06 / Квітень, 2018
7 березня 2018 року набув чинності Закон України « Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VIII від 18.01.2018р.
Аналітичний центр Асоціації міст України надає роз’яснення з питань застосування цього Закону органами місцевого самоврядування.
Закон визначає: термінологію, принципи приватизації, об'єкти та суб'єкти приватизації, ознаки об'єктів, що не підлягають приватизації.
Приватизація комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування. Суб’єктами приватизації місцеві ради (сільські, селищні, міські ради), органи приватизації територіальних громад.
Визначений Законом порядок  приватизації державного і комунального майна передбачає:
  • формування та затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації;
  • публікація даного переліку на офіційному сайті міської ради та в електронній торговій системі(протягом 5 робочих днів);
  • прийняття рішення про приватизацію об’єкта комунальної власності;
  • проведення інвентаризації і оцінки;
  • прийняття рішення про завершення приватизації (завершення відбувається з моменту продажу об’єкта нерухомого майна та відповідно реєстрації права власності на покупця і оформлюється Наказом відповідного органу приватизації).
Ініціювати приватизацію об'єктів комунальної власності можуть:
  • органи приватизації
  • уповноважені органи управління майном
  • покупці.
Перелік об’єктів, що підлягають приватизації ухвалюється міською радою. У разі необхідності включення нових об’єктів до переліку, таке включення відбувається шляхом прийняття окремих рішень по кожному об’єкту майна.
Органи приватизації припиняють приватизацію об’єкта приватизації у таких випадках:
  • включення об’єкта приватизації до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації;
  • виключення об’єкта великої приватизації з переліку об’єктів, що підлягають приватизації;
  • ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об’єкта комунальної власності.
Приватизація комунального майна здійснюється шляхом:
1) продажу об’єктів комунальної власності на аукціоні, у тому числі:
- аукціоні з умовами;
- аукціоні без умов;
- аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій;
- аукціоні із зниженням стартової ціни;
- аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
2) викупу об’єктів приватизації.
Перелік документів що додаються до заяви про приватизацію, визначений в Законі.
Приватизація об’єктів комунальної власності, переданих в оренду.
Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки, якщо:
  • орендар здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об’єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш, як 25% ринкової вартості майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
  • орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід’ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
  • невід’ємні поліпшення здійснені в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
  • здійснення і склад невід’ємних поліпшень, у тому числі невід’ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід’ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб’єктом оціночної діяльності;
  • орендар належно виконує умови договору оренди та не має заборгованості з орендної плати;
  • договір оренди є чинним на момент приватизації.
Порядок надання згоди орендодавця на здійснення невід’ємних поліпшень визначається місцевою радою.
Орендар, який виконав умови, має право на приватизацію об’єкта шляхом викупу.
У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід’ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.
Ціна продажу об’єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід’ємних поліпшень.
Якщо покупцем об’єкта приватизації стає орендар, вартість невід’ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об’єкт приватизації.
Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об’єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об’єкт оренди переходить у його власність.
Оприлюднення інформації про приватизацію
Закон визначає, що обов’язковому оприлюдненню підлягають  переліки об’єктів, що підлягають приватизації та інформація про об’єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Основні вимоги до інформації
Інформація про результати продажу об’єкта комунальної власності  (дані про покупця: для фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові; для юридичної особи – назва; ціна, за якою придбано об’єкт приватизації) підлягає опублікуванню в додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» - газеті «Відомості приватизації», а також на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, в електронній торговій системі протягом 10 робочих днів після затвердження державним органом приватизації результатів продажу.
Фінансові відносини щодо приватизації
Покупець, який підписав договір купівлі- продажу сплачує ціну не пізніше, ніж протягом 30 днів з дня підписання договору. За несплату коштів протягом 30 днів нараховується неустойка. Несплата коштів протягом 60 днів з дня укладання договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору.
Кошти, одержані від продажу, зараховуються до місцевого бюджету.
У разі ухвалення органами місцевого самоврядування рішення про делегування власних повноважень державним органам приватизації, частина коштів, що надійшли від приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, перераховується на рахунки державних органів приватизації з відповідного місцевого бюджету за визначеними органами місцевого самоврядування нормативами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для спрямування на фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією комунального майна.
Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій.
Приватизація окремо стоячої будівлі, розташованої на земельній ділянці, яка перебуває в оренді або постійному користуванні третьої особи, є підставою для дострокового припинення договору оренди з такою третьою особою (припинення її права постійного користування) в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування і використання приватизованого об’єкта за призначенням. Власник такої земельної ділянки зобов’язаний укласти договір оренди з покупцем об’єкта приватизації, що є окремо стоячою будівлею, відповідно до Земельного кодексу України, у тримісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об’єкт приватизації.
У разі, якщо право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об’єкт приватизації, не оформлено, оформлення прав на земельну ділянку має відбутися у шестимісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об’єкт приватизації.
Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об’єктів приватизації здійснює орган приватизації місцевої ради.
Строк виконання зобов’язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п’яти років.
Особи, які придбали комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов’язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Спори щодо приватизації комунального майна, вирішуються Господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу.
Строк позовної давності
  • для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об’єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об’єкта великої приватизації становить три роки;
  • для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об’єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації становить три місяці;
  •  для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про не укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Прикінцеві положення Закону визначають, випадки, в яких можливо проведення подальшої приватизації на підставі раніше прийнятих рішень:
приватизація (продаж) об’єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об’єктів, за якими дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом;
після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу.
Тобто, у разі, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про проведення аукціону або викупу об’єкту до набрання чинності  новим Законом, він має з 7 березня 2018 року діяти на підставі нового Закону.
Завершення приватизації об’єкта комунального майна відбувається з моменту продажу об’єкта нерухомого майна та відповідно реєстрації права власності на покупця і оформлюється Наказом відповідного  уповноваженого органу приватизації місцевої ради.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)