Консультації
Як розуміти Статтю 284. Податкового кодексу України "Особливості оподаткування платою за землю, а саме:
284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування установлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Маємо на увазі, хто встановлює ставки плати за землю сільськогосподарського призначення ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ за межами населених пунктів на території відповідної ради: Держгеокадастр чи сільська рада??? Якщо Держгеокадастр, то на підставі якого закону??? Дякую!
Розміри ставок земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування за місцезнаходження земельних ділянок (визначено пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 277.1 Податкового кодексу України ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються законом (ПКУ): • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, • для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі. З 1-го січня діють зміни до Податкового кодексу України. Кодекс доповнено пунктом 10.2-1., яким зазначено, що місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Довідково. Наказом Мінагрополітики від 18.12.2018 року №605 було викладено в новій редакції додаток 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом №262 від 23.05.2017 року Мінагрополітики. Це означає, що НГО одиниці площі ріллі по областям змінилась і при обчислені суми плати за землю на 2019 рік, НГО яких не змінилось, слід застосовувати оновлені показники НГО. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів має бути офіційно оприлюднено органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду (пп.12.3.4 ст.12 ПКУ). Крім цього, ставки місцевих податків (до яких належить і земельний податок) оприлюднюють до 15 липня поточного року і на веб-сайті ДФС. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яка за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року (пункт 289.2 статті 289 ПКУ). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Довідково. Змінами до ПКУ передбачено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100% (п. 9 підрозд. 6 розд. XX ПКУ).
Доброго дня! Підкажіть , будь-ласка, чи може орган місцевого самоврядування надати дозвіл землекористувачу у якого земля перебуває в постійному користуванні (закладу охорони здоров"я) на передачу в оренду земельної ділянки на якій розміщено об"єкт нерухомого майна (котельня, власником якої є заклад охорони здоров"я)? Зазначений об"єкт нерухомого майна орендується в закладу охорони здоров"я приватним підприємством , метою оренди є надання послуг з теплопостачання.
Довідково нагадуємо, що згідно статті 92 Земельного Кодексу України (далі - ЗКУ), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно із статтями 125 та 126 ЗКУ, право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон).
Нормами законодавства визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це похідне речове право на земельну ділянку, у Вашому випадку – похідне від комунальної власності.
Органом місцевого самоврядування може надавати дозволи на розробку документації із землеустрою в межах своєї компетенції, визначеної статтею 122 ЗКУ, але відповідно до частини п’ятої ст. 116 ЗКУ, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням ОМС лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Оскільки, передача в оренду земельної ділянки буде тягнути за собою внесення змін до правовстановлюючих документів на землю закладу охорони здоров’я в частині зменшення площі і призведе до необхідності розробки нової документацію із землеустрою як для закладу, так і для орендаря майна, то пропонуємо скористатись іншим способом оформлення. На думку АМУ, укладання договору сервітуту для обслуговування ТП стане більш сприятливим у даному випадку.
З урахуванням статті 100 ЗКУ, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки. В даному випадку – це орендар майна та ОМС. Також, за таким договором можливо стягувати плату за землю та встановлювати строки його дії.
Відповідно до статті 55-1 Закону України «Про землеустрій», органом місцевого самоврядування надається у такому випадку дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту. Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
В такому випадку закладу охорони здоров’я не потрібно витрачати зайві кошти та вносити зміни до чинних правовстановлюючих документів, що посвідчують право. Натомість, під час внесення відомостей до бази ДЗК, сервітутне користування під об’єктом теплопостачання буде відображено у Витягу з бази Державного земельного кадастру, на підставі якого стане можливим реєстрація речового права.
Доброго дня! Просимо Вас надати консультативну допомогу у наступному питанні:
З 15.01.2019 року було внесено зміни до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», згідно яких визначено поняття зберігач інвентаризаційних справ, яким може бути юридична особа публічного права (державні та комунальні установи), яка не здійснює роботи з технічної інвентаризації. Питання:
чи обов’язково міська рада повинна створити свою комунальну
установу-зберігача?
чи може зберігачем виступати юридична
особа публічного права районної ради (не за місцем розташування об’єкту технічної інвентаризації)?
яка процедура визначення зберігача інвентаризаційних справ на території міської ради?
15.01.2019 року набрав чинності Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року №186 «Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» (далі - Наказ №186), яким Інструкцію викладено в новій редакції.
Довідка. Цей Наказ було підготовлено, оскільки потребували визначення:
- порядок передачі інвентаризаційних справ органам державної реєстрації прав;
- порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва та оформлення технічного паспорта на такий об’єкт;
- питання проведення технічної інвентаризації та складання технічних паспортів на квартири, які утворилися в результаті поділу будинків садибного типу, як на окремі об’єкти нерухомого майна;
- особливості проведення технічної інвентаризації об’єктів Державної пенітенціарної служби України.
Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, що набула чинності 15.01.2019 року, вводить та конкретизує деякі терміни, в тому числі і «ЗБЕРІГАЧ».
Відповідно до ст.1 Інструкції «Зберігач» – це юридична особа публічного права, яка здійснює зберігання інвентаризаційної справи за місцем розташування об'єкта нерухомого майна. Зберігач не проводить роботи з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
Тобто, це відділ/управління/департамент чи інша юридична особа в органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування, яка не здійснює обміри та інші роботи з технічної інвентаризації. Це особа, яка буде вести облік таких матеріалів.
Після проведення технічної інвентаризації суб'єкт господарювання, який її проводив, протягом тридцяти календарних днів передає матеріали технічної інвентаризації до зберігача, про що на другому екземплярі матеріалів технічної інвентаризації, які зберігаються у суб'єкта господарювання, проставляються відповідна відмітка та підпис уповноваженої особи зберігача. Інформація, яка міститься в технічних паспортах, має відповідати матеріалам технічної інвентаризації.
Матеріали технічної інвентаризації, що передаються, мають містити опис, бути прошнуровані, пронумеровані та скріплені підписом керівника суб'єкта господарювання, який проводив інвентаризацію (для юридичних осіб), а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката. Другий екземпляр матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна зберігається у суб'єкта господарювання, який провів технічну інвентаризацію.
Тобто, це говорить про те, що уповноважена особа зберігача має мати відповідний кваліфікаційний рівень для проведення перевірки відповідної інвентарної справи, технічного паспорту та проробленої роботи суб’єктом господарювання, для проставляння відмітки і підтвердження правильності такої справи.
Також, звертаю увагу, що у новій Інструкції зазначено, що за результатами проведення технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти та обов'язково вносяться відомості про об'єкт нерухомого майна до Реєстру об'єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).
Так, нова Інструкція БТІ (2019), на виконання положень Постанови КМУ від 6 червня 2018 року №484, містить посилання на Реєстр об'єктів нерухомого майна, в якому мають (будуть) акумулюватися відомості за результатами технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Зазначений реєстр має бути створений до 22.06.2019 року.
Оскільки Мінрегіоном та Мінюстом ведеться робота по створенню такого Реєстру та покладання таких повноважень на конкретний орган (орган місцевого самоврядування, виконавчий орган, районна рада, реєстраційна служба чи інші), то наразі процедура створення осіб-зберігачів не може бути застосована до введення в дію зазначеного Реєстру (до 22.06.2019).
Доброго дня! Цікавлять рекомендації щодо статутного фонду комунального підприємства - порядок, розміри, терміни та інше.
Вирішення питань про створення підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Статутний фонд підприємства, що перебуває у комунальній власності, — це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, безоплатно виділених власником (радою) в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством України встановлено, що, здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, чинить стосовно них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства.
Розмір статутного капіталу комунального підприємства можна визначити за обсягом виробництва товарів і послуг, веденням господарської діяльності на ньому. Якщо мова йде про створення нового підприємства, то статутний, капітал обчислюється на основі кошторисної вартості будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, а також розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, палива, тари, інших виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів (залежно від виду діяльності підприємства).
Трудовому колективу підприємства може бути передане готове, діюче підприємство. В такому разі статутний капітал відображає вартість вкладених коштів у будівлі, споруди, устаткування, в запаси й витрати на господарську діяльність.
Статутний капітал комунального підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального підприємства визначається відповідною місцевою радою.
У будь-якому разі, джерелом формування статутного капіталу комунального підприємства є кошти, які належать органу місцевого самоврядування. Вони виділяються або з місцевого бюджету, або за рахунок інших комунальних підприємств — у порядку внутрішньогалузевого й міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів — за відповідним рішенням ради.
Частиною 3 статті 62 Господарського кодексу передбачено, що залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. У даному випадку обговорюємо унітарне комунальне підприємство. І як вказано у частині 4 тієї ж статті, унітарне підприємство створюється одним засновником, який:
-
виділяє необхідне майно;
-
формує статутний капітал;
-
затверджує статут;
-
розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму;
-
вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Згідно з частиною 3 статті 78 Господарського кодексу майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Статутний капітал комунального підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства (частина 4 статті 78 Господарського кодексу).
Після подачі клопотання на землі водного фонду (штучний став) у приватну властність. Мені відмовили силаючись на те, що Громада немає дозволу на передачу таких земель. І аргументує тим, що в них немає Акту передачі даної землі у роспорядження Громади від областної ради.
Скажить, чи можу я звернутись в обласну
раду за роз'ясненням данної відмови мого клопотання? Або треба писати клопотання в обласну раду?
Чи можу я десь ознайомитись з Актами
передачі земель у Громади?
Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України (далі - 3К) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Зокрема, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
На землях водного фонду, що перебувають у державній або комунальній власності, права постійного користування набувають лише підприємства з державною або комунальною формою власності (а саме: ч. 2 ст. 85 Водного кодексу України, у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок в порядку, встановленому ст. 123 ЗК).
Для рибогосподарських потреб із земель водного фонду можуть передаватися юридичним особам і громадянам на умовах оренди озера, водосховища, інші водойми, а також земельні ділянки прибережних захисних смуг і т. і. Передача таких потреб здійснюється відповідно наданих повноважень статтею 122 ЗК та на умовах відповідно до статті 134 того ж кодексу, тобто на конкурентних засадах (аукціон).
Передача земель з державної до комунальної власності здійснюється відповідно до статті 117 ЗК. За зверненням органу місцевого самоврядування відповідний орган виконавчої влади приймає рішення/розпорядження (може здійснювати розпорядження землями державної власності, у Вашому випадку – це повноваження обласної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту) відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК.
У рішенні органів виконавчої влади про передачу земельної ділянки у комунальну власність зазначаються:
-
кадастровий номер земельної ділянки;
-
її місце розташування;
-
площа;
-
цільове призначення;
-
відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
Чи має право виконавчий комітет міської ради видати дублікат свідоцтва про право власності на приватний житловий будинок, що був виданий виконавчим комітетом цієї ж ради, у 1980-х роках. Друга копія свідоцтва про право власності зберігається в архівних матеріалах КП БТІ, а не в міській раді. Якщо має право, будь ласка, підскажіть процедуру даної видачі (відповідь по заяві громадянина, через рішення виконкому, чи у будь який інший спосіб). Дякую!
З метою приведення у відповідність до Закону підзаконних нормативно- правових актів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 грудня 2015 року №1129 «Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України». У свою чергу, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 29 грудня 2015 року № 2791/5 «Про затвердження Змін до положень про територіальні органи Міністерства юстиції України в частині реалізації повноважень у сферах державної реєстрації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1668/28113.
Відповідно до вищезазначених змін здійснення нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України.
Міністерство юстиції України у зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2016 року нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою, зокрема, затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Порядок), та з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у відповідній сфері довело до відома органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України, та суб’єктів державної реєстрації, визначених цим Законом, таку інформацію (Лист Мінюсту від 16.01.2016 року №308/8/32-16):
«….1. Відповідно до підпункту 4 пункту 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державної реєстрації прав) до впровадження програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП), створеного відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, здійснюється відповідно до законодавства за допомогою чинного програмного забезпечення ДРРП.
…
Враховуючи наведене, до впровадження зазначеного програмного забезпечення прийняття заяв здійснюється шляхом їх формування за допомогою програмного, забезпечення автоматизованого, робочого, місця (далі АРМ) «Державний реєстратор» (державними реєстраторами органів державної реєстрації, суб’єктів державної реєстрації).
….
Задля реалізації зазначеної норми Порядку за допомогою чинного програмного забезпечення ДРРП державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке передбачає відкриття розділу в ДРРП, та на підставі такого рішення відкриває відповідний розділ, вносить до такого розділу записи по право власності та записи про інші речові права.
…
в) Законом та Порядком не передбачено видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно на відміну від законодавства, що діяло до 01 січня 2016 року.
При цьому Порядком ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, передбачено, що до ДРРП в обов’язковому порядку вносяться відомості про підставу для виникнення права власності.
У випадках проведення державної реєстрації права власності з видачею відповідного свідоцтва до 01 січня 2016 року, саме відомості про видане свідоцтво вносяться до відомостей про підставу для виникнення права власності.
Водночас на сьогодні, як і до 01 січня 2016 року, для проведення державної реєстрації прав безумовно подаються документи, на підставі яких така реєстрація проводиться.
…
г) Відповідно до положень статті 18 Закону державна реєстрація прав завершується формуванням інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання її заявником.
Абзацом першим пункту 22 Порядку передбачено, що після внесення відомостей до ДРРП державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення ДРРП формує інформацію з нього, яка розміщується на веб-порталі Міністерства юстиції України для доступу до неї заявника з метою її перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, її завантаження і друк.
Тому, до запровадження функціонування такого порталу надання інформації з ДРРП здійснюється державним реєстратором у паперовій формі у формі інформаційної довідки.
Підставою для формування відповідної інформаційної довідки з ДРРП зазначається номер заяви, за якою проводилася державна реєстрація прав.
…
Інформаційні довідки з ДРРП видаються без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.…»
Тобто, Вам необхідно звертатись до органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України.
Статтею 53 Порядку, визначено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
Доброго вечора! Надайте, будь ласка,
консультацію з приводу терміну дії
технічної документації щодо проведення
оцінки земель населеного пункту, а саме:
1. Чи є чинною станом на теперішній час технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту в разі її проведення в 2012 році?
2. Яким чином повинні надаватись
Управлінням Держгеокадастру Витяги про
НГО, в разі проведення оцінки в термін
більше 7 років.
Заздалегідь вдячні за роз"яснення, відділ з питань регулювання земельних відносин.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель та випадки такої необхідності.
За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується органом місцевого самоврядування.
До запитання 1:
Документація чинна, якщо інша технічна документація на території Вашої ради не затверджувалась.
Відповідно до листа-роз’яснення, отриманого від Держгеокадастру на запит від Асоціації міст України № 26-28-0.22-1539/2-15 (додається), роз’яснено, що періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлена Законом України «Про оцінку земель». Але нормативно-правовим актом не встановлено термінів дії такої технічної документації. Тобто, територіальний орган Держгеокадастру здійснює видачу Витягів з діючої технічної документації про нормативну грошову оцінку до того часу, поки не буде розроблено і затверджено (також внесено до бази ДЗК) нову документацію.
До запитання 2:
Звертаємо увагу, що постановою №1058 від 23.11.2016 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-2016-%D0%BF) Уряд удосконалив процедуру ведення Державного земельного кадастру. Внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, які на сьогодні забезпечують наповнення його відомостями про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, удосконалення структури та змісту електронного документа.
Це дозволяє забезпечувати автоматизацію розрахунків нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок та запроваджувати принцип екстериторіальності надання адміністративної послуги щодо видачі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Також, постановою впорядковано повноваження кадастрових реєстраторів в частині ведення Державного земельного кадастру з метою підвищення якості надання відповідних послуг землевласникам та землекористувачам.
Тобто, фактично інформація про нормативну грошову оцінку земель Вашого населеного пункту не внесена до бази ДЗК. Тому, автоматизація таких розрахунків не можлива, кадастровий реєстратор в «ручному режимі» формує такий Витяг.
З 01.01.2019 року для закладів охорони здоров'я, що реорганізуються шляхом перетворення з комунальних ЗОЗ у КНП застосовується обов'язкова оцінка майна, передбачена Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
1. Це має проводитись оцінка всього майна ЗОЗ?
2. Така оцінка проводиться виключно суб’єктами незалежної оціночної діяльності?
3. Чи можливо в цілях економії коштів провести оцінку СПД будівель і т.д., а оцінку малоцінного майна та речей комісією з припинення?
4. Чим це передбачено?
До запитання 1.:
Так. Незалежна оцінка всього проінвентаризованого майна, яке перебуває на балансі ЗОЗ, що реорганізується, з 01.01.2019 року має бути оцінено відповідно до вимог національних стандартів оцінки з урахуванням положень Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 року, інших нормативно-правових актів з оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки в частині, що не суперечить національним нормативно-правовим актам з оцінки майна.
Звертаємо увагу! Інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (або суб’єкту управління об’єктами комунальної власності органу місцевого самоврядування). За результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за установленою формою та складається перелік необоротних активів, які підлягають незалежній оцінці. Також, така оцінка має бути затверджена рішенням органу приватизації (ОМС).
До запитання 2.:
Так. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5-6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» №2658-ІІІ від 12.07.2001 року.
Незалежний оцінювач, може бути відібраний на конкурсній основі (якщо органом приватизації затверджено порядок відбору таких ліцензованих осіб). Це може бути як фізична особа-підприємець, так і юридична.
До запитання 3-4.:
Ні. Обмеження щодо проведення оцінки майна органом, який утворив комісію чи іншу особу під час проведення реорганізації, встановлено статтею 8 того ж Закону №2658.
Належна мені земельна ділянка площею 8,069 га використовується мною одноосібно з 2015 року. На протязі всього часу землекористувач суміжної ділянки не визнаючи меж моєї ділянки знищує мої посіви використовуючи частину моєї ділянки як профільну дорогу. Профільна дорога проходить між нашими ділянками.
При виділені земельних ділянки в натурі та встановленні меж моєї ділянки я повідомляв сільську раду та користувача суміжної ділянки про проведення даних робіт. Надайте, будь ласка, роз'яснення щодо подальших моїх дій для припинення даного правопорушення.
Ураховуючи частину 6 статті 55 Закону України «Про землеустрій», власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов’язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Також, відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963 визначено повноваження державних інспекторів, де останні мають право:
-
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
-
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
-
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
-
у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
-
викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
Ураховуючи вище викладене, Асоціація міст України пропонує Вам, у разі виявлення ознак правопорушення у використанні земель, звертатись до територіальних органів виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням земельного законодавства Держгеокадастру.
Громадянин України має у користуванні три земельні ділянки, для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,00 га. У 2012 році за рішенням сесії сільської ради він отримав, безоплатно, у приватну власність дві земельні ділянки, для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,63 га. на які виготовив правостановчі документи (державний акт).
Чи має право даний громадянин на безоплатне отримання третьої земельної ділянки площею 1,37 га для ведення особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної приватизації, за
новим рішенням сесії сільської ради?
(попереднє рішення тільки на дві земельні ділянки). Дякую!
Відповідно до частини 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
У випадку, якщо громадянин раніше за рішенням ради отримав ділянку для ведення особистого підсобного господарства (дія старого кодексу, прийняті рішення рад до 01.01.2002 року), але загальний розмір менший ніж 2,00 га, то він має право доприватизувати безоплатно до такого розміру (до 2,00га) для ведення особистого селянського господарства в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України.
Такі норми визначено пунктом 7 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство».
У Вашому випадку потрібно звернути увагу на інформацію, наявну в Державному Акті. Якщо цільове призначення прописано «для ведення особистого підсобного господарства» і підставою для такої видачі стало прийняте рішення ради до 01.01.2002 року, то громадянин має право доприватизувати до 2,00га.
В інших випадках - ні.
