22 лютого 2018 року в м. Києві відбувся семінар «Майбутнє професійної освіти в Україні: від розробки підходів до концептуального бачення ПОН», організований Європейським фондом освіти (ETF) та Міністерством освіти і науки України. Участь у заході взяли міжнародні експерти, представники Верховної Ради України, профільних міністерств, сфери професійної освіти, чиновники та донорські організації. Позицію Асоціації міст України представляла аналітик з питань освіти Людмила Мозгова.
Захід відкрила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, яка розповіла про процедури передачі майна професійно-технічних навчальних закладів, модернізацію матеріально-технічної бази, а також акцентувала увагу на створенні багатопрофільних регіональних центрів, необхідності оптимізації мережі й професій.
«Я дуже вдячна нашим партнерам з ETF (European Training Foundation) та ЄС за підготовку звіту, в якому ґрунтовно описано проблеми професійної освіти України, а також надані рекомендації щодо її реформування. Я думаю, що ці напрями можуть лягти в основу створення стратегії реформування профосвіти. Більш того, у сфері новацій в професійній освіті ми вже сьогодні рухаємося саме за цими рекомендаціями», – повідомила Лілія Гриневич.
Зокрема, звітом передбачено 7 напрямів для вдосконалення професійної освіти в Україні:
1. Децентралізація та оптимізація управління системою професійної освіти
2. Концепція оптимізації мережі закладів професійно-технічної освіти
3. Вдосконалення механізмів фінансування
4. Вдосконалення законодавства в сфері професійної освіти
5. Покращення якості професійної освіти та забезпечення її відповідності потребам ринку праці
6. Професійна орієнтація та розвиток кар'єри
7. Модернізація матеріально-технічної бази
Міністр розповіла, що Уряд наразі перебуває в процесі передачі майна професійних закладів на місцевий рівень.
«Процес рухається доволі складно. Однак уже зараз ми передали повноваження з управління закладами на місця. Також передано повноваження з формування регіонального замовлення. Щодо удосконалення мережі ПТНЗ. Лише протягом 2017 року 48 закладів професійної освіти приєднано до потужніших. Але ми маємо підійти до цього процесу системніше», – зазначила Міністр.
Окремо йшлося про модернізацію системи фінансування професійної освіти. Міністр наголосила, що в майбутній Закон «Про професійну освіту» важливо закласти механізми для здійснення галузевого замовлення.
Щодо модернізації професійної освіти Міністр відзначила, що в бюджеті 2018 року закладено вдвічі більше коштів на модернізацію профосвіти, ніж торік, а саме – 100 млн грн.
«Однак у цьому ж звіті зазначається, що зношення обладнання наших закладів коливається від 60 до 100 відсотків. Протягом 3 років ми вклали в модернізацію професійної освіти 200млн грн, однак цього катастрофічно недостатньо. І ми сподіваємося на підтримку Європейського Союзу в цьому питанні», – зауважила Лілія Гриневич.
«Однією з проблем професійної освіти в Україні є відсутність прогнозування потреби у підготовці робітників на декілька років уперед», ‒ зауважила Міністр та висловила сподівання, що розроблена у майбутньому Концепція розвитку професійної освіти стане візією розвитку сфери професійної освіти та визначить основні зміни у законодавстві України.
Керівник Програм співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні Беренд Де Гроот підтвердив необхідність розробки такої концепції та подякував МОН за співпрацю.
Спеціаліст ETF з питань політики та систем професійної освіти Маргарета Ніколовська у своїй доповіді висловила очікування Європейського фонду освіти щодо термінів підготовки візії. Так, прийняття Урядом Концепції очікується до 01 червня 2018 року.
Голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти Ірина Констанкевич висловила думку про підтримку реформи професійної освіти та підготовку Концепції розвитку професійної освіти.
Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей звернув увагу учасників семінару на особливість розробки такої Концепції, оскільки вона має врахувати основні напрями: профільний професійний ліцей (загальна середня освіта), власне освіту в професійно-технічних навчальних закладах, фахову передвищу освіту та освіту дорослих. Це має бути відображено у відповідних спеціальних законах. Окрім того, він акцентував позицію МОН щодо передачі майна ПТНЗ виключно на рівень області.
«Варто зауважити, що у будь-якому разі професійно-технічна освіта ‒ це, безумовно, інструмент розвитку міст, тому маємо передбачити можливість системного впровадження міжбюджетного трансферту. Однак є запитання, чи всі міста та ОТГ мають відповідний ресурс? Було б правильно здійснити розрахунок такого міжбюджетного трансферту на дітей», ‒ додав Павло Хобзей.
Перший заступник Міністра соціальної політики України Ольга Крентовська зауважила про значну роль професійної освіти на ринку праці. «Так, до 2020 року потреба у кадрах буде задоволена лише на 40%», ‒ констатувала вона.
Отже, 60% ринку праці становитимуть вакансії, які необхідно буде заповнити, у тому числі зусиллями професійно-технічної освіти.
Учасники семінару познайомились із досвідом функціонування системи професійної освіти Фінляндії та Ірландії, а також мали можливість сформулювати запитання до міжнародних експертів цих країн.
У рамках панельної дискусії було утворено три групи, завданням яких було визначити основні напрямки реформування системи професійної освіти в Україні, що будуть закладені до Концепції.
Аналітик АМУ Людмила Мозгова взяла участь у роботі групи, яка обґрунтовувала особливості децентралізації та визначала роль професійної освіти у ній. Так, було запропоновано розробникам визначити рівні управління ПТНЗ та чітко розподілити між ними повноваження, визначивши роль міст-обласних центів в управлінні, фінансуванні та налагодженні партнертва. «Ми розуміємо, що МОН не хоче передавати ПТНЗ до комунальної власності міст-обласних центрів, однак така позиція суттєво перешкоджає плануванню видатків на ці заклади з метою підтримки їх програм розвитку, у тому числі оновлення матеріально-технічної бази, значно гальмує прийняття раціональних рішень у частині оптимізації мережі та професій і не дає повною мірою залучити партнерів на рівні міст», ‒ акцентувала аналітик.
Підбиваючи підсумки панельної дискусії, представник ETF Хосе Мануель Гелвін Аррібас підтримав позицію Асоціації міст України у частині визначення міст-обласних центрів як рівня управління ПТНЗ та врахування їх думки у реалізації політики у сфері.
Аналітичний центр АМУ
