Консультації
1.Чи може відсутність містобудівної документації слугувати підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у звязку з тим що
відсутня можливість встановлення відповідності запропонованого до відведення цільового використання земельної ділянки?
2. Чи встановлено строк до якого органи місцевого самоврядування мають затвердити містобудівну документацію?
1. Чи може відсутність містобудівної документації слугувати підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв’язку з тим що відсутня можливість встановлення відповідності запропонованого до відведення цільового використання земельної ділянки?
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із Вашого звернення ми вбачаємо, що цільове призначення комунальних земель не співпадає з бажаним функціональним призначенням. Якщо так, то розглянемо детальніше.
Функціональне призначення земельної ділянки — це вид використання земельної ділянки, визначений містобудівною документацією. Зазвичай, зокрема, якщо план зонування або детальний план території не затверджено, функціональне призначення земельної ділянки визначається згідно з генеральним планом населеного пункту.
Кожна земельна ділянка має своє цільове призначення. Інформацію про нього можна легко побачити у документах на ділянку та на публічній кадастровій карті. Зовсім інакша ситуація з функціональним призначенням: даних про нього немає у документах, а забудовники дізнаються про нього, як правило, з актів перевірок контролюючих органів.
Як співвідноситься функціональне з цільовим призначенням, в законодавстві дуже обмежено тлумачень, а тому чітко сказати, як співвідносяться цільове призначення земельної ділянки з функціональним, не можна. Можна сказати лише, що це два різних поняття, одне з містобудівного законодавства, інше – з земельного.
Земельне законодавство поділяє усі землі за основним цільовим призначенням на 9 категорій. У межах кожної категорії земель передбачені окремі види цільового призначення земельних ділянок.
Функціональне призначення земельної ділянки у документах на земельну ділянку не зазначається. Воно повинно встановлюватись планом зонування або детальним планом території. Але не в усіх населених пунктах такі плани розроблено і затверджено. Також, плани зонування, детальні плани території, іншу містобудівну документацію часто важко знайти у відкритому доступі, а якщо це і вдається зробити, то формат даних зазвичай такий, що отримати необхідну інформацію неможливо.
З 1 січня вступив в силу Закон № 554-IX, яким передбачено створення веб-сайту національної інфраструктури геопросторових даних. Геопортал мав запрацювати до середини 2022 р., але в зв’язку з воєнним станом у відкритому доступі не може з’явитись і містобудівна документація.
У той же час, основні типи зон територій визначені у ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)». З урахуванням можливого функціонального призначення території поділяються на такі типи (зони): 1) громадська (Г); 2) житлова (Ж); 3) рекреаційна (Р); 4) курортна (К); 5) зона транспортної інфраструктури (ТР); 6) зона інженерної інфраструктури (ІН); 7) комунально–складська (КС); 8) виробнича (В); 9) спеціальна (С); 10) зона земель історико – культурного призначення (ІК); 11) зона земель природно – заповідного фонду (ПЗФ).
Для кожної зони встановлено перелік дозволених та допустимих видів забудов та використання земельних ділянок в межах територіальних зон – переважні, супутні та допустимі види використання.
І хоч між окремими типами (зонами) територій і категоріями земель можна провести певну паралель, конкретне співвідношення між ними на законодавчому рівні не встановлено.
Будучи власником чи користувачем земельної ділянки, особа несе відповідальність, насамперед, за дотримання вимог земельного законодавства і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Орган місцевого самоврядування несе відповідальність за використання і забудову територій населеного пункту з урахуванням містобудівного законодавства і затвердженої містобудівної документації.
Також, звертаємо Вашу увагу, що Законом № 711-IX від 17.06.2020 р. тепер прямо передбачено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначатимуться в межах відповідного виду функціонального призначення території, встановленого містобудівною документацією.
Що стосується визначення категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, то Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування має бути додатково затверджено Урядом.
Потрібно враховувати функціональне призначення території при зміні цільового призначення земельної ділянки. Зміна видів використання земельних ділянок і об’єктів будівництва особами здійснюється у відповідності до переліку видів переважного та супутніх видів допустимого використання в межах відповідної територіальної зони (пункт 4.10 ДСТУ).
-
Чи встановлено строк до якого органи місцевого самоврядування мають затвердити містобудівну документацію?
Строки щодо затвердження чи розгляду таких документів регламентуються роботою ради та її виконавчих органів.
Також, ряд питань врегульовано постановою КМУ №926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» від 01.09.2021, згідно якої строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.
З 24.02.2022 заступника селищного голови зараховано на посаду до особового складу N-го РТЦК та СП з встановленням всіх необхідних виплат. За основним місцем роботи в ОМС видано розпорядження селищного голови про увільнення на період дії служби та виплачується с/місячна з/плата. Питання: чи має право ця особа підписувати документи в ОМС, зокрема, протокол комісії, де він є головою? чи має право голосу на засіданні виконавчого комітету?
Формулювання «увільнення від роботи» є синонімом таких визначень, як «відсторонення від роботи» та «звільнення від роботи» і означає тимчасове призупинення обов’язку працівника виконувати роботу (посадові обов’язки).
Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов’язків на умовах та підставах, встановлених законодавством, за суттю не є дисциплінарним стягненням і не тягне за собою припинення трудових відносин.
Увільнення (відсторонення/звільнення) від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав, передбачених законодавством, з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін.
У даному випадку увільнення заступника селищного голови від роботи мало б відбутися з підстав його призову на період проходження військової служби. Враховуючи, що посада заступника селищного голови відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, увільнення його від роботи означає увільнення від виконання посадових обов’язків заступника селищного голови.
Таким чином особа, увільнена від виконання посадових обов’язків заступника селищного голови, не може підписувати офіційні документи органу, в якому не виконує свої посадові обов’язки. Якщо особу було призначено головою комісії за відповідною посадою заступника селищного голови, то у такому випадку ця особа не має права підписувати відповідний протокол.
Щодо права голосу увільненого від виконання своїх повноважень заступника селищного голови на засіданнях виконавчого комітету ради АМУ вважає, що така особа також тимчасово не повинна мати права голосу. Це також пов’язано з тим, що заступник селищного голови входить до складу виконавчого комітету ради саме за посадою (ч.3 ст. 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже, тимчасове увільнення від виконання посадових обов’язків (посади) означає і увільнення від усіх обов’язків, які пов’язані з такою посадою.
Відповідно до Закону № 2145-IX надано роз'яснення щодо договорів оренди с/г земель. Як бути з договорами під нерухомим майном (не с/г землі)?
Закон № 2145-IX не регулює відносини не с/г землекористування, крім заборони на безоплатну передачу у власність земельних ділянок, щодо яких треба користуватися загальними нормами земельного законодавства.
Якщо технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж ЗД розроблена та зареєстрована в ДЗК (цільове призначення: А.01.01.), присвоєно кадастровий номер, але документація не затверджена на сесії міської ради, чи можливо передати в користування на умовах оренди строком на 1 рік цю ЗД, без затвердження?
Так. Таку документацію необхідно затвердити, але в силу Закону 2145, передати рада може лише в оренду на один рік в умовах військового стану.
Перше питання...
1. Затвердження нової нормативно-грошової оцінки призводить до того, що укладені договори автоматично підлягають перерахунку..? це так?
Друге питання...
2. Чи поширюються затверджені нові ставки орендної плати на уже укладені договори оренди? Чи вони застосовуються тільки уже до нових договорів оренди?
Перше питання...
-
Затвердження нової нормативно-грошової оцінки призводить до того, що укладені договори автоматично підлягають перерахунку..? це так?
Звертаємо Вашу увагу, що автоматичному перерахунку підлягає нормативно грошова оцінка земель лише у випадку індексації НГО.
Статтею 289.2. Податкового кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Щодо договорів оренди землі
В ст. 2 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
В ч. 1 ст. 651 Цивільного Кодексу України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі" йдеться про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Пунктом 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ №220 від 03.03.2004, визначено випадки внесення змін та перегляду вартості орендної плати за договором, зокрема зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності, одна з них.
Якщо ж Ваш договір не відповідає Типовому договору (наприклад, укладений раніше прийняття зазначеної вище постанови №220), зміни вносяться шляхом укладання додаткової угоди і приведення у відповідність такого договору.
Також, статтею 286.2. Податкового кодексу України зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Друге питання...
-
Чи поширюються затверджені нові ставки орендної плати на уже укладені договори оренди? Чи вони застосовуються тільки уже до нових договорів оренди?
Щодо нових ставок оренди
Відповідно до ст. 12.3. Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Ураховуючи статтю 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, в тому числі і ставок орендної плати, є регуляторним актом (в період військового стану не проходять регуляторну процедуру - роз'яснення).
Укладені договори оренди землі, які укладені до введення в дію зазначеного рішення, підлягають обов’язковому перегляду та перерахунку за угодою сторін шляхом укладання додаткової угоди. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до статті 288.1. Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Порядок подання інформації затверджено постановою КМУ №1386 від 21.12.2011 «Про затвердження Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів».
Звертаємося до Вас з проханням надати роз`яснення з питань зазначених нижче.
Орендар 01.03.2019 року уклав Договір оренди індивідуально визначеного майна (комунальне) відповідно вимог Закону України від 10 квітня 1992 р. № 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна” строком на 2 роки 11 місяців. В січні 2020 року Орендар здійснив невід’ємні поліпшення орендованого майна, у зв’язку з неможливістю використовувати за призначенням через його незадовільний стан. Поліпшення були здійсненні за згодою органу місцевого самоврядування (рішення виконавчого комітету).
Протягом дії Договору оренди Орендодавець відшкодовував Орендарю понесені ним витрати на здійснення невід`ємних поліпшень у розмірі, що вказаний в акті приймання виконаних будівельних робіт, шляхом зарахування їх в рахунок орендної плати в розмірі 50% від орендної плати (щомісяця). На дату закінчення строку дії Договору оренди Орендодавцем було сплачено Орендарю лише 15% витрат на невід`ємні поліпшення. 01.02.2022 року на підставі звернення Орендар Договір оренди було продовжено, без аукціону, згідно п.2 ст. 18 Закону 157-ІХ, шляхом укладення Договору оренди в новій редакції. Рішенням органу місцевого самоврядування об`єкт оренди віднесено до Переліку першого типу.
1. Чи має право Орендар на продовження зарахування витрат на здійснення невід’ємних поліпшень в рахунок орендної плати, якщо чинним орендарем було здійснено невід’ємні поліпшення орендованого майна до введення в дію Закону № 157-IX?
2. Чи застосовується до даних правових відносин пункт 156 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна від 3 червня 2020 р. № 483, а саме зменшення орендної плати на 50% на строк не більше шести місяців один раз протягом строку оренди?
3. Як визначити суму відшкодування Орендарю за здійснені невід`ємні поліпшення які повинен сплатити йому Орендодавець? Чи вірно, що Орендодавець відшкодовує Орендарю суму зазначену в акті приймання виконаних будівельних робіт?
4. В разі внесення змін до Договору оренди в частині збільшення строку оренди, з метою приведення його у відповідність із визначеним законодавством мінімальним строком та викладення Договору в новій редакції (відповідно до п.125 Порядку №483) :
• Чи потрібно в цьому разі робити незалежну оцінку орендованого майна?
• Як визначається орендна плата в договорі, що продовжується?
1. Чи має право Орендар на продовження зарахування витрат на здійснення невід’ємних поліпшень в рахунок орендної плати, якщо чинним орендарем було здійснено невід’ємні поліпшення орендованого майна до введення в дію Закону № 157-IX?
Так. Орендар має таке право. Частиною 2 статті 21 Закону України №157 «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що «..якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням через його незадовільний стан, орендар має право на зарахування витрат на здійснення такого ремонту в рахунок орендної плати один раз протягом строку оренди в порядку та межах, визначених Порядком передачі майна в оренду.»
Оскільки договір було продовжено (термін строку оренди продовжено на законних підставах) і договірні зобов’язання не були змінені у договорі щодо зарахування витрат на невід’ємні поліпшення, то в силу цивільного законодавства Орендодавцю необхідно дотримати договірні відносини та завершити відшкодування Орендарю витрати на здійснення невід`ємних поліпшень у розмірі, що вказаний в акті приймання виконаних будівельних робіт. Але із врахуванням частини 156 Постанови №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна».
2. Чи застосовується до даних правових відносин пункт 156 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна від 3 червня 2020 р. №483, а саме зменшення орендної плати на 50% на строк не більше шести місяців один раз протягом строку оренди?
Так.
3. Як визначити суму відшкодування Орендарю за здійснені невід`ємні поліпшення які повинен сплатити йому Орендодавець? Чи вірно, що Орендодавець відшкодовує Орендарю суму зазначену в акті приймання виконаних будівельних робіт?
Відповідно до частини 155 Постанови №483, після проведення капітального ремонту, який дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати, орендар надає орендодавцю документи, що засвідчують обсяг виконаних робіт, дати початку та закінчення робіт, звіт про оцінку майна, виконаний суб’єктом оціночної діяльності, в якому визначається різниця між вартістю об’єкта оцінки в стані “після проведення ремонту” та стані “до проведення ремонту”. Сума різниці оцінки між вартістю до і після проведення ремонту відшкодовується Орендодавцем в рахунок орендної плати.
4. В разі внесення змін до Договору оренди в частині збільшення строку оренди, з метою приведення його у відповідність із визначеним законодавством мінімальним строком та викладення Договору в новій редакції (відповідно до п.125 Порядку №483) :
• Чи потрібно в цьому разі робити незалежну оцінку орендованого майна?
Відповідно до ст. ст. 7-8 Закону №157 договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за таким договором встановлюється на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об’єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди зобов’язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
• Як визначається орендна плата в договорі, що продовжується?
Плата за майно, термін оренди на яке продовжується вперше, розраховується із застосуванням (ставок Додатку 2) Методики, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», якщо органом місцевого самоврядування не був прийнятий інший нормативний акт, яким встановлено ставки для комунального майна.
Чи має право ОМС передати в оренду фермерському господарству земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення фермерського господарства згідно Закону 2145?
Згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель (постанова КМУ №548 від 23.07.2010), окремими видами цільового призначення земельних ділянок є код 01.01 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та код 01.02 – для ведення фермерського господарства. Оскільки, в цьому випадку потрібно змінювати цільове призначення, передача такої ділянки в оренду на підставі Закону № 2145-IX не здійснюється.
10 травня 2022 року закінчується договір оренди на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.07. Орендар має намір продовжити договір оренди земельної ділянки. Чи потрібно прийняти рішення омс на сесії міської ради (під час військового стану) якщо умови договору не міняються?
Керуючись статтею 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
В такому випадку потреби у прийнятті рішення ради немає.
У разі відсутності в договорі умов про його поновлення після закінчення строку, міська рада має прийняти відповідне рішення про його продовження чи припинення.
P.S. Звертаю увагу, що за відсутності будівель на такій земельній ділянці та відсутності істотної умови поновлення договору оренди, подальша передача вільної земельної ділянки здійснюється на конкурентних засадах відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України.
Заборон щодо проведення аукціонів з продажу прав на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в період військового стану не встановлено.
Договір оренди земель водного фонду (для рибогосподарських потреб) закінчився 22 квітня 2022 року (під час військового стану). Площа на яку укладено договір оренди 10,0 га. Але у зв’язку з підняттям дамби площа ставка збільшилася до 20,0 га. Омс було надано дозвіл на проведення інвентаризації вищевказаної земельної ділянки, але технічна документація не виготовлена в зв’язку з введенням військового стану. Орендар має намір продовжити оренду даного водного об’єкта. ОМС зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку (10.0 га) (була за межами населеного пункту. державна власність). Орендар направив до омс заяви (лист-повідомлення) про продовження договору оренди земель водного фонду. Яким чином омс може продовжити договір оренди земель водного фонду під час військового стану? Та текст договору необхідно привести до типового (чи можливо укласти «новий договір»).
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.
Тобто, якщо змінюється площа з 10,0 га на 20,0 га, то переважне право орендаря на продовження договору не може бути застосовано. У такому випадку дію таких договірних відносин має бути припинено (Угода у зв’язку із закінченням терміну дії договору). А подальша передача земельної ділянки водного фонду (окрім тих, на які видано дозвіл на спеціальне водокористування) здійснюється згідно ст.136 Земельного кодексу України (через земельні торги).
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.01.2020, визначено, що договори оренди водних об’єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі.
Сторони договорів оренди водних об’єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об’єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об’єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об’єкт, зобов’язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, договір може бути продовжено за рішенням міської ради з приведенням у відповідність до типової форми із визначенням і уточненням всіх умов, визначеної Урядом, але у тих самих межах і площі. Інформація про таке поновлення орендарем може бути внесена до Державного реєстру речових прав (після військового стану) після відкриття ДРРП.
Які дії повинні бути омс якщо договір оренди на земельну ділянку загальною площею 95.0 га призначення (01.01) закінчився 10 лютого 2022 року ( до введення військового стану). Орендар завчасно подав лист-повідомлення та проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Земельним відділом було підготовлено проект рішення про поновлення договору оренди землі (оприлюднено на сайті), але на сесії міської ради 24 лютого 2022 року депутати не підтримали даний проект. Інших рішень омс про припинення не приймалися. Орендар продовжує користуватися вищевказаними земельними ділянками. Заяв щодо не продовження договору оренди землі до реєстратора речових прав ні від орендаря ні від орендодавця не надходило.
Згідно пункту 1 частини 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Ураховуючи таку норму, строк дії договору вже закінчився 10 лютого, а введення військового стану розпочато 24 лютого 2022 року (Указ Президента №64).
Отже, для поновлення договірних відносин у такий спосіб рада не має права за строком початку військових дій.
Але відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Саме такі дії і вчинив Ваш добросовісний орендар.
Також, необхідно врахувати норми статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Тобто, рішення ради в такому випадку не обов’язкове.
Також, сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. Ваша рада повідомлень про відмову не надавала.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Якщо в договорі відсутня умова про його поновлення після закінчення строку, то в такому випадку рада вчиняє «бездіяльність», не розглядаючи (не проголосувавши) чи не даючи відмову на звернення орендаря без обґрунтованих пояснень. Не дійшовши спільної згоди, орендар та орендодавець мають право вирішити орендні відносини у судовому порядку.
