Консультації

Чи потрібно приймати рішення (рішення виконкому) засновника про надання організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти та/або рішення щодо бухгалтерського обслуговування (централізованого чи індивідуального)?

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Отже, це питання врегульовано на рівні Закону, а тому приймати окреме рішення виконавчого комітету не доцільно.

Заклади освіти можуть мати власну бухгалтерію або обслуговуватись централізовано. Згідно з абзацом третім частини третьої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти. Отже, про порядок бухгалтерського обслуговування закладу освіти має прийняти рішення керівник закладу освіти. У випадку, коли всі керівники закладів освіти, що належать до мережі засновника (органу місцевого самоврядування), приймуть рішення про самостійне ведення бухгалтерії, відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна та міська ради приймають рішення про ліквідацію централізованої бухгалтерії з обслуговування закладів освіти.

При цьому варто памʼятати, що згідно з абзацом шостим частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» засновник здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Аналітичний центр АМУ

Підкажіть, будь ласка, відповідно до нового Закону України «Про освіту» що буде з відділами освіти місцевої влади? Які функціональні обовʼязки вони матимуть? Чи їх ліквідують?

Повноваження відділів освіти згідно з новим Законом України «Про освіту»

Повноваження органів місцевого самоврядування виписані у статті 66 Закону України «Про освіту». Варто при цьому памʼятати, що міська, селищна чи сільська ради можуть або самостійно виконувати їх, або делегувати повністю чи частково створеному у своїй структурі органу управління освітою.

Отже, відповідно до частини другої статті 66 Закону України «Про освіту» районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:

відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч - самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою);

мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх;

закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);

забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті;

забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);

ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;

здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

До того ж за органами управління освітою залишається функція атестації педагогічних працівників.

Детально про зміни читайте за посиланням http://www.auc.org.ua/novyna/novyy-zakon-pro-osvitu-yaki-povnovazhennya-maye-misceva-vlada

 

Щодо ліквідації органів управління освітою

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Відділи освіти є органами управління освітою, що створюються та ліквідуються відповідно до рішення засновника, тобто ради. Отже, це питання перебуває в межах компетенції ради.

Аналітичний центр АМУ

У звʼязку з утворенням територіальних громад, виникає потреба затвердити в новій редакції Статути закладів освіти, в яких змінився засновник (була районна рада – стала сільська рада обʼєднаної територіальної громади). Яка повинна бути назва закладу загальної середньої освіти у Статуті в контексті нового закону України «Про освіту», оскільки заклади освіти – гімназія та ліцей будуть утворені в порядку впровадження нової програми (через 5 та 10 років відповідно), а терміни «загальноосвітня школа» замінено на «заклад загальної середньої освіти».

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про освіту» «повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки (початкова школа); базова середня освіта тривалістю п’ять років (гімназія); профільна середня освіта тривалістю три роки (ліцей)». Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти, а відповідно до частини четвертої цієї статті заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.

Оскільки статут закладу загальної середньої освіти затверджується на тривалий час, то організаційно-правова форма його діяльності має враховувати всі рівні, за якими надаватиметься у ньому освіта, незалежно від термінів впровадження нових програм.

Відповідно до абзаців девʼятнадцятого-двадцятого підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» «початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти I-II, II-III чи I-III ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.

Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність».

Отже, якщо у Вас в ОТГ функціонує заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на трьох рівнях: початкова школа, гімназія, ліцей, – то при затвердженні Статуту в новій редакції назву закладу буде визначено як Ліцей (№, власна назва) / назва сільської ради назва області.

Наприклад, Ліцей «Перспектива» імені В. Стефаника Тячівської міської ради Закарпатської області, або Ліцей № 1 Тетерівської сільської ради Житомирської області, або Ліцей Новопсковської селищної ради Луганської області.

Аналітичний центр АМУ

Селищна рада є засновником дошкільного навчального закладу. Керівник був призначений наказом начальника районного відділу освіти. У пункті 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Разом з тим Законом України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» внесено зміни до статті 31 ЗУ «Про дошкільну освіту». Зокрема, пункт 3 статті 31 цього Закону викладено у такій редакції: «Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган». Діючий статут ДНЗ передбачає такий порядок призначення та звільнення керівника: «Безпосереднє керівництво дошкільним навчальним закладом здійснює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади керівником відповідного органу управління освітою за погодженням з засновником». Керівник ДНЗ виявив бажання звільнитися. Враховуючи викладене вище, прошу роз’яснити, як має відбуватися звільнення керівника ДНЗ (хто має видати розпорядчий документ про звільнення)?

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. При цьому відповідно до частини першої статті 47 Кодексу Законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобовʼязаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Отже, розпорядчий документ про звільнення керівника дошкільного навчального закладу має видати селищна рада (засновник) або уповноважений нею орган управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

Чи отримають учителі корекційно-розвиткових годин, що фінансуються за рахунок державної субвенції, відповідно до Постанови від 14.02.17р. № 88 відпускні та виплату на оздоровлення?
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, «Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у звʼязку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки».
Отже, не менш, ніж за 3 дні до початку щорічної відпустки, вчителі корекційно-розвиткових годин отримають усі виплати відповідно до чинного законодавства з урахуванням їхнього навантаження протягом міжвідпускного періоду.
Аналітичний центр АМУ
Чи платиться надбавка у розмірі 20% за роботу з дітьми з особливими потребами за корекційно-розвиткові розвиткові заняття, (що передбачені Типовими навчальними планами для спеціальних класів (діти з особливими потребами із затримкою психічного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів), так як заняття проводиться з всім класом.
Питання оплати праці вчителів врегульовані Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі – Інструкція), затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102. Відповідно до абзацу четвертого пункту 29 Інструкції «керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо повʼязана з навчально-виховним процесом, педагогічним працівникам та помічникам вихователів загальноосвітніх навчальних закладів (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, посадові оклади (ставки заробітної плати) підвищуються на 25 відсотків.

Причому відповідно до пункту 28 Інструкції у закладах освіти загального типу підвищена оплата праці в такому разі відбувається лише за години роботи у класах, де навчаються діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Відповідно до додатку 8 Інструкції до надбавок, на які нараховуються премії працівникам освіти, відносять:

  • високі творчі та виробничі досягнення в роботі;
  • класність (категорію);
  • знання та використання іноземної мови в роботі;
  • виконання особливо важливих (складних) робіт на строк їх проведення;
  • робота з іноземними учнями;
  • персональна надбавка, установлена за рішенням органу управління.

Отже, в компетенції засновника закладу освіти (органу місцевого самоврядування) визначати розмір до 20% за складність та напруженість роботи у межах фонду оплати праці на рік, визначених обсягами освітньої субвенції, а також за умови прийняття радою рішення здійснювати дофінансування цих виплат з місцевого бюджету.

Аналітичний центр АМУ

Як повинні оплачуватися години корекційно-розвиткових занять у спеціальних класах? За рахунок якого фонду повинні фінансуватися корекційно-розвиткові заняття, що визначені фіксованою кількістю годин Типовими навчальними планами для спеціальних класів (діти з особливими потребами із затримкою психічного розвитку) загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема: чи змінюється фінансування окремих корекційно-розвиткових годин робочого навчального плану школи спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88 «Про надання субвенції…»?

 

Відповідно до пункту 3 «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88, «Субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів), а саме дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням розумового розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру).».

Відповідно до пункту 3 Порядку «За рахунок субвенції здійснюється оплата таких видатків:

проведення (надання) додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, яка розробляється групою фахівців у складі заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителів, асистента вчителя, практичного психолога, корекційного педагога та інших з обов’язковим залученням батьків або осіб, які їх замінюють, та затверджується директором загальноосвітнього навчального закладу;

придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів, які дають змогу виконувати дитиною індивідуальну програму її розвитку. На придбання зазначених засобів використовуються кошти в обсязі не більш як 20 відсотків загального обсягу видатків на кожну дитину певного загальноосвітнього навчального закладу, яка потребує державної підтримки.».

У додатку 1 Порядку вміщено Примірний перелік додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів. Ці заняття оплачуються з фонду субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Отже, оплата годин, визначених Типовими навчальними планами для спеціальних класів (діти з особливими потребами із затримкою психічного розвитку) загальноосвітніх навчальних закладів, здійснюється з фонду загальної освітньої субвенції.

Аналітичний центр АМУ

Цікавить консультація з приводу нового Закону України "Про освіту" в частині призначенні керівника закладу. Докладніше про ситуацію. З 05.01.2017 р. в нашій ОТГ повністю функціонує відділ освіти. Станом на 30.10.2017 р. керівник навчального закладу перебуває на посаді вже 12 років. Строк дії контракту завершився 30.08.2017, який був укладений ще районним відділом освіти. Новий контракт керівник відмовляється підписувати (з відділом освіти ОТГ). Питання: 1. Чи можемо ми (як засновник навчального закладу, або орган управління освітою) звільнити даного керівника з займаної посади відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про освіту", зокрема в частині максимального перебування 12 років на посаді. 2. Провести конкурсний відбір на посаду керівника даного закладу освіти (у зв’язку з граничним строком перебування діючого директора на посаді).

Щодо можливості звільнення керівника закладу освіти

Якщо після прийняття навчального закладу, ОТГ буде здійснювати упорядкування структури закладу, скорочення його чисельності або штату, то за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, звільнення працівника можливо.

У ситуації, коли після передачі закладу нічого не міняється, підстави для звільнення працівників відсутні.

Про зміну назви навчального закладу робиться відповідний запис у трудову книжку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінʼюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої у Мінʼюсті 17.08.1993 за № 110.

Питання продовження строкових трудових договорів регулюється статтею 391 Кодексу законів про працю України, згідно з якою після закінчення строку трудового договору, якщо трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Окрім того, відповідно до підпункту 11 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про освіту» за особами, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади педагогічних працівників, зберігаються існуючі професійні права. Питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу регулюється нормами статті 40 Кодексу законів про працю України.

Отже, якщо з керівником навчального закладу після закінчення строкового договору не було розірвано трудових відносин, він продовжує виконувати свої обовʼязки на цій посаді на умовах безстрокового трудового договору.

 

Щодо проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади керівника закладу загальної середньої освіти

У випадку, якщо надалі потрібно буде призначити керівника чи педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу ОТГ, варто скористатись нормою частини другої статті 26 Закону України «Про освіту»: «Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.

Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти». Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» «керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії».

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 року № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності»: органи місцевого самоврядування з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, мають визначити процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору. При чому згідно з пунктом 4 Порядку підставою для проведення конкурсного відбору є рішення органу, що призначає керівника навчального закладу. Підставами для прийняття відповідного рішення є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу.

Отже, зважаючи на те, що 30 серпня 2017 року строковий договір із керівником навчального закладу не був припинений і керівник продовжив виконувати свої обовʼязки, а значить – дія трудової угоди з керівником навчального закладу була продовжена, у вас немає підстав для оголошення конкурсного відбору.

Аналітичний центр АМУ

У Постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» вказано про 3-8 годин корекційно-розвиткових занять, і вказано, що тривалість групового заняття становить 35-40 хв., а індивідуального 20-25 хв. Чи це означає, що 3 год. корекційно-розвиткових занять – це 6 індивідуальних занять по 20-25хв.? Бо в іншому випадку (3 год. – 3 індивідуальних заняття) виходить, що оплачувати за 1 заняття по 20-25 хвилин потрібно так само, як за 1 заняття тривалістю 40 хв.?

Відповідно до абзацу третього пункту 6 «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88, «додаткові корекційно-розвиткові заняття (послуги), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, проводяться (надаються) фахівцями із числа працівників загальноосвітнього навчального закладу та у разі потреби – додатково залученими фахівцями, з якими загальноосвітнім навчальним закладом або відповідним органом освіти укладаються трудові договори».

Відповідно до абзацу четвертим пункту 6 Порядку «оплата праці зазначених фахівців здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять», а отже, за фактично проведену кількість навчальних годин у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Відповідно до абзацу третього пункту пʼятого постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» «Тривалість групового корекційно-розвиткового заняття становить 35-40 хвилин, індивідуального – 20-25 хвилин. Групи наповнюваністю два – шість учнів комплектуються відповідним спеціалістом з урахуванням однорідності порушень та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації».

Отже, згідно з нормами зазначених вище постанов оплата праці педагогічного працівника за проведену годину корекційного заняття, незалежно від його тривалості, має бути оплачена у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298.

Аналітичний центр АМУ

Чи нараховується надбавка за вислугу років на оплату послуг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88?

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88 (далі – Порядок), за рахунок субвенції здійснюється, окрім іншого, оплата проведення (надання) додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, яка розробляється групою фахівців у складі заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителів, асистента вчителя, практичного психолога, корекційного педагога та інших з обов’язковим залученням батьків або осіб, які їх замінюють, та затверджується директором загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 Порядку додаткові корекційно-розвиткові заняття (послуги), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, проводяться (надаються) фахівцями із числа працівників загальноосвітнього навчального закладу та у разі потреби – додатково залученими фахівцями, з якими загальноосвітнім навчальним закладом або відповідним органом освіти укладаються трудові договори.

При цьому варто враховувати, що оплата праці зазначених фахівців здійснюється за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699).

Відповідно до пункту 8 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту», у разі коли педагогічні та науково-педагогічні працівники виконують роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, розмір надбавки за вислугу років зменшується або збільшується пропорційно навантаженню (обсягу роботи). Отже, зважаючи на це, при нарахуванні оплати праці педагогічним працівникам за проведені години корекційно-розвиткових занять зберігається виплата надбавок за вислугу років.
Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)