Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Що робити з рангами старост, обраних тоді, коли ця посада належала до 5 категорії, після її віднесення до 6 категорії
Посаду до шостої категорії вже переведено нормативно-правовим актом держави і ви нічого не маєте з цим робити.
Що стосується рангів, які були присвоєні старостам, коли їхня посада належала до п'ятої категорії, то ці ранги залишаються за тими старостами.
Адже відповідно до частини десятої статті 15 чинного закону "Про службу в органах місцевого самоврядування":
"Посадова особа  місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до цього Закону рангу лише за вироком суду".
Однак, коли староста, який вже має ранг п'ятої категорії, заслужить підвищення в ранзі, ранг йому не може бути підвищений, бо він вже підвищений ранг і має.
 
Чи може бути створена методична служба як підрозділ юридичної особи «Відділ освіти виконавчого комітету селищної ради», в Положенні якого прописано, що «може мати методичну службу»? Якщо так, то за яким нормативним документом необхідно нараховувати зарплату методистам такої методичної служби (як педагогічним працівникам чи ні)?

Щодо процедури створення методичної служби

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції селищної ради належить затвердження за пропозицією селищного голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Зважаючи на це, методична служба може бути створена як підрозділ органу управління освітою, при цьому її штатний розпис є частиною штатного розпису органу управління освітою, що затверджується також селищною радою.

Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно селищна рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.

 

Щодо оплати праці працівників методичних служб

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року, оплата праці методиста встановлюється у межах 10-14 тарифного розряду, а завідувача – 15-18 тарифного розряду.

Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Аналітичний центр АМУ

Будь ласка, внесіть ясність у поняття «конфлікт інтересів»: мама-заступник директора школи, чи може бути її донька прийнята в цей же заклад просто вчителем?

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті першої Закону України «Про запобігання корупції» до близьких осіб належать мати та дочка. Згідно з абзацом девʼятого частини першої статті першої Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до цього Закону під прямим підпорядкуванням вважаються відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

Тобто під «конфліктом інтересів» розуміється суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Наприклад, під час прийняття рішення про преміювання педагогічних працівників мама-заступник директора сприятиме виділенню більшої, ніж іншим педагогам, премії своїй дочці. Або табелюватиме заміни для своєї дочки, у той час, як додаткове навантаження можна розподілити між декількома педагогами. Чи приховуватиме можливе неякісне виконання службових обовʼязків своєї дочки.

У п. 16 чинної на сьогодні постанови РНК УРСР від 04.06.33 р. «Про суміщення посад та служби родичів в установах, підприємствах та організаціях усуспільненого сектора» (у редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 03.11.80 р.№ 593) передбачено заборону спільної служби на одному й тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які перебувають між собою у близьких родинних або свояцьких зв’язках (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), якщо їх служба пов’язана з безпосереднім підпорядкуванням або підконтрольністю одного з них іншому.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, на яких поширюється дія цього Закону, належать особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги.

При цьому варто зазначити, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. До таких юридичних осіб належать навчальні заклади комунальної власності.

Отже, призначення доньки на посаду вчителя в школу, де працює мама-заступник директора з навчально-виховної роботи, суперечить Закону України «Про запобігання корупції».

Аналітичний центр АМУ

Чи може бути відділ освіти ОТГ як юридична особа не в складі виконавчого комітету ОТГ, а як окремий виконавчий орган?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Отже, рішення про створення відділу освіти приймає міська рада.

Згідно з частиною першою другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління закладами освіти. Однією із функцій управління навчальними закладами є розподіл освітньої субвенції. Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 16, розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами є структурні підрозділи з питань освіти і науки, які визначаються рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет, згідно із законодавством. Тобто розпорядник повинен мати статус юридичної особи.

У випадку, коли рада визначає розпорядником коштів орган управління освітою, то він створюється як окрема юридична особа, що не перебуває у складі виконавчого комітету ради. При цьому відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Аналітичний центр АМУ

 

 

Чи можна створити відділ освіти як юридичну особу без права розпорядження коштами, яке залишається за головою ОТГ?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Отже, рішення про створення відділу освіти приймає міська рада.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління закладами освіти. Однією із функцій управління навчальними закладами є розподіл освітньої субвенції. Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 16, розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами є структурні підрозділи з питань освіти і науки, які визначаються рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет, згідно із законодавством. Тобто розпорядник повинен мати статус юридичної особи.

Отже, відділ освіти створюється за рішенням міської ради, а статус юридичної особи повинен мати розпорядник коштів освітньої субвенції, якого визначає міська рада. Зокрема це може бути і виконавчий комітет міської ради, до складу якого входитиме відділ освіти без статусу юридичної особи.

Аналітичний центр АМУ

Як призначається на роботу начальник відділу освіти? Розпорядженням голови чи на конкурсній основі?

Відповідно до п. 5.1. Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 № 192, відділ (управління) освіти очолює завідуючий (начальник), який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою за погодженням з начальником управління освіти і науки відповідної обласної державної адміністрації.

Особа, яка призначається на посаду завідуючого (начальника), повинна мати вищу педагогічну освіту, стаж керівної роботи в навчальних закладах не менш як 5 років та володіти державною мовою.

Поряд із тим зауважуємо, що відповідно до статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарному засіданні міської, селищної та сільської рад може бути затверджене «Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників організацій, установ та підприємств, що належать до комунальної власності громади (вказати якої)», яким може бути передбачений механізм проведення конкурсу. При цьому умови, склад конкурсної комісії та терміни проведення конкурсу розробляє й оприлюднює орган місцевого самоврядування самостійно за потреби заміщення вакантної посади. Призначення кандидата, який переміг за результатами конкурсного відбору, здійснює також голова ради за погодженням з начальником управління освіти і науки відповідної обласної державної адміністрації.

У разі призначення на посаду із працівником відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – Кодексу) укладається трудовий договір, що згідно з статтею 23 цього Кодексу може бути безстроковим, на визначений строк (контракт) та таким, що укладається на певний строк. Окрім того, процедура прийняття на роботу працівників визначається нормами Кодексу (ст.ст. 24, 25, 26, 27 тощо).

Аналітичний центр АМУ

 

Чи можна проводити одночасно конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності, коли проводиться продаж земельної ділянки та об’єкта нерухомого майна, які є власністю територіальної громади? (Чи застосовується в цьому випадку наказ Фонду державного майна України від 31.12.2015 року № 2075)?
Так, в даному випадку необхідно керуватися вимогами наказу Фонду державного майна України від 31.12.2015 № 2075, який регулює дану процедуру.
Яким чином потрібно визначати експерта для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, які здійснюються шляхом викупу фізичними чи юридичними особами, які мають намір викупити земельну ділянку, що перебуває в них в оренди і на цій земельній ділянці розміщений об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у приватній власності особи? Чи потрібно проводити конкурс на визначення цього експерта? І чим в даному випадку керуватися?
В даному випадку керуватися необхідно нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Законом України «Про публічні закупівлі». Пунктом 8 статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Орган місцевого самоврядування при плануванні бюджету на наступний рік, передбачає видатки на виготовлення експертно-грошової оцінки земельних ділянок, де розміщено нерухоме майно заявників, які виявили намір щодо викупу. У разі, якщо витрати органу місцевого самоврядування не перевищать 200 тисяч гривень на рік, можливо застосувати конкурсну процедуру визначення експертів з оцінки земельних ділянок. А у разі перевищення даної суми, керуватися Законом України «Про публічні закупівлі».
Яким чином на даний час потрібно визначати експерта із виконання робіт із землеустрою та оцінки земель для продажу їх на аукціоні (земельних торгах), якщо дана земельна ділянка є вільною, тобто на ній не розміщені об’єкти нерухомого майна? Так як до цього це питання регулювалося крім Земельного кодексу України Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.12 року № 579, який втратив чинність 29.11.2016 року. Чи потрібно проводити конкурс на визначення експерта? Чи застосовувати в даному випадку Закон України "Про публічні закупівлі" розміщувати всю інформацію в системі "Прозоро"?
Дане питання регулюється Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель», Законом України «Про публічні закупівлі».
Статтею 135 пунктом 3 Земельного кодексу України визначено суб’єктів, які мають право бути організаторами земельних торгів. Так організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Пункт 5 даної статті визначає, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.
Слід зауважити, коли організатором земельних торгів є орган місцевого самоврядування, він може на конкурсній основі визначити виконавця земельних торгів. Про що прийняти відповідне рішення ради. В той же час для проведення конкурсу необхідно розробити положення та визначити критерії відбору виконавця земельних торгів. В даному випадку після укладання договору організатора та виконавця торгів всі питання щодо  фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів можуть здійснюватися виконавцем відповідно до договору між ними.(ст. 136 п.5 Земельного кодексу України).
Окрім того, коли організатор земельних торгів – орган місцевого самоврядування планує витрачати бюджетні кошти на підготовку земельних ділянок до продажу, він має керуватися Законом України «Про публічні закупівлі», якщо витрати на підготовку земельних ділянок до продажу будуть дорівнювати або перевищувати 200 тисяч гривеньв рік. У разі коли такі витрати здійснюються в межах норми визначеної статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі», орган місцевого самоврядування може визначати виконавця з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виконавця з експертно-грошової оцінки шляхом проведення конкурсу. Порядок, щодо визначення суб’єктів господарювання для здійснення робіт із землеустрою та оцінки земель і критерії оцінки учасників мають пройти регуляторну процедуру. Після проведення конкурсу відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі»звіт безоплатно оприлюднюються на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
У разі, якщо органом місцевого самоврядування у вигляді рішення або розпорядження міського голови було встановлено межу закупівель нижче визначеної законом, при проведенні даної процедури необхідно повідомити міського голову. Також слід зауважити що винагорода виконавцю земельних торгів чітко передбачена статтею 135 Земельного кодексу України. Тобто якщо витрати не перевищують 200 тисяч гривень можливо застосування конкурсної процедури.
 
Доброго дня! Згідно трудового договору у нас є пункт надання матеріальної допомоги одиноким матерям. Наша співробітниця звернулася за такою допомогою. Однак як правильно трактувати поняття «одинока мати». Вона втратила чоловіка - є вдовою. Чи повинні ми запросити лист з Пенсійного фонду про отримання нею допомоги за втратою годувальника? Якщо вона отримує таку допомогу чи вважається вона "одинокою матір'ю"?
Поняття «одинокої матері» визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. N 9 ( v0009700-92 ). Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама. Тобто, якщо жінка має дитину і стала вдовою – вона є одинокою матір’ю.
 
Відповідно до частини другої статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Зазначаємо, що одержання пенсії в разі втрати годувальника або соціальної пенсії не позбавляє особу статусу «одинока мати», а лише позбавляє права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)