Консультації

Доброго дня. Я працюю в міській раді на посаді начальника відділу містобудування та архітектури. Маю чинний сертифікат інженера технагляду. Питання: чи можу я офіційно проводити технічний нагляд за об'єктами будівництва, які проводить міська рада? Тобто бути представником технічного нагляду від замовника (міської ради)? Дякую. З повагою Олег Тука.
Відповідно до підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
Оскільки у абзаці другому статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що замовник будівництва забезпечує технічний нагляд, виконавчий орган міської ради, за наявності спеціаліста, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат може самостійно здійснювати технічний нагляд будівництва об’єкта архітектури по якому він виступає замовником будівництва або для виконання цих функцій залучати на договірних засадах третіх осіб (суб'єктів господарювання, які мають отриману у встановленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності)
Враховуючи викладене, пане Олег, за наявності відповідного сертифікату, Ви може офіційно проводити технічний нагляд об’єктів замовником будівництва яких є відділу містобудування та архітектури міської ради.
Також ми рекомендуємо Вам персвідчитись, oj функція замовника будівництва визначена в положенні про структурний підрозділ, який Ви очолюєте, та відповідно передбачена вашими повноваженнями як службовця органу місцевого самоврядування оскільки відповідно до абзацу другого статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі та в межах повноважень.
Як визначається стаж служби в органах місцевого самоврядування в необхідних випадках?

Відповідно до статті 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", до стажу   служби   в   органах   місцевого    самоврядування зараховується  період  роботи  на посадах,  на які поширюється дія

цього Закону,  а також на посадах і в органах,  час роботи в  яких зараховується до стажу державної служби.

Стаж державної служби визначається відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.03.2016 № 229.

Як правильно провести першу сесію об`єднаної громади? Які документи приймаються (статут, регламент, формування виконкому ОТГ)?

Для рад об’єднаних громад окремого порядку проведення першої сесії законом «Про місцеве самоврядування в Україні» або іншим законом не визначено. Тому при цьому належить керуватися нормами статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, перша сесія новообраної ради сільської, селищної, міської об’єднаної громади має бути скликана відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості не менше двох третин загального складу депутатів. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Законом також передбачено, що регламент ради затверджується не пізніш, як на другій сесії. До того часу рада може керуватися регламентом ради попереднього скликання.

Оскільки у ради об’єднаної громади ради попереднього скликання не було, вона може, на нашу думку, прийняти рішення тимчасово, до ухвалення свого регламенту, керуватися регламентом колишньої ради адміністративного центру об’єднаної громади.

Законодавча вимога щодо ухвалення на першій чи на будь-якій сесії статуту громади відсутня. Він має бути ухвалений тоді, коли буде належним чином підготовлений.

Відсутня вимога також щодо затвердження на першій сесії складу виконавчого комітету ради. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.

Як встановлюється надбавка за вислугу років посадовим особам місцевого самоврядування ? Яким законодавчим актом керуватись?

при встановленні надбавки за вислугу років посадовим особам місцевого самоврядування керуватися пунктом 4 частини третьої постанови Кабінету Міністрів від 09.03.2006 № 268, а саме:

“4) надбавку за вислугу років:

державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків;”

доцільність передачі у власність землі гаражним кооперативам

наразі можливість передачі земельних ділянок у приватну власність гаражним  кооперативам регулюється статтею 41 Земельного кодексу України (Далі ЗКУ)

Стаття 41. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

 

В той же час сам порядок безоплатної передачі таких земельних ділянок у приватну власність юридичним особам Земельним кодексом не встановлено. Стаття 118 ЗКУ регулює порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (фізичним особам), а стаття 123 ЗКУ надання юридичним особам у користування.

На нашу думку, на доцільність передачі земельних ділянок юридичним особам  у приватну власність впливає декілька факторів.

Варто звернути увагу на норми статті 83 ЗКУ, якими встановлюються заборона на передачу земель комунальної власності у приватну.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;

є) землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

 

Крім цього питання розпорядження земельними ділянками тісно пов’язано із стратегічними  документами територіальної громади: генеральний план населеного пункту та Стратегічний план розвитку територіальної громади.

 Таким чином рішення про передачу у приватну власність юридичними особам (в даному випадку гаражному кооперативу) безоплатно земельної ділянки комунальної власності варто примати з врахуванням:

  • Стратегічного плану розвитку територіальної громади;
  • Генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації (план зонування, детальний план території);
  • заборон встановлених законодавством на передачу у приватну власність земельних ділянок комунальної власності.
Про незастосування норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» на рішення ради про встановлення ставок земельного податку

Запитання: Рішенням ХХХХХ сесії ХХХХХ міської ради VI скликання № ХХХХ від 27 січня 2015 року встановлено податки та  збори на території м. ХХХХ та затверджено Положення про них" в т.ч. "Про порядок обчислення та сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки на території ХХХХХ міської ради".  Дане рішення вступає в силу з 01 січня 2015 року. Строк дії цього рішення не визначений. На підставі ЗУ "Про Державний бюджет
України на 2016 р." та "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" рішенням сесії від 26 січня 2016 вносяться зміни до вищезазначеного рішення, в т.ч. до Положення "Про порядок обчислення та сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки на території ХХХХХХ міської ради". Дані зміни вступають в силу з 01 січня 2016 року. Строк дії цього рішення не визначений. Просимо надати роз’яснення, чи розповсюджується дія п.п. 12.3.4. п.12.3. ст. 12 ПКУ разом з п.4 Р.11 "Прикінцеві положення" ЗУ від 24.12.2015 р. № 909 "Про внесення змін до ПКУ та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 р." на рішення від 27 січня 2015 р. зі змінами від 26 січня 2016 р.

 

Відповідь:

Норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» щодо не застосування вимог, встановлених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розповсюджуються на рішення міських рад лише у частині їх дії у 2016 році, незалежно від того встановлено чи ні строк дії цих рішень.

Таким чином, зазначені норми ПКУ стосуються рішення ХХХХХХ міської ради від 26 січня 2016 року №64  «Про внесення змін до рішення LXV сесії ХХХХХХХ міської ради VI скликання від 27 січня 2015 року № 1503 «Про встановлення податків та зборів на території м.ХХХХ та затвердження Положень про них» лише у частині дії цього рішення у 2016 році та не розповсюджуються на наступні бюджетні періоди.

Для набрання чинності (легітимності) внесених міською радою зазначених змін щодо окремих місцевих податків та зборів проект такого рішення повинен пройти усі відповідні процедури й у строки встановлені діючим законодавством. Тобто, для застосування ставок місцевих податків та зборів у 2017 році, рішення про їх встановлення має бути прийняте до 15.07.2016 року та пройти регуляторні процедури.

Разом з тим повідомляємо, що до кінця 2016 року планується внесення змін до Податкового кодексу України, в тому числі в частині місцевих податків та зборів, якими також буде передбачене аналогічне формулювання щодо особливої процедури прийняття органами місцевого самоврядування рішення на відповідний бюджетний період.

Тому, для врегулювання питання легітимності прийнятих змін (у 2017 році) у подальшому, пропонуємо :

  1. Окремим рішенням по спрощеній процедурі затвердити зміни для їх введення в дію на наступний (2017) бюджетний період у разі прийняття відповідних змін до ПКУ
  2. Одночасно розпочати роботу щодо прийняття радою рішення про затвердження Положень по місцевим податкам та зборам в новій редакції або про затвердження рішення про внесення змін по окремим місцевим податкам та зборам (з урахуванням тих, які були внесені в 2016 році та тих, які будуть вноситься у 2017 році) вже по повній стандартній процедурі, тобто з урахуванням вимог Податкового кодексу України (підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12) та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Зі вступом в дію нового Закону України "Про державну службу" та закріплення в ньому положення ст.22 п.6 "Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу." , виникло питання, чи можна перевести людину з державної служби на службу в органах місцевого самоврядування за звичайною процедурою (тобто так, як було раніше)?

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 чинного Закону України «Про державну службу», дія цього закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування мають далі керуватися у відповідній діяльності чинним Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до абзацу четвертого статті 10 чинного Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», прийняття на службу в органи місцевого самоврядування «на посади   керівника   секретаріату   (керуючого   справами) районної,  обласної ради,  керуючого справами виконавчого  апарату обласних і районних рад,  керівників відділів,  управлінь та інших працівників органів місцевого  самоврядування  шляхом  призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті,  обласної ради на конкурсній основі чи за  іншою процедурою, передбаченою законодавством України».

Таким чином, поки ця норма залишається чинною, працівників, у тому числі державних службовців, можна приймати на службу в органи місцевого самоврядування і за процедурами, які застосовувалися досі.

В.о. старости в результаті виборів старостою не обраний . Чи зберігається за ним заробітна плата до моменту його працевлаштування, але не довше шести місяців, як це передбачено чинним законодавством України для виборних осіб місцевого самоврядування?

Згідно п.2 ст.33 закону України „Про статус депутатів місцевих рад", депутату, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота(посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада), на тому самому, або за згодою депутата, на іншому підприємстві, установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи(посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середньомісячна заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 5 ст. 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені Законом України „Про статус депутатів місцевих рад", поширюються на сільських, селищних, міських голів, якщо інше не передбачено законом.

На в.о. старости, як бачимо, зазначені норми не поширюються. І, очевидно, не можуть поширюватися, бо в них ідеться про виборних осіб, а в.о. старости виборною особою не є.

В.о. старост зазвичай   є колишніми сільськими головами. Однак після припинення їхніх повноважень на виборній посаді ці колишні сільські голови, як і передбачено пунктом 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», отримали іншу рівноцінну роботу – роботу в.о. старости. Тому право на збереження за ними на період не більше шести місяців середньомісячної заробітної плати, яку вони отримували, будучи сільськими головами, на тих із них, що стали в.о. старости, не поширюється.

Чи зараховується період роботи на посаді директора загальноосвітньої школи комунальної форми власності до стажу державної служби?

    Асоціація міст України розглянула Ваше звернення від 31.10.2016 № 2593 щодо зарахування періоду роботи на посаді директора загальноосвітньої школи комунальної форми власності до стажу державної служби і повідомляє наступне.

   Питання державної служби регулюється Законом України «Про державну службу», прийнятим Верховною Радою України від 10.02.2015 № 889-ІІІ. Статтею 46 цього Закону визначаються поняття стажу державної служби та час, що зараховується до цього стажу.

    Порядок обчислення стажу державної служби регулюється відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229. Зокрема пункт 4 цього Порядку передбачає, що до стажу державної служби зараховуються:

час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону;

час перебування на посаді народного депутата України;

час перебування на посадах працівників дипломатичної служби;

час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”;

час перебування на посадах суддів;

час перебування на посадах прокурорів;

час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання;

час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом;

період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом;

час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, – у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

час перебування на посадах радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також на посадах патронатних служб в інших державних органах.

Отже, період роботи на посаді директора загальноосвітньої школи комунальної форми власності не може бути зарахований до стажу державної служби.

Центр аналізу та розробки законодавства

Асоціації міст України

 

Прийняття на роботу в ОТГ, де вибори відбудуться у грудні 2016 р. Як регулюються ці питання?

Про прийняття на роботу до органів місцевого самоврядування ОТГ:

1.Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування ОТГ нових працівників на різні посади здійснюється відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

2.Щодо службовців, що працювали в тих органах місцевого самоврядування колишніх територіальних громад, які приєднуються до органів місцевого самоврядування ОТГ в порядку реорганізації відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», рекомендуємо керуватися наступним порядком:

Процедура «легалізації» працівників у новій установі

Відповідно до частини третьої ст. 36 КЗпП України, у разі реорганізації установи, в тому числі шляхом приєднання, дія трудового договору працівника продовжується. Зміна підпорядкованості установи не припиняє дії трудового договору, і в новій установі зберігаються трудові відносини з працівниками (частина друга ст. 36 КЗпП). У цьому разі накази (розпорядження) про продовження трудових відносин не видаються.

У кожній установі кількість працівників, які підлягають персональному обліку, визначається штатним розписом. Отже, в новій установі необхідно внести зміни і доповнення до штатного розпису з урахуванням посад приєднаної установи і оформити їх відповідними наказами.

Якщо структура установи зазнає істотних змін (з'являються нові структурні підрозділи), доцільно затвердити і ввести в дію новий штатний розпис, який має затвердити керівник установи.

Для «легалізації» працівників у новій установі потрібне відповідне рішення керівника установи. Для цього кадрова служба установи, до якої приєднано іншу установу, має видати наказ. Він може бути такого змісту:

«Про зарахування до штатного складу

У зв'язку з реорганізацією (назва колишньої установи) шляхом приєднання до (назва даної установи) в зв’язку з утворенням (назва ОТГ) та на підставі частин 4 і 5 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

НАКАЗУЮ:

1. Зарахувати з 5 червня 2009 року до штатного складу (назва установи)

ПІБ – (назва посади);

ПІБ – (назва посади);

.........

2. Відділу кадрів внести відповідні записи до трудових книжок працівників».

 

Копія цього наказу передається до бухгалтерії установи для внесення відомостей на нових працівників.

У трудові книжки працівників вноситься відповідний запис. Про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис, як-от:

«(Назва колишньої установи) з «___» _____ 201_  року реорганізоване шляхом приєднання до (назва даної установи)»

 У графі 4 проставляється підстава про реорганізацію. Такий запис робиться лише у трудових книжках працівників, у яких не змінилася назва професії та істотні умови праці.

Трудові книжки, особові справи та особові картки працівників типової форми № П-2 слід передати установі-правонаступнику за актом приймання-передавання (при цьому вказується кількість аркушів у особових справах).

Особові картки працівників краще заповнити нові, бо сама типова форма № П-2 передбачає найменування установи, табельний номер, назву структурного підрозділу.

В особові справи працівників потрібно вкласти копію наказу про зарахування до штатного складу установи.

На практиці може статися, що після реорганізації установи (приєднання) у вже діючій установі зміняться посадові обов'язки, посадові оклади, режим роботи і найменування посад працівників, тобто істотні умови праці, або ж у штатному розписі не буде передбачено тих чи інших посад. Про це працівників мають попередити за два місяці. Одночасно їм мають запропонувати іншу роботу.

Якщо неможливо зберегти колишні істотні умови праці, а працівник не погоджується продовжувати працювати в нових умовах, трудовий договір припиняється і працівника може бути звільнено за пунктом 6 статті 36 КЗпП.

Працівників можна звільнити з попередньої установи за п. 1 ст. 40 КЗпП у разі, якщо реорганізація супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальностями.

Складено на основі джерела:

Олена Губар. Порядок реорганізації юридичної особи шляхом приєднання:

дії кадрової служби. «Довідник кадровика», жовтень 2009 р., № 10 (88), с. 64

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG090868.html

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)