Клішківці, Млинки та Поляна. Ці три населені пункти вже більше року існують як ОТГ. Хоча за перспективним планом, укрупнення мало бути більшим. Тут зазначають, все тому, що громада стала однією з першопрохідців адміністративної реформи: люди боялися нового.
ВАСИЛЬ ЧЕНКІВСЬКИЙ, ГОЛОВА КЛІШКОВЕЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ОТГ: «Малинці, Шилівці і Санківці утрималися. Громади десь у чомусь побоялися, аби прийняти таке рішення і сьогодні, думаю, що про це десь пожаліли, адже рік пройшов, кошти ми вже не повернемо, а по мільйону-півтора вони вже втратили».
Нині урядовці внесли зміни до законодавства і дали можливість приєднуватись до ОТГ. У Клішківцях кажуть, рік потому прилеглі населені пункти, зокрема Санківці, вже почали говорити про приєднання, адже побачили успіхи такого укрупнення. А зміни стали можливими завдяки збільшенню фінансового ресурсу. Субвенцію з державного бюджету на розвиток інфраструктури громада отримала в розмірі 5 мільйонів гривень.
ВАСИЛЬ ЧЕНКІВСЬКИЙ, ГОЛОВА КЛІШКОВЕЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ОТГ: «70% ми вклали в освіту, медицину та наші інфраструктурні дороги, які потребують капітального ремонту. Ми розділили кошти інфраструктурної субвенції порівну відповідно до кількості населення».
У Клішковецькій школі імені Леоніда Каденюка замінили дах. В Полянському НВК також відремонтували покрівлю спортивного залу та встановили нові вікна. Про позитивні зміни говорять і в інших навчальних закладах об’єднаної громади.
НАДІЯ БОДНАР, ДИРЕКТОР КЛІШКОВЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ: «Ми відчули підтримку. Якщо раніше наші діти їздили на обласні олімпіади за батьківські кошти, то зараз ми це робимо за рахунок громади. Поновлено меблі в актовому залі, учні за конкурси отримують винагороди. Ми зробили реконструкцію огорожі в школі. На це сільська рада нам виділила більше 80 тисяч гривень і в класах були проведені хоч і незначні, та все ж ремонті роботи».
ЛІЛІЯ ВІЛЯНСЬКА, ДИРЕКТОР КЛІШКОВЕЦЬКОГО НВК: «Ми зараз хочемо провести реконструкцію капітальну: замінити дах, утеплити приміщення та горища».
Торік змін зазнала і Клішковецька амбулаторія загальної практики та сімейної медицини. Медзаклад отримав довгоочікувану можливість заощаджувати кошти завдяки встановленню котельні, яка працюватиме за енергозберігаючими технологіями. Проект реалізований за кошти Євросоюзу зі співфінансуванням з місцевого бюджету. На це громада витратила майже 170 тисяч гривень
ОЛЕКСАНДР ФУРКАЛ, ЗАВІДУВАЧ КЛІШКОВЕЦЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ТА СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ: «Є деяке полегшення, тому що ти сам можеш контролювати, що можна закупити, які нагальні треба для лікарні. Тобто на місці більше знаєш, як цими коштами можна розпорядитися».
Задуманого ще багато, та і проблем все ж вистачає. Експерти кажуть, громадам заважають працювати так звані «секторальні реформи», котрі пізно почали впроваджувати.
ХРИСТИНА МАРЧУК, НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ: «Реформа тієї ж освіти, охорони здоров’я, яка почалася тільки в цьому році. І тому реформи десь накладаються одна на одну, адже громади вже почали працювати в нових умовах, наприклад, чітко розділяють первинну та вторинну медицину, а медична галузь тільки починає це робити. Тому це відставання секторальних реформ, воно десь впливає і створює негаразди в об’єднаних громадах».
Змінилася освітня та медична субвенція, кошти якої передбачені тільки на оплату праці, а відтак чималі витрати лягають на бюджети громад, кажуть експерти. Тому керівники ОТГ мало не щомісяця проводять форуми в громадах, запрошують чиновників з профільних департаментів та обговорюють механізми роботи в умовах реформ.