Консультації
Які види порушень земельного законодавства вважаються адміністративним порушенням та караються штрафом? Розміри штрафів.
Відповідальність за порушення земельного законодавства визначена статтею 211 Земельного кодексу України.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтями 52-56 за:
- псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100);
- порушення правил використання земель (громадяни 5-25 та посадові особи 15-20);
- самовільне зайняття земельної ділянки (громадяни10-50 та посадові 20-100);
- перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (посадові особи 5-20 );
- зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу (громадяни 10-20 та посадові 20-50);
- незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (громадяни 30-70 та посадові 30-100);
- порушення строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою (посадова особа Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування 30-50);
- порушення законодавства про Державний земельний кадастр (державні кадастрові реєстратори 20-50);
- порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (громадяни 10-20 та посадові особи 15-30); непроведення рекультивації порушених земель (громадяни 5-10 та посадові особи 10-30);
- порушення правил землеустрою (відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою (громадяни 5-20 та посадові особи 5-30);
- знищення межових знаків (громадяни від 5 до 10).
Який порядок переадчі земель водного фонду до комунальної власності:
1. На земельній ділянці розташоване державне майно (гідротехнічні споруди);
2. На земельній ділянці розташоване майно статутного фонду підприємства(гідротехнічні споруди);
В даному випадку необхідно спочатку переоформити майно (гідротехнічні споруди) з державної до комунальної власності.
Основні умови передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність, передбачені Законом України від 03.03.98 р. № 147/98-ВР «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (далі – Закон №147).
За відсутності підзаконного нормативно-правого акта, який би прямо регламентував порядок передачі об’єктів з державної власності в комунальну, ОМС практикують прийняття власних локальних документів (регуляторне рішення), які визначають механізм такої передачі.
Отже, Закон № 147 регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність.
Така передача здійснюється безоплатно щодо:
- Цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів;
Примітка. Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо;
- Нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва);
Примітка. Об’єкти незавершеного будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією;
- Іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств;
- Об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Примітка. Об’єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).
Відповідно до ст. 3 Закону № 147 ініціатива щодо передачі об’єктів права державної (комунальної) власності може виходити відповідно від: органів, уповноважених управляти державним майном.
Примітка. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України від 21.09.06 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).
Стосовно органів, уповноважених управляти державним майном, що згідно зі ст. 6 Закону № 185, ці органи відповідно до покладених на них завдань, ведуть облік об’єктів державної власності (що перебувають в їх управлінні), здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об’єктів. Для означених цілей створений і діє Єдиний реєстр об’єктів державної власності. Його формуванням та веденням опікується Фонд державного майна України. Відомості для формування цього реєстру в тому числі надають органи, уповноважені управляти державним майном.
Органи місцевого самоврядування є користувачами Єдиного Реєстру об’єктів державної власності (ст. 12 Закону № 185). Доступ до даних цього Реєстру здійснюється відповідно до Закону України від 13.01.11 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», у тому числі шляхом оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Прийняття рішень про передачу об’єктів права державної власності у комунальну - даний етап механізму передачі визначений ст. 4 Закону № 147. Вказаною нормою, в тому числі, визначено перелік суб’єктів, які приймають рішення про передачу залежно від об’єкта передачі.
Закон № 147 уточнив умови «переходу» державного майна саме у комунальну власність. Відповідно до них передача об’єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.
Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність належить до виключної компетенції відповідної ради. Надається вона у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні ради.
Погодження пропозиції про передачу об’єктів державної власності у комунальну частиною 3 ст. 4 Закону № 147 визначено, зокрема, механізм погодження пропозиції щодо передачі об’єктів з державної у комунальну власність. Він залежить від органу, який приймає рішення щодо передачі.
Чи можна землі для фермерського господарства (приватна власність) передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?
Так. Статтею 37-1 Земельного кодексу України зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Коростенська міська рада Житомирської області просить надати роз'яснення з наступних питань:
1. Чи потрібно суб’єкту господарювання при зміні виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії розробляти проект землеустрою по зміні цільового призначення, якщо змінюється вид використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель , якщо земельна ділянка уже відведена, має кадастровий номер? Чи достатньо рішення міської ради для переведення земельної ділянки з одного виду в інший в межах однієї категорії у відповідності до ч.5 ст. 20 ЗК та яким чином мають бути внесені зміни в Держгеокадастрі?
2. Чи потрібно розробляти детальний план території у відповідності до ст. 24 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності при розробці проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки з однієї категорії в іншу, якщо зміна відповідає плану зонування (Наприклад, з виду 03-07 на 11.2, якщо згідно плану зонування розміщені землі категорії 11 (промисловість).
Аналітичний Центр Асоціації міст України розглянув Ваше звернення та повідомляє наступне.
1. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Норма, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при визначені власником (користувачем) виду використання земельної ділянки - це дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
В такому випадку, якщо зміна виду використання земельної ділянки відповідає містобудівній документації, приймається відповідне рішення власником.
Довідково. Існує судова практика із запитуваного питання - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 року №806/5308/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83378826).
Які ж документи потрібно для внесення змін до бази ДЗК, розглянемо детальніше.
Пунктом 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року зазначається, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Тобто, органу місцевого самоврядування для зміни виду використання достатньо подати до кадастрового реєстратора:
-
Заяву/клопотання про внесення змін до Державного земельного кадастру про зареєстровану земельну ділянку в частині зміни виду використання;
-
Рішення ради про зміну виду використання земельної ділянки;
-
Електронний документ (файл обміну інформацією), розроблений і підписаний електронним підписом (ЕЦП) сертифікованого інженера-землевпорядника.
Додатково звертаємо Вашу увагу, що з 10 червня 2020 року вступила в дію постанова КМУ «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою впроваджено онлайн екстериторіальну реєстрацію земельних ділянок та зміни до них. Тобто, сертифікований інженер-землевпорядник самостійно може замовити внесення змін до інформації про земельну ділянку через свій електронний кабінет (на замовлення власника ділянки, якщо таке передбачено договором).
2. Містобудівним законодавством України, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі погоджень, умов і обмежень відведення ділянок для містобудівних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 17 зазначеного Закону, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На його основі уповноважений орган визначає всі необхідні умови відведення і обмеження земельної ділянки на місцевому рівні.
Також, частиною 2 статті 17 Закону чітко визначено, що Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб Генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. У Вашому випадку, місто Коростень за останнім переписом (інформація з інтернету) має населення 63 000 чоловік (більше ніж 50 тис.чол., тобто таке поєднання не можливе).
Ураховуючи також, частину 3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану Зонування або Детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
У Вашому випадку є існуючий Зонінг, отже, проект землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки із однієї категорії в іншу, має містити вихідну інформацію (витяг з плану Зонування) щодо наявної містобудівної документації, яка розроблена з дотриманням Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.11.2011 року №290.
Доброго дня. Просимо роз'яснити питання передачі майна в оперативне управління.
Відповідно до рішення міської ради
передано в оперативне управління відділу культури об'єкти комунальної власності Тальнівської міської ради (нерухоме майно). Відділ культури має на меті здати в оренду частину приміщення, що було передане в оперативне управління міською радою.
Хто в такому випадку має проводити конкурс на право оренда частини приміщення цього нерухомого майна відділ культури чи міська рада?
Якщо відділ культури, то він має керуватися Порядком проведення конкурсу оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності членів Тальнівської міської об'єднаної територіальної громади, затвердженим рішенням міської ради чи затверджувати нове рішення?
Відповідно до статті 24 Господарського кодексу України (далі ГКУ) управління господарською діяльністю у комунальному секторі здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Так, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Також, статтею 137 ГКУ чітко визначається, що правом оперативного управління є речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом, тобто ОМС) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Тальнівська міська рада є власником майна, закріпленого на праві оперативного управління за Відділом культури, і зобов’язана здійснювати контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган. І має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Отже, Відділ культури не може здійснювати передачу в оренду частину приміщень, які перебувають у нього в оперативному управлінні. Такі дії має вчиняти міська рада відповідно до ст.137 ГКУ - вилучити частину, що не використовується, та передати в оренду згідно чинного законодавства.
Узагальненні питання від громад Хмельницької області:
1. Чи може бути уповноваженим органом управління окрема юридична особа, неприбуткова установа, створена та підзвітна виконавчому комітету та міській раді (наприклад, Фонд комунального майна міста Нетішина)?
2. Чи може уповноважений орган управління одночасно бути наділений функціями представницького органу місцевого самоврядування? Тобто, чи може міська рада делегувати повноваження іншій юридичній особі?
3. Якщо уповноважений орган управління, який є одночасно орендодавцем, здаватиме в оренду майно, чи потрібно погоджувати це з кимось «вище»?
4. Чи може бути орендарем фізична особа не підприємець?
5. Яка база даних має висвітлюватися у вільному доступі? Чи потрібно закупляти спеціальну програму для такого? Чи це все у довільній формі на сайті орендодавця тощо?
6. Чи є підставою для відмови у включенні до переліків майна така підстава як «необхідне для власних потреб»?
7. Коли затвердять новий типовий/примірний договір оренди? Як діяти, допоки він не затверджений?
8. Чи вичерпний перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»?
9. Чи обов’язково на місцевому рівні затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна?
10. Як на практиці реалізовується одностороннє припинення договору оренди (п.4 ст.24 Закону)?
11. Яким чином орендодавець буде передавати для балансоутримувача заяву від потенційного орендаря, яка подається через електронну торгову систему?
12. Як діяти орендодавцю, якщо балансоутримувач майна відмовляється проводити переоцінку майна, посилаючись на відсутність запланованих коштів?
13. Чи вважаються чинними діючі договори оренди на гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, якщо відповідно до вищевказаного закону гідротехнічні захисні споруди не можуть бути об’єктами оренди?
14. Яка процедура передачі майна в оренду, яке є власністю органів місцевого самоврядування (ОТГ, селищних та сільських рад)?
15. Чи потрібно затверджувати рішенням сесії селищної ради положення про оренду майна та порядок передачі його в оренду?
16. Хто формує переліки комунального майна та кому подають заяви на оренду (голові, на сесію чи іншим визначеним особам) і хто приймає рішення (голова одноосібно чи створювати відповідну комісію?) і чи є зразок таких переліків?
1. Уповноваженим органом управління є особа, до сфери управління якого належить балансоутримувач, та який за статутом балансоутримувача має погоджувати розпорядження майном, що є на балансі балансоутримувача (наприклад, комунального підприємства).
На практиці може виникнути ситуація, коли на неприбуткову установу, створену та підзвітну виконавчому комітету та міській раді, можуть бути покладені функції здійснювати управління балансоутримувачами.
2. На практиці може виникнути ситуація, в якій представницький орган місцевого самоврядування одночасно буде наділений функціями уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.
3. Якщо уповноважений орган управління одночасно є орендодавцем, то погоджувати передачу в оренду майна необхідно погоджувати з кимось «вище», якщо це прямо передбачено Законом. Наприклад, майно можна передати в оренду без аукціону тільки за погодженням представницького органу місцевого самоврядування.
4. Орендарем може бути фізична особа не підприємець.
5. До 01.10.2020 року орендодавці мають розмістити у себе на сайті переліки першого та другого типу. Переліки можуть бути викладені в Excel-таблицях або у будь-якій іншій формі, але в обсязі та з інформацією, передбачених Порядком. Після 01.10.2020 року всі переліки майна будуть перенесені в електронну торгову систему (далі - ЕТС) та будуть відображені в одній базі даних.
6. Так, відповідно до ст. 7 Закону, до підстав відмови у включення майна до переліків належать обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача.
7. Проект примірного договору оренди державного майна опублікований ФДМУ та наразі погоджується ЦОВВ. Як тільки будуть отримані всі погодження, проект буде наданий на Кабінет Міністрів України для затвердження.
8. Перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону вичерпний, але деталізований Порядком. Зокрема, якщо орендар не відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону, договір не можу бути продовжений.
9. Затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна на місцевому рівні необов’язково.
10. На практиці місцеві ради приймають рішення, якими розривають такі договори в односторонньому порядку, або визнають їх припиненими в односторонньому порядку. Орендарі іноді звертаються до суду щодо оскарження таких дій, але є позитивна практика судів на користь орендодавців.
11. До 01.10.2020 року заява потенційного орендаря буде подаватися орендодавцю в паперовому вигляді. Орендодавець, в свою чергу, перенаправить її на балансоутримувача.
З 01.10.2020 року потенційні орендарі будуть подавати орендодавцю заяви через особисті кабінети в ЕТС. Орендодавець буде її роздруковувати та надсилати балансоутримувачу.
У разі виникнення технічної можливості в ЕТС, орендодавцю достатньо буде натиснути кнопку про перенаправлення заяви на балансоутримувача без її роздрукування. Для цього необхідно буде, щоб балансоутримувачі також були зареєстровані в ЕТС.
12. В такому разі, майно не буде передане в оренду.
13. Діючі договори оренди є чинними та діють до закінчення строку їх дії. У разі внесення змін до Закону щодо можливості передачі в оренду гідротехнічних споруд, орендарі зможуть продовжити такі договори.
14. Процедура передачі в оренду комунального майна детально розібрана на презентації (тут).
15. Місцевим порядком ОМС можуть врегулювати особливості оренди, які не суперечитимуть Закону та Порядку. Але якщо місцевий порядок не буде прийнятий, то ОМС можуть користуватися Законом і Порядком передачі в оренду державного та комунального майна.
16. Переліки першого та другого типу формуються шляхом їх наповнення об’єктами після прийняття рішення про включення певного об’єкта до Переліку. Тобто переліки наповнюються поступово. Прийняти рішення про включення певного об’єкту до Переліку другого типу може тільки рада.
Рішення про включення певного об’єкту до Переліку першого типу буде приймати орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування, або балансоутримувач – якщо здає в оренду менше 400 кв.м.).
Заява про включення об’єкту до переліку першого чи другого типу буде подаватися орендодавцю.
Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення:
1. Який алгоритм дій, порядок перевірки потенційних орендарів, зазначених у п.4 ст.4 Закону №157? Хто перевіряє і несе відповідальність за достовірність наданих даних орендарем щодо обмежень (не застосовуються санкції, не є бенефіціаром і інше..)?
2. Яким чином до 01.10.2020 здійснювати процедуру надання в оренду комунального майна? Чи можливо її здійснювати за «старим» порядком, який затверджений рішенням ради?
3. Що робити з чинними договорами оренди, термін дії яких закінчується до 01.10.2020? Чи можна їх продовжувати додатковою угодою?
4. Комісія з оскарження є єдиною в Україні? Чи при місцевих радах повинна створюватись власна?
5. Яким чином об’єкт комунального майна можна зняти з торгів? Якщо тільки за рішенням ради, то через тривалість прийняття рішення (оприлюднення 20 днів до проведення сесії ЗУ «Про доступ до публічної інформації»), це дуже складно.
6. Відповідно до п.2 ст.9 Закону 157 забороняється передавати державне та комунальне майно в безоплатне користування або позичку.
Відповідно до ст.20 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» центральні та місцеві органи влади, ОМС, у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити, а також безоплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.
Що робити з розміщенням організацій ветеранів?
1. Орендодавець перевіряє переможця аукціону на відповідність його п. 4 ст. 4 Закону після проведення аукціону та несе за це відповідальність.
Наприклад, орендодавець може перевірити чи застосовані щодо переможця санкції за рішеннями РНБУ, що введені в дію Указом Президента України. Зокрема, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0007525-18.
Бенефіціарних власників переможця можна перевірити за допомогою сервісу Youcontrol, який інтегрований в ЕТС.
Також, орендодавець може використовувати інші відкриті засоби для перевірки переможця на відповідність ст. 4 Закону.
2. Проведення аукціону (опублікування оголошення про проведення аукціону, проведення аукціону, формування протоколу і підписання договору) вже технічно можливе з 01.02.2020 року. Тобто, станом на сьогодні орендодавці мають технічну можливість заводити лоти (публікувати оголошення про проведення аукціону) в систему та проводити аукціони. Проте, Порядок передачі в оренду державного та комунального майна має встановити правила заведення лотів в систему, зокрема визначення стартової орендної плати, гарантійного внеску тощо. Тому, для опублікування перших оголошень про проведення аукціонів в ЕТС необхідно дочекатися набрання чинності Порядком. Передача в оренду комунального майна за «старим» порядком забороняється.
3. Чинні договори оренди, строк дії яких закінчуватиметься до моменту набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про перелік підприємств, що надають соціально важливі послуги, продовжуються за правилами, що діяли до набрання чинності новим Законом. Після набрання чинності зазначеного рішенням КМУ, продовження договорів оренди буде здійснюватися на аукціоні, за результатами якого, якщо чинний орендар погодиться сплачувати орендну плату, визначену аукціоном, він підписуватиме додаткову угоду про продовження договору оренди майна.
4. Комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій щодо проведення аукціонів утворюється Мінекономіки. Місцеві ради не мають створювати власні комісії.
5. Орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування) відміняє електронний аукціон до дня його проведення у разі:
- скасування рішення про включення об’єкта оренди до Переліку першого типу;
- прийняття рішення про виключення майна з Переліку першого типу;
- зміни рішення про включення об’єкта оренди до Переліку відповідного типу, що тягне за собою необхідність відміни аукціону.
6. Договори позички та безоплатного користування, укладені до набрання чинності Законом, зберігають свою чинність, але мають бути оприлюднені на офіційних веб-сайтах балансоутримувачів та уповноважених органів управління.
Проте, нові договори позички та безоплатного користування заборонено укладати щодо державного та комунального майна, відповідно до ст. 9 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”.
Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення:
Чим керуватись при визначенні об’єктів нерухомості об’єктами інженерної інфраструктури?
Чи можуть вони бути об’єктами оренди?
Розглянемо детальніше, чи можуть об'єкти інженерної інфраструктури бути нерухомістю (передаватись в оренду). Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений Законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Так, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
Наказом Мінрегіону №186, який вступив в дію з 15.01.2019 року, затверджено у новій редакції Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, (далі - Інструкція). Пунктом 1 частини ІІ «Об’єкти, що підлягають технічній інвентаризації» Інструкції визначено чіткий перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації - системи водопостачання та водовідведення в цьому переліку відсутні – тобто, не можуть ідентифікуватись і окремо бути про інвентаризовані від головної речі, яка є нерухомим майном. В даному випадку, окрім труб водопроводу і водовідведення, – це насосна станція, колодязі з пожарними гідрантами, колектори для відводу стічних вод та інше майно. Це ще раз доводить факт, що такі комунікації є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, як це зазначалось вище. Адже водопостачання – це технологічний комплекс, що функціонує як єдиний комплекс споруд для видобування, очищення і подачі води певної якості споживачам, де окремо трубопроводи становлять частини цього комплексу і не підлягають державній реєстрації. Те ж саме стосується і водовідведення.
Додатково звертаємо увагу, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі – Правила). Пунктом 1.1. Правил визначено, що саме Правила визначають порядок користування систем централізованих мереж населених пунктів України.
На думку Асоціації міст України, мережі окремо від основного майна передаватись в оренду не можуть, оскільки вони не є об’єктом оренди (не є нерухомим майном). Втім, разом з "головною річчю", яка може індентифікуватись у Державному реєстрі речових прав - передача можлива.
У п. 14 Законопроєкту № 3279-д, прийнятого ВРУ 13.04.2020р, встановлено, що з моменту установлення карантину плата за користування майном підлягає зменшенню за вимогою наймача, але зазначена норма не поширюється на договори найму майна, що належить територіальній громаді.
Право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшиться, фактично передбачено ч. 4 ст. 762 ЦКУ.
У взаємозв’язку права на зменшення орендної плати і права на звільнення від плати за користування майном, які передбачені однією нормою - частинами 4 і 6 ст. 762 ЦКУ, чи поширюється на договори найму комунального майна пункт 14 Закону України № 540-IX від 02.04.2020р щодо можливості
звільнення наймача від плати за користування майном на період встановленого карантину відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ?
Так, звільнення можливе. В новій редакції (яка зявилась в інтернеті з 21 квітня 2020) пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які змінено Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, в редакції Закону №533-ІХ від 13.04.2020, визначається:
« ..14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, … обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб..»
Тобто, за рішенням орендодавця органу місцевого самоврядування або органу, уповноваженого місцевою радою управляти майном, яке є у комунальній власності, орендар може бути звільнений від орендної плати на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає.
До міської ради звернувся орендар комунального майна (приватний заклад охорони здоров’я) щодо зменшення розміру орендної плати за використання майна (застосування нижчої орендної ставки, ніж передбачена Методикою для здійснення медичної практики) на період карантину, мотивуючи своє клопотання необхідністю сприяння закладам охорони здоров’я в умовах боротьби з коронавірусом.
Зазначений орендар працює в звичайному режимі та використовує комунальне майно. Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р встановлено, що не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачають регулювання за старим Законом від 10.04.1992р лише відносин щодо продовження договорів оренди.
Чи поширюється норма п.5 ст. 16 Закону на договори оренди комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом?
Чи має право рада та відповідно до яких норм законодавства прийняти рішення щодо зменшення розміру орендної плати за використання комунального майна?
Частиною 4 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, коли можливість користування майном істотно зменшилася.
Крім цього, звертаємо увагу, що запропоновані зміни від 13 квітня 2020 року Законом України (реєстр.№3279-д) «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі – Закон), абзацом 4 пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК зазначається, що вищевказана норма не поширюється на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Разом з тим, підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX, який парламент ухвалив 30 березня 2020 року (далі – Закон №540).
Зазначений нормативний акт вносить зміни до Податкового, Митного і Цивільного кодексів, Кодексів законів про працю, про адміністративні правопорушення, до законів «Про зайнятість населення», «Про банківську діяльність» та інших нормативних актів.
Опублікована редакція Закону №540 вказує, що Законом надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік. (Офіційне роз’яснення Державної регуляторної служби України).
Таким чином, ураховуючи вище викладене, на думку Асоціації міст України, органи місцевого самоврядування не мають права вносити зміни одноосібно до договору оренди комунального майна в частині зменшення орендної плати.
Втім, ОМС має можливість переглянути свій регуляторний документ, шляхом внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік в частині зменшення ставок.
