Рахункова палата оприлюднила попередні результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у 2018–2019 роках та за 9 місяців 2020 року. 

В аудиті зазначається, що протягом 15 років поширеність цукрового діабету в Україні збільшилась на 54,5%, а захворюваність – на 82,9% (на 100 тис населення). Діагностується в Україні також і інша не менш небезпечна патологія як нецукровий діабет. За даними МОЗ, в Україні у 2019 році було зареєстровано 3,3 тис. таких хворих. Для лікування хворих на цукровий діабет тяжкої форми та нецукровий діабет потрібен довічний, безперервний прийом препаратів інсуліну та деспопрепсину, оскільки перерва у лікуванні несе загрозу для життя.

Загальний обсяг цільових видатків медичної субвенції для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет було визначено у розмірі: у 2018 році – 701,5 млн грн, у 2019 році – 841,2 млн грн, 9 місяців 2020 року – 210,3 млн грн. Проте, ці кошти не повною мірою забезпечили реалізацію пілотного проєкту державного регулювання цін на препарати інсуліну та надали можливість хворим на цукровий діабет І типу за рецептами отримати в аптеках безкоштовно або з незначною доплатою (за бажанням пацієнта) необхідні препарати та засоби їх введення. 

Аудиторами встановлено недосконалість вимог до аптек щодо відшкодування вартості інсуліну та звітування. Міністерство охорони здоров’я не створило належні умови для обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет. З 2018 року МОЗ скасувало ведення обліку таких хворих. Фактично обліковуються лише хворі на цукровий діабет, які приймають інсулін. Ці дані вносяться до електронного Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Таким чином, на рівні держави відсутня узагальнююча інформація щодо стану поширеності захворюваності на діабет. Це, у свою чергу, перешкоджає прийняттю своєчасних рішень щодо його подолання. При цьому зазначений реєстр не відображає реальну кількість таких хворих (станом на 01.06.2020 ‒ 214,4 тис. осіб), оскільки фіксує тільки тих осіб, які перебувають на диспансерному обліку. Ще близько 20% інсулінозалежних хворих не обліковуються, бо купують ліки за власний кошт. Також в реєстрі відсутні достовірні дані щодо смертності хворих на діабет. Тобто реєстр пацієнтів про кількість інсулінозалежних хворих на цукровий діабет не відображає повну інформацію.

Асоціація міст України постійно наголошує на проблемі наявного дефіциту коштів для відшкодування вартості лікарських засобів для лікування цукрового діабету. АМУ зверталася до Кабінету Міністрів України та до МОЗ України невідкладно виділити кошти з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та спрямувати їх на відшкодування вартості інсулінів для лікування цукрового діабету та лікарських засобів для лікування нецукрового діабету. 

Недостатній рівень фінансування не дозволяє органам місцевого самоврядування виконувати делеговані державою повноваження на забезпечення доступності і безоплатності медобслуговування на відповідній території; забезпечення розвитку всіх видів медобслуговування та розвиток і вдосконалення мережі закладів охорони здоров’я. Відповідно до статті 143 Конституції України держава повинна фінансувати здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України. Асоціація постійно висвітлює це питання на совєму сайті та захищає інтереси територіальних громад.