12 травня відбувся круглий стіл «Прогноз доходів бюджету міста Києва на 2020 рік та два наступні бюджетні періоди».
Участь у дискусії взяли Микола Поворозник – перший заступник голови КМДА; Володимир Репік – директор Департаменту фінансів КМДА; Наталія Мельник – директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА; Петро Оленич – директор Департаменту земельних ресурсів КМДА; Андрій Гудзь – директор Департаменту комунальної власності міста Києва; Сергій Прокопчук – Міністерство регіонального розвитку України, будівництва та житлово-комунального господарства; Людмила Демченко – начальник Головного управління ДФС у м. Києві; Тетяна Палійчук – аналітик Асоціації міст України.
Заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що на разі місто Київ розпочало роботу над бюджетом міста Києва на 2020 рік та наступні два. Відзначив, що прогнозування доходів бюджету це перший крок впровадження реформи бюджетної системи та перехід на середньострокове бюджетування. За словами Миколи Поворозника великі дискусії виникають під час планування видатки, а обговоренню прогнозування доходів приділяється значно менше уваги. Разом з тим це неменш важлива частина роботи.
"Основне джерело бюджету міста Києва – це податок на доходи фізичних осіб, це вагома частина бюджету, також це надходження від оренди і продажу землі, надходження від оренди і продажу комунального майна, податок підприємств. Крім цього, сьогодні за результатами прогнозування туристичний збір – це найбільш прогресивний податок. Темпи росту за півріччя складають близько 45%, разом з тим він не є додатковим навантаженням на підприємців і спрямовуватиметься насамперед на розвитку туристичної галузі”, – зазначив він.
Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік представив на розгляд присутнім результати прогнозу доходів міста Києва на 2020 рік та наступні два бюджетні періоди (завантажити презентацію). Володимир Репік відзначив, що успішний старт бюджетного процесу за положеннями середньострокового бюджетного планування залежить від якості прогнозу бюджету.
"Отримаши трансферти від державного бюджету ми будемо мати повну картину наших ресурсних можливостей. І це дає можливість перейти про процесу середньострокового бюджетування. Київська міська рада дещо змінила регламент. Перше з чого починається бюджетування це статистика, тобто опрацювання державної статистичної звітності. Впершу чергу в цьому питанні нашим партнером є Департамент економіки та інвестицій, який отримує показники соціально-економічного розвитку міста, дає розуміння загальних трендів економічних процесів. Після цього ми безпосередньо звертаємось до адміністраторів податків, щоб вони дали свої вже більш локальні вузькоспреціалізовані прогнози та оцінки по тих чи інших джерелах надходжень бюджету міста, який вони адмініструють. І в режимі консенсусу, діалогу вони змогу отримати саме ті прогнозні показники, які потім дають можливість включити це в проєкт бюджету міста. Світові експерти кажуть, що статистична похибка в межах 10 відсотків це досить пристойний результат прогнозування, особливо у трирічній перспективі. І наше завдання дати надію на те, що гарантовано буде виконано бюджет на ці 90 відсотків. Отже, основні прогнозні показники соціально-економічного розвитку міста Києва, які базують на урядових прогнозах – Мінекономіки, НБУ, Мінфіну.", – зазначив він.
Директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник розповіла про досягення Києва за показниками соціальної згуртованості, інвестиційно-інноваційного розвитку, економічної діяльності, фінансової самодостатності, розвитку малого середнього підприємництва, доступності та якості послуг з охорони здоров’я, доступності послуг освіти, якості довкілля.
"В Києві висока ефективність праці, про це свідчить найменший відсоток безробіття, що має тенденцію до зниження і це позитивно, тому що оподаткування заробітної плати формує основну доходної частини бюджету. ", – зазначила вона.
Петро Оленич – директор Департаменту земельних ресурсів КМДА розповів про те, що на сьогодні Київською міською радою вже запушена програма, яка стосується інвентаризації землі в місті Києві і вона покликана оформити всі землі в місті Києві, які знаходяться в комунальній та державній власності, зареєструвати на них права для того, щоб уникнути такої ситуації, коли неоформлені землі і належними чином їх оподатковувати. Відповідно до законодавства тільки після виникнення прав виникає обов’язок у зв’язку із цим Київ зайнявся таким питанням.
За його словами до кінця 2019 року Київська міська рада планує інвентаризувати і сформувати ділянки саме в основних промислових та комерційних зонах, а повна інвентаризація запланована на 2021 рік, що очікується у результаті дозволить спростити сам процес оформлення земельних ділянок.
"До вересня цього року вже буде запущено сайт Департаменту з цифровими послугами на якому можна буде отримати за допомогою цифрового підпису довідки різні, копію документів для того, щоб отримуючи прості сервісні послуги бізнесу і мешканцям міста Києва і не було потреби звертатися саме до Департаменту або відвідати ще будь-який орган. Це все можна буде зробити на веб-ресурсі.", – зазначив він.
Також активну участь у дискусії взяла начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко і розповіла, що сьогодні в місті Києві зареєстровано 609 тисяч платників податків (з них 375 тис. юридичних осіб і 234 тис. фізичних осіб-підприємців), а це 17% від загальної кількості платників, зареєстрованих в Україні. За її словами, за п'ять місяців цього року від Києва до зведеного бюджету надійшло 41,5 млрд грн., що на 18% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. До бюджету Києва за 5 місяців надійшло 12 млрд грн, що на 21% більше, ніж за результатами попереднього року.
Людмила Демченко відзначила успіхи цьогорічної кампанії декларування доходів громадян. Так за результати отримано 19,7 тисяч декларацій про майновий стан і доходи подано у 2019 році, загальна сума задекларованих доходів сткала 40 млрд грн, що на 15% більше, ніж у 2018 році; у результаті узгодження до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб надійшло 2,5 млрд грн, що на 102,% більше 2018 року; військового збору акумульовано в обсязі 287 млн грн, що на 156% більше 2018 року.
Аналітик Асоціації міст України Тетяна Палійчук відзначила, що круглий стіл присвячений обговоренню представленого КМУ прогнозу бюджету 2020 рік та наступні два бюджетні роки є своєрідною «першою ластівкою» і дасть поштовх іншим органам місцевого самоврядування до активізації роботи у цьому напрямку.
Тетяна Палійчук відмітила, що Асоціація всебічно підтримує реалізацію середньострокового бюджетного планування і на разі приймає активну участь у наповненні змістової частини Бюджетної декларації – стратегічного документу, що визначає основні напрями бюджетної політики на середньостроковий період. Адже запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні передбачає складання місцевого фінансового плану (в тому числі прогнозування бюджетних показників), який ґрунтуватиметься на положеннях Бюджетній декларації.
Аналітик зазначила, що серед пропозицій АМУ до Бюджетної декларації є забезпечення збереження існуючих стабільних дохідних джерел наповнення місцевих бюджетів та недопущення їх вилучення, зокрема акцизу на пальне. Також аналітик розповіла, що на разі існує ряд законодавчих ініціатив, що несуть загрозу скорочення доходів місцевих бюджетів, які АМУ категорично не підтримує, серед них законопроєкт «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту» від 04.06.2019 №10361, яким пропонується встановлення податкових пільг для земель залізниці. АМУ звернулась до парламентського Комітету з питань податкової та митної політики з проханням під час розгляду законопроєкту прийняти рішення про його відхилення (читати лист АМУ).
Тетяна Палійчук наголосила на тому, що основне призначення прийняття Бюджетної декларації відповідно до Стратегії реформування системи управління державними фінансами – це стабілізація бюджетного та податкового законодавства у середньостроковій перспективі і АМУ буде уважно свідкувати за дотримання цього положення, адже зміна дохідної бази місцевих бюджетів у бік скорочення беззаперечно може негативно позначитися на виконані бюджетного процесу на місцевому рівні.
Підсумовуючи результати дискусій круглого столу Володимир Репік висловив думку про те, що круглий стіл став успішним початок формування експертного середовища для обговорення процесу прогнозування бюджетних показників і гарною традицією буде планувати такі зустрічі на постійній основі, а не ситуативно.
- Нагадаємо, що у минулому році Асоціація активно долучилася до впровадження середньострокового бюджетного планування та внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України (читати) та у 2019 році АМУ представила розроблений Аналітичним центром Бюджетний календар на 2019 рік (завантажити).
