Глухі села освоюють мільйони на дороги і ремонти, а Тячів стає по-справжньому європейським містечком. У рамках прес-туру, організованого закарпатським регіональним відділенням Асоціації міст України, кореспондент «Часу Закарпаття» минулого тижня відвідав населені пункти першої на Закарпатті об’єднаної територіальної громади – Тячівської.
І на власні очі побачив, як там буквально за рік-півтора кардинально змінилося життя. Місцеві кажуть: за 25 років незалежності не зроблено стільки, як із початку децентралізації і об’єднання з навколишніми селами та Тячевом у одну спільну громаду. Ми переконалися, що це не просто слова. За якихось півтори року громада зробила справжній стрибок у розвитку.
Місто Тячів об’єдналося з селами Руське Поле, Тячівка, Лази і Округла на старті децентралізаційної реформи, створивши першу в Закарпатській області об’єднану територіальну громаду (ОТГ). Голова громади Іван Ковач, який тривалий час керує Тячевом, визнає: спочатку було непросто, бо вистачало невизначеностей, неузгодженостей і невідповідностей навіть на рівні законодавства, не кажучи вже про труднощі на практиці. Проте Іван Іванович у розмові з кореспондентом «Часу Закарпаття» кілька разів наголосив, що результат, якого вже досягнуто, вартує витрачених зусиль, часу, сил і нервів. У тому, що це правда, ми переконалися, проїхавшись селами громади, поспілкувавшись із людьми і побачивши ті разючі зміни, які сталися в Руському Полі, Тячівці, Лазах і самому Тячеві.
Перша зупинка – Руське Поле. Одразу впадає у вічі те, що від траси «Мукачево-Рогатин» до села веде новенька рівна дорога (всі центральні дороги до сіл громади стелять наново, а не ремонтують «ямково»). Староста Руського Поля Василь Мірявець, який очолює село з 2006 року, проводить екскурсію і показує об’єкти соціальної інфраструктури, в яких завершений або ж якраз триває капітальний ремонт, хвалиться оновленнями у школі і спортивним майданчиком із штучним покриттям, капітальним ремонтом дитсадка і адмінбудівлі колишньої сільської ради.
І дуже чітко окреслює перевагу від об’єднання.
– Ми були абсолютно дотаційні, самі заробляли менше 10 % від нашого бюджету, не могли нічого вкладати в розвиток, бо ледве закривали з допомогою субвенції захищені статті. Коли створювалася громада, було досягнуто домовленості, що у перший рік села отримають на розвиток своєї інфраструктури по 1 мільйону гривень. Насправді ж у 2016 році Руське Поле отримало 5 млн 200 тис грн., а цього року передбачено біля 8 мільйонів 800 тисяч! Це все на інфраструктуру – дороги, школи, садочки, освітлення, майданчики і так далі. А тепер порівняйте: якби ми не об’єдналися, село в 2016-му зібрало б податками усього 134 тисячі гривень. І що б ми тоді могли зробити?..» – риторично запитує Василь Мірявець.
Аналогічний настрій – у старости села Тячівка Івана Молнара. І це не дивно – торік у інфраструктуру населеного пункту, з якого раніше до райцентру автобус худо-бідно їхав один раз на день, вкладено майже 6 мільйонів гривень. Більшість коштів пішли на дорогу – і зараз уже до Тячева щодня курсує сім маршрутів. А крім дороги, в Тячівці відремонтували школу, сільський клуб, зараз ідуть роботи на стадіоні, капітальний ремонт амбулаторії.
У відремонтованому присілковому клубі, на який раніше ніхто й копійки не хотів виділяти, відкрили секції настільного тенісу, греко-римської боротьби, придбали проектор і влаштовують для дітей кіносеанси…
«Ми навіть почали говорити про будівництво дитячого навчального закладу, – каже Іван Молнар. – Раніше про таке навіть не мріялося. Та що там казати, якби ми не об’єдналися в громаду, ніколи б не мали всього того, що отримали тепер».
Василь Ключкей, староста села Лази, третього населеного пункту, що приєднався до Тячівської ОТГ, - чотириразовий сільський голова. Він пережив усякі часи, працював при різних владах. І переконаний, що «далеко вигідніше працювати в громаді».
Лази внаслідок об’єднання в Тячівську громаду у грошовому виразі отримали найбільше з усіх сіл. Тут лише на нову дорогу пішло 6 мільйонів гривень. А ще понад півтора мільйона витратили на встановлення вуличного освітлення. Крім того, в селі зроблено дитячий майданчик, ремонтується сільрада, амбулаторія і школа, яка перебувала в аварійному стані, оновлено два мости, майже 300 машин гравію використали при підсипанні бічних вулиць села. І це далеко не все…
– Так і напишіть: за 25 років незалежності у нашому селі не зроблено стільки, як за рік після створення об’єднаної громади, – каже Василь Васильович.
Райцентр нині справді не впізнати, він стає по-справжньому європейським містечком. Тут вже забули, що таке погані дороги чи вибоїни на тротуарах – 80% вулиць Тячева з новим покриттям, а бруківку кладуть уже на околичних тротуарах. Місто вже може реалізовувати навіть дуже крупні інфраструктурні проекти, як наприклад, будівництво нового суперсучасного спортивного комплексу на 500 місць, яке от-от має завершитися.
Про «дрібні» ремонти адміністративних будівель, підтримку медицини, освіти чи культури навіть не говоримо – це вже сприймається як буденний обов’язок влади.
«Децентралізація – дуже вдала реформа, – каже голова Тячівської ОТГ Іван Ковач. – Це єдиний шлях до того, щоб зробити громади спроможними і незалежними. Ми були перші на Закарпатті. Багато чого робилося, як-то кажуть, на марші, з коліс, тому нам було непросто. Але всім, хто почав об’єднання в громади після нас, уже легше».
На завершення – порада від редакції: якщо у вас є сумніви у тому, чи варто створювати ОТГ, поїдьте до Тячева і самі в усьому переконаєтеся.
Джерело: Час Закарпаття
