Нещодавно Ганна Новосад зробила гучну заяву – цього разу про занадто велику кількість учителів для такої кількості учнів, що є на сьогодні, про що повідомляли ЗМІ з посиланням на ефір “Сніданку з 1+1”. «У нас справді є проблема, що кількість вчителів більша, ніж потрібна для того контингенту учнів, який є зараз. Безперечно, це річ дуже непопулярна, але тим вчителям, які працюють у школах в селі і учнів яких будуть возити в опорні школи, їм потрібно буде підвищувати кваліфікацію і перекваліфіковуватися», – сказала пані Новосад. Укрінформ, звісно, не міг залишити без уваги такі слова міністра освіти і вирішив розібратися в цій темі детальніше.
Оптимізуватимуть сільські школи: саме там кількість дітей неспівмірна
Звісно, учительська спільнота зустріла слова Ганни Новосад неоднозначно, про що свідчать коментарі вчителів під новиною освітнього ресурсу “Освіта.ua”. Педагоги навпаки вважають, що мають завелике навантаження для своєї зарплати. З огляду на незадоволення з боку освітян, Міністр освіти і науки України Ганна Новосад пояснила свої слова про завелику кількість учителів. Але педагогів і так стає менше...
Схоже, у міністерстві взяли до уваги бурхливу реакцію спільноти, і 25 листопада очільниця освітнього відомства уточнила, що її слова неправильно зрозуміли та вирвали з контексту.
“Моя теза була в тому, що в нас є певна диспропорція між міськими школами, а також школами, які знаходяться в селах, селищах, у маленьких містечках. У містах нам вчителів не вистачає, а в сільській місцевості, невеличких містечках у нас є певна непропорційна ситуація, коли кількість дітей на вчителя значно менша, ніж у містах. Це потрібно виправляти", – розповіла Новосад, про що повідомили в УНН.
Вона також зазначила, що вчителі певною мірою нерівномірно розподілені між міською та сільською місцевостями, а також між маленькими містечками, тому у міністерстві є велике питання до того, як виглядає мережа шкіл.
Юристка “Адвокатського бюро Ігоря Захарченка” Євгенія Захарченко наголошує: “Щоб право дітей, які проживають у сільській місцевості, на освіту не порушувалось, села мають продовжувати об’єднання в ОТГ, створювати опорну школу, де по кожному предмету буде свій вчитель, а школи у інших селах, які входять до ОТГ, мають бути закриті, вчителі – переведені до опорних шкіл. Ті ж, яким не вистачить місця, мають бути скорочені”.
Власне, процес оптимізації шкіл розпочався ще в 2016 році і був закріплений в законі “Про освіту”, прийнятому в 2017 році. Згідно з законом, сільські школи, де в класах навчається менше 5 осіб, мають закритися. У такому випадку за кошти місцевого бюджету має організовуватися безкоштовне довезення до найближчої опорної школи та у зворотному напрямку. Учні ж 1–4 класів початкової школи мають навчатися індивідуально у різновікових групах або в якійсь іншій формі. Це дасть змогу ефективніше розподіляти кошти. За розрахунками Міністерства фінансів, станом на 2017-18 навчальний рік, утримання близько п’яти тисяч малокомплектних класів призводить до неефективного використання коштів в обсязі 2 мільярдів гривень.
Аналітикиня Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова підтверджує, що показником ефективності мережі закладів освіти в Україні якраз і є розрахункова наповнюваність класів (РНК), затверджена формулою розподілу освітньої субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами (постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088). “Трапляється, що фактична наповнюваність класів є вищою, ніж РНК. У такому разі засновники закладів освіти мають достатній ресурс для виплати заробітної плати вчителям шкіл. В іншому випадку ‒ суттєво відчувається дефіцит коштів, а тому органи місцевого самоврядування або оптимізують мережу, або доплачують заробітну плату вчителям із коштів громади. Говорити про оптимальне співвідношення кількості учнів до одного вчителя в Україні ми зможемо лише тоді, коли мережа закладів буде приведена до відповідності вище зазначеній формулі та коли формула буде враховувати всі передбачені законодавством нормативи щодо виплат. При цьому маємо пам’ятати, що створенню оптимальної мережі має передувати утворення спроможних громад”, – говорить пані Мозгова.
З 2000-х років оптимізація відбувається сама собою...
Але все ж хочеться “хвилинку статистики”, для того, щоб розуміти – скільки ж учителів в Україні маємо на цей момент? Згідно з інформацією Держстату, станом на 2018-19 навчальний рік у школах працювали 441 тисяча вчителів. У результаті, у середньому на 1 вчителя припадає 9 учнів. Йдемо далі. За тими ж даними Держстату, кількість вчителів в Україні і так зменшується поступово – причому природнім шляхом. Якщо станом на 1999 рік працювало 576 тисяч учителів, то вже у 2009-му – 522 тисячі. Найбільше вчителів працювало у 1995-97 роках – майже 600 тисяч. Але саме тоді була найбільшою за весь час і кількість учнів у школах і, відповідно, шкіл. Згідно з дослідженням аналітичного центру CEDOS за 2013-2014 рік, до початку 2000-х років ситуація змінилась: дітей стало менше і школи почали закривати швидшими темпами, ніж відкривати нові.
«У 1990-1991 н.р. у школі вчилось у середньому 327 учнів. Станом на 2013-2014 н.р. їх було вже 213. Аналогічно скоротилась середня кількість учнів на вчителя – із 13.28 до 8.27, падіння більш ніж на третину. Середній розмір класу у 2013-2014 н.р. становив 18.8 учнів. Це нижчий показник, ніж у більшості країн, що входять ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднує 35 найбільш економічно розвинених країн світу – це більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Швейцарія, Норвегія, Південна Корея, Японія та інші. – Авт.). За кількістю учнів на вчителя Україна має один із найнижчих показників у світі, поруч із іншими постсоціалістичними країнами», – йдеться в дослідженні CEDOS.
Щоправда Володимир Бахрушин, головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ у коментарі Укрінформу зазначає, що середнє співвідношення кількості учнів і вчителів є лише одним з показників системи освіти. Тому неможливо говорити про оптимальну кількість учнів на одного вчителя без врахування інших показників. “Серед розвинених країн є такі, де це співвідношення більше, ніж в Україні, і такі, де воно менше. Також, слід враховувати, що це співвідношення істотно залежить від типу місцевості – в сільських районах воно є значно меншим, ніж у містах”, – говорить експерт.
Головною причиною зменшення кількості вчителів є зменшення кількості учнів. “Сьогодні вона менша 60% від 1999 року, коли на одного вчителя припадало майже 12 учнів, а сьогодні – лише трохи більше 9.
“Загальне по країні співвідношення кількості учнів та вчителів само по собі не є проблемою. Проблемою є велика кількість малих шкіл, де фінансування у розрахунку на учня є в рази більшим, ніж середнє по країні. При цьому якість освіти в таких закладах часто є вкрай низькою. Водночас у великих містах є проблеми переповнених класів і нестачі вчителів”, – підсумовує Володимир Бахрушин.
Хоча Марія Макодзеба, заступниця директора ліцею «Лідер», зауважує, що результати ЗНО і показники того, що в сільській місцевості один вчитель викладає 3-5 предметів – точно не результат зайвої кількості вчителів. “У столиці в кожній школі мінімум 1 вільна ставка вихователя групи продовженого дня, бо за 3500 грн не виживеш. Тобто, як мінімум не вистачає півтисячі вчителів у Києві. Кожного року щонайменше один учитель з нашого навчального закладу змінює професію, переважно через фінансові причини. Адже продавець без освіти може отримати більше вчителя, за меншу відповідальність”.
Дмитро Корчевський, доктор педагогічних наук, засновник Загальноосвітної школи майбутнього IT STEP SCHOOL говорить, що природна тенденція зменшення кількості вчителів пояснюється передусім фінансовою стороною – усе менше молоді через низьку престижність професії стають учителями. Експерт також наголошує, що роль учителів наразі змінилася – тепер вони мають не лише передавати знання, а й навчати вчитися потягом усього життя. Причому сучасний учитель має навчати дітей, як жити у світі IT. Будемо відверті, у сільських школах із цим великі проблеми. Але пан Корчевський слушно зауважує, що для цього потрібна державна цілеспрямована програма від Міносвіти.
Юлія Горбань. Київ
