Консультації

Надані консультації
Запитай експерта

Як призначається на роботу начальник відділу освіти? Розпорядженням голови чи на конкурсній основі?

Відповідно до п. 5.1. Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 № 192, відділ (управління) освіти очолює завідуючий (начальник), який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою за погодженням з начальником управління освіти і науки відповідної обласної державної адміністрації.

Особа, яка призначається на посаду завідуючого (начальника), повинна мати вищу педагогічну освіту, стаж керівної роботи в навчальних закладах не менш як 5 років та володіти державною мовою.

Поряд із тим зауважуємо, що відповідно до статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному засіданні міської, селищної та сільської рад може бути затверджене «Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників організацій, установ та підприємств, що належать до комунальної власності громади (вказати якої)», яким може бути передбачений механізм проведення конкурсу. При цьому умови, склад конкурсної комісії та терміни проведення конкурсу розробляє й оприлюднює орган місцевого самоврядування самостійно за потреби заміщення вакантної посади. Призначення кандидата, який переміг за результатами конкурсного відбору, здійснює також голова ради за погодженням з начальником управління освіти і науки відповідної обласної державної адміністрації.

У разі призначення на посаду із працівником відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – Кодексу) укладається трудовий договір, що згідно з статтею 23 цього Кодексу може бути безстроковим, на визначений строк (контракт) та таким, що укладається на певний строк. Окрім того, процедура прийняття на роботу працівників визначається нормами Кодексу (ст.ст. 24, 25, 26, 27 тощо).

Аналітичний центр АМУ

Чи можна проводити одночасно конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності, коли проводиться продаж земельної ділянки та об’єкта нерухомого майна, які є власністю територіальної громади? (Чи застосовується в цьому випадку наказ Фонду державного майна України від 31.12.2015 року № 2075)?

Так, в даному випадку необхідно керуватися вимогами наказу Фонду державного майна України від 31.12.2015 № 2075, який регулює дану процедуру.

Яким чином потрібно визначати експерта для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, які здійснюються шляхом викупу фізичними чи юридичними особами, які мають намір викупити земельну ділянку, що перебуває в них в оренди і на цій земельній ділянці розміщений об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у приватній власності особи? Чи потрібно проводити конкурс на визначення цього експерта? І чим в даному випадку керуватися?

В даному випадку керуватися необхідно нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Законом України «Про публічні закупівлі». Пунктом 8 статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Орган місцевого самоврядування при плануванні бюджету на наступний рік, передбачає видатки на виготовлення експертно-грошової оцінки земельних ділянок, де розміщено нерухоме майно заявників, які виявили намір щодо викупу. У разі, якщо витрати органу місцевого самоврядування не перевищать 200 тисяч гривень на рік, можливо застосувати конкурсну процедуру визначення експертів з оцінки земельних ділянок. А у разі перевищення даної суми, керуватися Законом України «Про публічні закупівлі».

Яким чином на даний час потрібно визначати експерта із виконання робіт із землеустрою та оцінки земель для продажу їх на аукціоні (земельних торгах), якщо дана земельна ділянка є вільною, тобто на ній не розміщені об’єкти нерухомого майна? Так як до цього це питання регулювалося крім Земельного кодексу України Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.12 року № 579, який втратив чинність 29.11.2016 року. Чи потрібно проводити конкурс на визначення експерта? Чи застосовувати в даному випадку Закон України "Про публічні закупівлі" розміщувати всю інформацію в системі "Прозоро"?

Дане питання регулюється Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель», Законом України «Про публічні закупівлі».

Статтею 135 пунктом 3 Земельного кодексу України визначено суб’єктів, які мають право бути організаторами земельних торгів. Так організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Пункт 5 даної статті визначає, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

Слід зауважити, коли організатором земельних торгів є орган місцевого самоврядування, він може на конкурсній основі визначити виконавця земельних торгів. Про що прийняти відповідне рішення ради. В той же час для проведення конкурсу необхідно розробити положення та визначити критерії відбору виконавця земельних торгів. В даному випадку після укладання договору організатора та виконавця торгів всі питання щодо фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів можуть здійснюватися виконавцем відповідно до договору між ними.(ст. 136 п.5 Земельного кодексу України).

Окрім того, коли організатор земельних торгів – орган місцевого самоврядування планує витрачати бюджетні кошти на підготовку земельних ділянок до продажу, він має керуватися Законом України «Про публічні закупівлі», якщо витрати на підготовку земельних ділянок до продажу будуть дорівнювати або перевищувати 200 тисяч гривеньв рік. У разі коли такі витрати здійснюються в межах норми визначеної статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі», орган місцевого самоврядування може визначати виконавця з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виконавця з експертно-грошової оцінки шляхом проведення конкурсу. Порядок, щодо визначення суб’єктів господарювання для здійснення робіт із землеустрою та оцінки земель і критерії оцінки учасників мають пройти регуляторну процедуру. Після проведення конкурсу відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі»звіт безоплатно оприлюднюються на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

У разі, якщо органом місцевого самоврядування у вигляді рішення або розпорядження міського голови було встановлено межу закупівель нижче визначеної законом, при проведенні даної процедури необхідно повідомити міського голову. Також слід зауважити що винагорода виконавцю земельних торгів чітко передбачена статтею 135 Земельного кодексу України. Тобто якщо витрати не перевищують 200 тисяч гривень можливо застосування конкурсної процедури.

Доброго дня! Згідно трудового договору у нас є пункт надання матеріальної допомоги одиноким матерям. Наша співробітниця звернулася за такою допомогою. Однак як правильно трактувати поняття «одинока мати». Вона втратила чоловіка - є вдовою. Чи повинні ми запросити лист з Пенсійного фонду про отримання нею допомоги за втратою годувальника? Якщо вона отримує таку допомогу чи вважається вона "одинокою матір'ю"?

Поняття «одинокої матері» визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. N 9 ( v0009700-92 ). Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама. Тобто, якщо жінка має дитину і стала вдовою – вона є одинокою матір’ю.

Відповідно до частини другої статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Зазначаємо, що одержання пенсії в разі втрати годувальника або соціальної пенсії не позбавляє особу статусу «одинока мати», а лише позбавляє права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям.

Відповідно до пункту 3 статті 34 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та постанови КМУ від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міської ради входить здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, у порядку встановленому законодавством. Чи потрібно вводити додатково до структури міської ради окрему штатну одиницю, яка б виконувала ці функції? Чи можливе покладання таких обов’язків на вже працюючу посадову особу в управління праці та соціального захисту населення?

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Тобто, законодавство не регулює питання необхідності створення окремого структурного підрозділу або введення окремої штатної одиниці. Покладання обов’язків щодо контролю можливо, в тому числі, на вже працюючу посадову особу місцевого самоврядування.

Зазначаємо, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів належать до виключної компетенції рад.

Які соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для індивідуального опалення (яка кількість куб. метра природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період)?

Соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, передбачені у постанові Кабінету Міністрів України від 6.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Відповідно до пункту 3 постанови № 409 установлені такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання):

у разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, - 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;
у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 5,0 куб. метра природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;
у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 51 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Відповідно до наказу №1030 від 21.06.2017 року Міністерства соціальної політики України об’єднаним територіальним громадам рекомендовано утворити Службу у справах дітей, для виконання безпосередньої діяльності, передбаченої цим наказом. Яким чином буде здійснюватися оплата працівникам даної служби, зокрема начальнику служби, завідувачу сектора (відповідно до якого додатку до постанови Кабінету Міністрів України №268)?

Відповідно до абзацу другого п. 1 Постанови КМУ від 9.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів. Тобто, рада або виконавчий комітет на підставі постанови 268 затверджують власні схеми посадових окладів. У таких схемах потрібно прирівняти працівників служби у справах дітей до відповідної посади.

Діяльність служби у справах дітей регулюється Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР. Відповідно до частини восьмої статті 4 цього Закону служби у справах дітей мають права юридичної особи. Тобто, Службу у справах дітей доцільно створювати як окремий виконавчий орган ради.

Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо при визначені умов оплати праці працівників служби у справах дітей керуватись додатком 51 до постанови Кабінету Міністрів України від 9.03.2006 № 268 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353).

Чи обовʼязково дитині дошкільного віку відвідувати дошкільний навчальний заклад?

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до абзацу третього частини п'ятої статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють у сім'ї (до досягнення дитиною п'ятирічного віку).

Отже, після 5 років і до моменту вступу до початкової школи дитина має відвідувати дошкільний навчальний заклад, що зобовʼязаний надати освітні послуги на рівні Базового компонента дошкільної освіти.

Довідка: Базовий компонент дошкільної освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 615 від 22.05.2012. У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

Аналітичний центр АМУ

До питання статусу відділів та можливості їхнього включення до апарату

Для правильного визначення статусу відділів важливо виходити з наступного співвідношення термінів «виконавчий орган ради» та «структурний підрозділ» відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування». Оскільки назви виконавчих органів рад та структурних підрозділів є схожими (відділи, управління), на практиці часто трапляються випадки плутанини. Тому при формуванні зовнішньої та внутрішньої структури, розробці положень виконавчих органів та структурних підрозділів важливо чітко розуміти їх відмінності і відповідно їх визначати. Звертаємо увагу, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 терміни «самостійний відділ, управління» є синонімом «відділ, управління-виконавчий орган ради».

Виконавчі органи ради є органами місцевого самоврядування, що наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; вони є юридичними особами (частина третя статті 140 Конституції України, частина перша статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Виконавчий орган ради є структурно відокремленим і не може бути частиною іншого виконавчого органу ради або апарату ради.

Абзацом одинадцятим частини першої статті 1, частиною першою статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» уточнено, що виконавчі органи рад – це органи, які відповідно до Конституції України та вказаного Закону створюються сільськими, селищними, міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законами. Частина третя статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами. Повноваження виконавчих органів сільської, селищної, міської ради визначено у главі 2 розділу ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також у інших законах.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є:

- виконавчий комітет ради;

- відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (далі - інші виконавчі органи ради).

Виконавчий комітет ради може здійснювати всі виконавчі повноваження, що не передані радою до відання інших виконавчих органів, а також у разі створення інших виконавчих органів координувати та контролювати їх діяльність. Інші виконавчі органи ради здійснюють надані їм радою виконавчі повноваження у певній галузі, сфері, на певній території. Розмежування повноважень між виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради в межах повноважень, наданих Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, здійснюється за рішенням ради відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таке розмежування здійснюється шляхом затвердження радою положень інших виконавчих органів ради з визначенням їх самостійної компетенції (частина четверта статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Окрім структури виконавчих органів ради (зовнішньої структури) існує ще й внутрішня структура виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. Її поява є логічною у будь-якій організації з досягненням певної кількості службовців для забезпечення керованості органу та спеціалізації службовців. Елементами внутрішньої структури виконавчих органів ради є структурні підрозділи.

Правове регулювання створення та засад діяльності структурних підрозділів здійснюється переважно регламентами рад та положеннями виконавчих органів, у яких вони створенні, а також їх власними положеннями. Структурні підрозділи входять до складу виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету і в межах своєї спеціалізації забезпечують здійснення відповідним органом своєї компетенції. Тобто вони не є самостійними у своїй діяльності на відміну від виконавчих органів ради.

Помітною ознакою структурного підрозділу є відображення у його назві назви виконавчого органу ради, апарату ради та її виконавчого комітету, у якому його створено. Наприклад: юридичне управління апарату виконавчого комітету міської ради, відділ доходів фінансового управління міської ради тощо. У свою чергу назва виконавчого органу містить посилання лише на власну назву відповідної ради. Наприклад: фінансове управління міської ради.

Посадові оклади посадових осіб виконавчих органів ради (у т.ч. самостійних відділів) селищної ради, що представляє інтереси об’єднаної територіальної громади визначаються відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням додатку 51 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268.

Вертикальні вкладки

Пошукова форма