Закарпаття, як відомо, єдине з-поміж інших регіонів України, де досі немає затвердженого облрадою Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ). І це створює немало правових колізій та проблем, оскільки наявність Перспективного плану, який відображає бачення регіональною владою оптимального варіанту майбутнього базового адміністративно-територіального устрою області, передбачене як Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і урядовою Методикою його реалізації, так і законами, що регламентують фінансування ОТГ уже як суб’єктів прямих міжбюджетних відносин з державою. Зокрема, і ЗУ «Про бюджет на 2017 рік».
Звісно, сам Перспективний план не є догмою і реальні конфігурації створюваних ОТГ в Україні не так вже й рідко відрізняються від планових в силу різних причин та дії принципу добровільності об’єднання місцевих рад. Головне, щоб створювана ОТГ була справді спроможною за комплексом її зрослих ресурсних і фінансово-бюджетних характеристик об’єднаної громади, яка по суті стає міні-районом.
На Закарпатті уже була спроба затвердити Перспективний план сесією облради минулого скликання ще у серпні 2015 року. Правда, тодішня регіональна влада спочатку закрила очі на невідповідне урядовій Методиці подрібнення потенційних ОТГ через врахування майже всіх «пропозицій» з районів, що в підсумку дало 94 об’єднані громади на область. А потім, уже щоб «насолити» новопризначеному голові ОДА Москалю Г.Г., обласна рада провалила голосування на сесії облради у серпні 2015 року і по цьому, кількісно роздутому проекту Перспективного плану.
Кількамісячною паузою, пов’язаною з місцевими виборами 25 жовтня 2015р., співробітники відповідального управління архітектури і містобудування ОДА (Боршовський О.І.) та експерти Регіонального офісу реформ і Асоціації міст України у Закарпатській області (Лукша О.В., Дем’янчук І.В., Рябоконь П.А.) скористались, щоб розробити справді обґрунтований і збалансований проект Перспективного плану. Який би максимально враховував комплекс специфіки Закарпаття, з однієї сторони, і вимоги Урядової Методики – з іншої. Ця специфіка Закарпаття включає відомі природно-географічні, історичні, етнокультурно-мовні, демографічні, прикордонні, природоохоронні й рекреаційні та ін. особливості регіону, на які «накладається» просторова мапа із 337 нинішніх місцевих рад. В результаті проведених розробок і збалансованого моделювання уже в січні 2016 року і з’явився нинішній варіант Перспективного плану в кількості 53 ОТГ.
Проект «53 ОТГ Закарпаття» уже тричі пройшов обговорення в середовищах місцевого самоврядування і громадськості: в січні у Закарпатському дискусійному клубі розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа»; у лютому – на IV Форумі місцевого самоврядування Закарпаття «Реформи задля гідного життя»; у серпні на 2-му засіданні Регіональної платформи розвитку і реформи місцевого самоврядування, сформовані Закарпатським РВ АМУ в рамках розширення діяльності створеного у 2016 році Регіонального офісу впровадження децентралізаційної реформи. Відповідні пропозиції і рекомендації суспільного обговорення, як і врахування динаміки формування нових ОТГ на Закарпатті у 2016 році, були включені в остаточний проект Перспективного плану. Правда, затребуваним владою цей проект виявився аж на початку жовтня 2016р., коли на ім’я Офісу реформ у Закарпатській області надійшов відповідний лист з ОДА.
Нині є сподівання на те, що переданий експертами в ОДА проект Перспективного плану формування спроможних територіальних громад у Закарпатській області на 53 ОТГ нарешті – після більш як річної паузи – буде розглянутий і обговорений на відповідній Робочій групі, а відтак – внесений не чергову сесію обласної ради. Тим більше, що в його розробці приймало провідну участь і управління архітектури й містобудування ОДА.
Чи добігає до кінця епопея з прийняттям регіональною владою Перспективного плану формування спроможних територіальних громад у Закарпатській області, покаже час. А розробники проекту Перспективного плану і Регіональний офіс впровадження децентралізаційної реформи Закарпатського РВ АМУ готуються не лише розмістити цю розробку на популярних сайтах, але й організувати її промоцію через демонстрування пересувної виставки стендів «Децентралізаційний марафон – 2016 на Закарпатті» та проведення Дня депутата в обласній раді, присвяченого обговоренню проекту Перспективного плану.
Децентралізаційна реформа, як показують результати річної діяльності створених і успішних об’єднаних територіальних громад, є найбільш важливою з усіх розпочатих у 2014 році реформ в Україні. А лозунг «Сильні громади – сильна держава» перестає бути декларативним. Більше того, в нинішніх умовах військового конфлікту на Сході України децентралізаційна реформа посилює і національну безпеку держави. Попри свідомий і несвідомий опір тих, хто є супротивниками децентралізаційної реформи через процеси створення спроможних громад на 1-му етапі та радикальну зміну територіальної організації влади в країні через конституційну реформу на 2-му етапі.
Олег Лукша,
Консультант з правових питань Регіонального офісу впровадження децентралізаційної реформи Закарпатського РВ АМУ
Іван Дем’янчук,
керівник Центру розвитку місцевого самоврядування у Закарпатській області
