Лікарі контактували з пацієнтами на початку епідемії, не знаючи, що вони хворі на коронавірусну інфекцію. Вірусне навантаження на медичних працівників значно вище через концентрацію вірусу в медичному закладі. За інформацією ВООЗ, один із пацієнтів в китайському місті Ухань, якому робили планову операцію заразив 14 медпрацівників, хоча в той момент у нього не було симптомів хвороби.

Важливим елементом захищеності медичних працівників є наявність в достатній кількості в лікарнях засобів індивідуального захисту. Чого не було у медичних закладах у достаній кількості з початку епідемії, та немає  і зараз.

Медичні працівники постійно знаходяться в вірусному середовищі. Наприклад, під час спалаху SARS у 2002-2003 роках 21% усіх підтверджених випадків – у медичних працівників. В Італії станом на 1 квітня 2020 року з 120 тисяч хворих – 6 200 медичних працівників. В Іспанії медпрацівників з COVID-19 на цю дату нараховується більш 6500 осіб, що становить 12% від загального числа хворих. На початку березня Китай повідомляв про 3 300 хворих медпрацівників – 4-12% від усіх підтверджених випадків.

Захист медичних працівників повинен бути першочерговим заходом зупинення COVID-19. І це має  бути як фізичний, так і матеріальний захист. Асоціація міст України, розуміючи дуже високий ризик поширення коронавірусної інфекції та турбуючись про необхідність забезпечення готовності громад, зібрала від муніципалітетів потребу у засобах індивідуального захисту для медичних працівників. 

На сьогодні Мністерство охорони здоров’я України розглядає можливість регулярного профілактичного тестування на коронавірус усіх медичних працівників, які лікують хворих на COVID-19. Серед варіантів – тестування один раз на п’ять днів. 

АМУ звернулася до Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України В.Пристайка із проханням посприяти органам місцевого самоврядування України в протидії світовій пандемії COVID-19. Наприкінці березня АМУ звернулася до Ради донорів з питань децентралізації в Україні із проханням надати допомогу територіальним громадам у боротьбі з COVID-19, надіславши узагальнені потреби відповідних територіальних громад.

Закон України від 6 квітня 2000 року № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» .

Стаття 40. Оплата праці медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

Умови і розміри оплати праці медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби, працюють із живими збудниками інфекційних хвороб та в осередках інфекційних хвороб, виконують інші роботи, пов'язані з високим ризиком зараження збудниками інфекційних хвороб, встановлюються відповідно до законодавства.

За період роботи по ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб посадові оклади медичним та іншим працівникам встановлюються в порядку і розмірах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин та соціального захисту населення.

Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначає, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний протягом тижня з дня набрання чинності Закону встановити:

додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів.

Постанова Уряду від 23 березня 2020 року №246 врегульовує деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Зокрема, встановлюються додаткові доплати у розмірі до 200 відсотків посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов’язкових доплат, надбавок пропорційно відпрацьованому часу.

Доплати медичним працівникам, які працюють у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) та уклали договір з Національною службою здоров’я України, здійснюються за рахунок коштів, отриманих закладами охорони здоров’я відповідно до договорів про медичне обслуговування населення укладених з Національною службою здоров’я, та з місцевих бюджетів. Пунктом 5 постанови № 246 доручено МОЗ спільно з НСЗУ підготувати у триденний строк зміни до Порядку реалізації держгарантій та інших нормативно-правових актів, необхідних для виконання цієї постанови. Поки що з приводу доплат зміни не вносилися. Пунктом 6 визначено, що Постанова від 23.03.2020 №246 набирає чинності одночасно із законом про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, яким будуть встановлені видатки на здійснення доплат, визначених цією постановою.  Також доплати передбачає наказ Мінсоцполітики від 02.06.2003 року №145, але в розмірі 300 відсотків. А наказ МОЗ України від 02.04.2020 року №768 затверджує Перелік посад медичних та інших працівнкиів, які беспосередньо зайняті у ліквідації епідемії  та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року.

Міністерство окремим листом  від 03.04.2020 №10-13/9157/2-20 доручило органам місцевої влади переглянути місцеві бюджети та забезпечити виділення коштів з місцевих бюджетів на цю мету. Слід зазначити, органи місцевого самоврядування не чекають рішень держави, вже доплачують медичним працівникам, страхують їх. Громади виділяють кошти на доплати медпрацівникам, на їх харчування, транспортування до роботи тощо