Консультації
Філія опорного навчального закладу, про яку йдеться, перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад району і не є юридичною особою. Рада ОТГ, на території якої перебуває філія, має звернутись до районної ради з проханням у зв’язку з утворенням ОТГ передати майно філії зі спільної комунальної власності територіальних громад до комунальної власності ОТГ. Для цього районна рада має прийняти рішення про виведення зі складу освітнього округу зазначеної філії та передати цей заклад до комунальної власності ОТГ, а рада ОТГ прийняти цей заклад до комунальної власності ОТГ.
Аналітичний центр АМУ
Названий різновид документів не підпадає під визначені статтею 6 закону "Про доступ до публічної інформації" різновиди інформації з обмеженим доступом: конфіденційної, таємної, службової.
Зокрема, до службової законом віднесена інформація, "що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони
пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень". Кадрові розпорядження сюди, очевидно, не відносяться.
Таким чином, вважаю, вона має оприлюднюватися у встановленому зазначеним законом порядку і надаватися на запити.
Це в декларації слід відобразити, а саме в позиції, що стосується "отриманих (нарахованих) доходів, у тому числі доходів у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отриманих як за основним місцем роботи, так
і за сумісництвом, гонорарів, дивідендів, процентів, роялті, страхових виплат, БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ, пенсії, доходів від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунків та інші доходів" (пункт 7 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції").
Оскільки особа заповнює декларацію, як депутат, а не як вчитель чи підприємець, то у графі "місце роботи", вважаю, треба писати "...ська міська рада", а у графі "посада" писати "депутат". Хоча насправді він працює не в
раді, а депутатство не є посадою.
Ні. Частиною 5 статті 72 чинного закону "Про державну службу" прямо передбачено, що " Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження".
Відповідно до пунктів 1б і 1в частини першої статті 3, частини першої статті 45 закону "Про запобігання корупції" ВСІ депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови "зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством". Винятків закон не передбачає.
Слід взяти до уваги норму статті 21 чинного закону "Про службу в органах місцевого самоврядування":
"Посадовим особам органів місцевого самоврядування, які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I таII груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності
призначаються в розмірах, передбачених законодавством України продержавну службу, після припинення ними служби в органах місцевогосамоврядування, за наявності стажу служби в органах місцевого
самоврядування та/або державної служби не менше 10 років та стажу,встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ). У разі повернення зазначених осіб на службу в органи місцевого самоврядування чи на державну службу виплата пенсії відповідно до цього Закону зупиняється до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування чи на державній службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах. "
Зазначене свідчить, що відділ ПФУ діє відповідно до закону.
Це питання прямо не врегульовано законом про службу в органах місцевого самоврядування. Однак пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень до цього закону передбачено, що «дія Закону України "Про державну службу"
поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Частиною 2 статті 72 чинного закону «Про державну службу» визначено, що «рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення». Очевидно, що у вашому випадку керівник повинен видати розпорядження про відсторонення особи на підставі ухвали суду і на термін, визначений в ухвалі.
Частиною 4 статті 72 закону «Про державну службу» передбачено, що «у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку».
Відповідно до частини 6 цієї статті «відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання
корупції"».
За частиною 5 статті 65 закону «Про запобігання корупції» «особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку,
визначеному законом». Очевидно, в даному разі мова може йтися про закон «Про державну службу» і, відповідно, розпорядження керівника про відсторонення. Там же вказано, що «у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням».
Таким чином, і за законом «Про державну службу», і за законом «Про запобігання корупції» питання відшкодування особі за час вимушеного прогулу вирішується в залежності від результатів розгляду справи, а розмір
відшкодування дорівнює середній заробітній платі (заробітку) за цей час.
За цією схемою і пропонується діяти.
Спочатку розпорядження про відсторонення. А після завершення відповідними
органами розгляду справи – вирішення питання про відшкодування.
Розглянувши Ваше звернення, Асоціація міст України надає наступне роз'яснення по суті заданого запитання:
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються НКРЕКП), транспортні та інші послуги.
В свою чергу НКРЕКП, керуючись вимогами законів України «Про природні монополії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», та відповідно до визначених Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлює тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Таким чином, НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та централізоване водопостачання та водовідведення своїм ліцензіатам, органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію і на зазначені послуги підприємствам, які не підпадають під державне регулювання НКРЕКП, і є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При цьому форма власності надавача послуг не має значення.
Довідково, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.08.2012 № 276, № 277, № 278 та 279. Відповідно до зазначених постанов, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб’єктів господарювання у разі, якщо:
протягом останнього року дії попередньої ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб’єкт господарювання здійснював таку господарську діяльність на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або якщо із джерел теплової енергії суб’єкта господарювання для потреб споживачів відпускалась теплова енергія в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік;
суб’єкт господарювання має намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або відпускати із джерел теплової енергії, що належать йому на правах власності або користування, для потреб споживачів теплову енергію в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік.
Всі інші суб’єкти господарювання є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
З повагою, Аналітичний центр Асоціації міст України
Для того щоб повноцінно управляти (мати всі правомочності – володіння, користування та розпорядження, визначені Цивільним кодексом України) соціально-культурними обʼєктами, місцева рада має прийняти такі обʼєкти не на баланс (це лише бухгалтерський облік), а прийняти ці обʼєкти у власність (взяти у користування) у встановленому порядку. Вже на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої майно буде включено у відповідний баланс («взято на балансовий облік»). Поняття, порядок ведення балансу визначається Національним положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 95/18833.
Баланс (Звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобовʼязання і власний капітал. Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці, яка складається з двох частин – активу і пасиву. В активі балансу відображають дані, які характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві – показники, які характеризують джерела утворення цього майна і його цільове призначення. Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Усі показники балансу підприємства моментні і характеризують його фінансовий стан за активами і зобов’язаннями на певний момент часу, як правило, на кінець останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року). Мета складання Балансу – надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації – необхідна умова для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.
Отже, селищна рада ОТГ не може прийняти рішення попередньою датою, що передує даті проведення сесії та до прийняття обʼєктів у власність на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої.
Додатково інформацію з порушеного питання можете почитати у Практичному посібнику за посиланням –https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/mod6nweb.pdf
Аналітичний центр АМУ
