналізувала зміни до Бюджетного кодексу України, запропоновані Законопроєктом №6062, і спрямувала до парламентського Комітету з питань бюджету експерний висновок, у якому висловила ряд пропозицій та зауважень, зокрема:
Асоціація міст України проаналізувала зміни до Бюджетного кодексу України, запропоновані Законопроєктом №6062, і спрямувала до парламентського Комітету з питань бюджету експерний висновок, у якому висловила ряд пропозицій та зауважень, зокрема:
1. Щодо ліквідації бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Законопроєкт №6062 пропонує починаючи із 2023 року ліквідувати таку складову місцевих бюджетів як бюджет розвитку. Для цього вносяться наскрізні зміни до усього БКУ.
Щодо перенесення джерел доходів бюджету розвитку до загального фонду місцевих бюджетів АМУ висловлює застереження, що це призведе до ліквідації «цільових» доходів, і в перспективі може спричинити скорочення видатків місцевих бюджетів на капітальні цілі та спрямування таких коштів на поточні видатки (наприклад, заробітну плату), в тому числі через недофінансування делегованих повноважень, зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Щодо перенесення джерел доходів бюджету розвитку до загального фонду місцевих бюджетів АМУ висловлює застереження, що це призведе до ліквідації «цільових» доходів, і в перспективі може спричинити скорочення видатків місцевих бюджетів на капітальні цілі та спрямування таких коштів на поточні видатки (наприклад, заробітну плату), в тому числі через недофінансування делегованих повноважень, зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
2. Щодо вилучення до державного бюджету залишків освітньої субвенції.
Змінами до частини четвертої статті 103-2 БКУ передбачається залишки коштів за освітньою субвенцією, що не використані протягом наступного бюджетного періоду, вилучати до державного бюджету. АМУ пропонує залишити статтю 103-2 БКУ в чинній редакції. Можливість накопичення та використання залишків освітньої субвенції для органів місцевого самоврядування є мотивацією до оптимізації мережі закладів освіти. Вилучення таких фінансових інструментів призведе до формування неефективної мережі закладів освіти.
Змінами до частини четвертої статті 103-2 БКУ передбачається залишки коштів за освітньою субвенцією, що не використані протягом наступного бюджетного періоду, вилучати до державного бюджету. АМУ пропонує залишити статтю 103-2 БКУ в чинній редакції. Можливість накопичення та використання залишків освітньої субвенції для органів місцевого самоврядування є мотивацією до оптимізації мережі закладів освіти. Вилучення таких фінансових інструментів призведе до формування неефективної мережі закладів освіти.
3. Щодо розширення контрольних функцій Мінфіну та МДА, зокрема в частині зупинення рішення місцевої ради про бюджет.
Зміни до статті 122 БКУ, запропоновані Законопроєктом №6062, якими Мінфіну та МДА надається право зупиняти дію рішення про місцевий бюджет (не лише в частині міжбюджетних трансферів) до закінчення судового розгляду справи і доведення порушення вимог щодо складання бюджету та вини органів місцевого самоврядування, суперечать нормам Конституції України (статті 142, 145), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 4, частина четверта статті 61) та, окрім цього, і власне БКУ (пункт 3 частини першої статті 7, частина друга статті 71), і є прямим втручанням держави у самостійність місцевого самоврядування, що, як наслідок, може негативно відобразитися на діяльності органів місцевого самоврядування (заблокувати роботу виконавчих органів місцевої ради), і члени територіальної громади не зможуть отримати визначені законом та гарантовані державою послуги.
Зміни до статті 122 БКУ, запропоновані Законопроєктом №6062, якими Мінфіну та МДА надається право зупиняти дію рішення про місцевий бюджет (не лише в частині міжбюджетних трансферів) до закінчення судового розгляду справи і доведення порушення вимог щодо складання бюджету та вини органів місцевого самоврядування, суперечать нормам Конституції України (статті 142, 145), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 4, частина четверта статті 61) та, окрім цього, і власне БКУ (пункт 3 частини першої статті 7, частина друга статті 71), і є прямим втручанням держави у самостійність місцевого самоврядування, що, як наслідок, може негативно відобразитися на діяльності органів місцевого самоврядування (заблокувати роботу виконавчих органів місцевої ради), і члени територіальної громади не зможуть отримати визначені законом та гарантовані державою послуги.
Зокрема, самостійність місцевого самоврядування гарантується Конституцією України, стаття 145 якої передбачає, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку, а стаття 142 визначає матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування. Відповідно до частини другої статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Окрім того, прийняття запропонованих Законопроєктом № 6062 змін призведе до можливості зупинення дії рішення про місцевий бюджет з причин незалежних від органу, що відповідає за складання місцевого бюджету. Зокрема, внаслідок несвоєчасного затвердження місцевих бюджетів депутатами відповідної місцевої ради (відсутність кворуму, політичні мотиви тощо).
АМУ звертає увагу на те, що Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування завершив підготовку до другого читання та рекомендував парламенту прийняти в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (№4298 від 30.10.2020). Цей законопроєкт визначає засади державного контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування, в тому числі щодо прийняття рішень про бюджет. АМУ пропонує статтю 122 БКУ залишити в чинній редакції.
4. Щодо середньострокових позик (зміни до пункту 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ). Зміни по заборгованості по середньостроковим позикам, запропоновані Законопроєктом №6062, передбачають закріплення «ручного» порядку погашення заборгованості, що є неприйнятним для місцевого самоврядування.
Заборгованість бюджетів місцевого самоврядування за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Держказначействі, що склалася у 2009–2014 роках, виникла через неправильне планування державними органами видатків з делегованих повноважень. Фактично органи місцевого самоврядування для виправлення прорахунків Мінфіну по плануванню дохідної бази місцевих бюджетів були змушені запозичувати зазначені кошти для забезпечення бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо) необхідними фінансовими ресурсами та недопущення заборгованості з виплати заробітних плат, закупівлі медикаментів, придбання матеріалів, забезпечення продуктів харчування, оплати комунальних послуг тощо. Кошти надавалися на виконання делегованих державою повноважень.
Уряд всупереч нормам БКУ, визначених пунктом 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», декілька разів розробляв проєкт постанови про порядок погашення заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009–2014 роках. І такі урядові проєкти постанов передбачали погашення заборгованості за рахунок коштів місцевих бюджетів. Для місцевих бюджетів це потенційні втрати у розмірі 9 млрд гривень.
Проєкти постанов були відхилені у зв’язку із дією норм пункту 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ про те, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання.
АМУ наполягає виключно на законодавчому врегулюванні питання заборгованості за середньостроковими позиками, що склалася у 2009–2014 роках, шляхом списання такої заборгованості.
Заборгованість бюджетів місцевого самоврядування за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Держказначействі, що склалася у 2009–2014 роках, виникла через неправильне планування державними органами видатків з делегованих повноважень. Фактично органи місцевого самоврядування для виправлення прорахунків Мінфіну по плануванню дохідної бази місцевих бюджетів були змушені запозичувати зазначені кошти для забезпечення бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо) необхідними фінансовими ресурсами та недопущення заборгованості з виплати заробітних плат, закупівлі медикаментів, придбання матеріалів, забезпечення продуктів харчування, оплати комунальних послуг тощо. Кошти надавалися на виконання делегованих державою повноважень.
Уряд всупереч нормам БКУ, визначених пунктом 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», декілька разів розробляв проєкт постанови про порядок погашення заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009–2014 роках. І такі урядові проєкти постанов передбачали погашення заборгованості за рахунок коштів місцевих бюджетів. Для місцевих бюджетів це потенційні втрати у розмірі 9 млрд гривень.
Проєкти постанов були відхилені у зв’язку із дією норм пункту 21 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ про те, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання.
АМУ наполягає виключно на законодавчому врегулюванні питання заборгованості за середньостроковими позиками, що склалася у 2009–2014 роках, шляхом списання такої заборгованості.
5. Щодо зарахування до держбюджету доходів від викупу земельних ділянок комунальної власності. Законопроєктом №6062 пропонується доповнити Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ новим пунктом 53, відповідно до якого 70% надходжень від викупу земельних ділянок комунальної власності, передбачених пунктом 6-1 Розділу IX «Перехідних положень» Земельного кодексу України, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету. Такі ініціативи щодо зарахування до державного бюджету коштів від продажу комунального майна є неприпустимими. АМУ пропонує такий пункт виключити.
АМУ звернулася до парламентського Комітету з питань бюджету з проханням врахувати надані пропозиції та зауваження при підготовці до другого читання проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 6062 від 15.09.2021.
Аналітичний центр АМУ
Галузь: