01 / Листопад, 2016

 

Славомір Качмарек, за національністю поляк, родом із Вроцлава, технічний директор корпорації Kromberg & Schubert Україна, 7 років мешкає в Луцьку. Тут він працює, розвиває підприємство, живе. Про українців Славомір Качмарек каже не "вони", а "ми", не "їм", а "нам" і зауважує, що Україна нічим від Польщі не відрізняється, "хіба що поляки мають трошки більше щастя".

Kromberg & Schubert Україна– компанія зі 100 % іноземних інвестицій, яка спеціалізується на виготовленні електричних бортових кабельних мереж для автомобілів провідних європейських брендів (Mercedess, Audi, BMW, Volkswagen). Корпорація налічує більше ніж 35 000 працівників на 30 заводах у всьому світі. Центральний офіс знаходиться в Німеччині.  

В Україні діє два заводи Kromberg & Schubert - в Луцьку та Житомирі. Підприємство в Луцьку працює вже понад 10 років, створивши за цей час понад 6000 робочих місць. Завод у Житомирі стартував у 2016 році і нині там вже працює близько двох тисяч людей.  

У 2015 році підприємство сплатило 327 мільйонів гривень податків.  Специфіка менеджменту на заводах Kromberg & Schubert Україна полягає в тому, що німецькі власники, призначаючи керівників підприємств на місцях, керуються правилом "чотирьох очей" і доручають управління двом рівноправним директорам - директору технічному та директору фінансовому.

В інтерв’ю "Економічній правді" технічний директор підприємств Kromberg & Schubert  розповів про те, в чому привабливість України для інвесторів, чи комфортно почувається іноземний бізнес в нинішніх українських реаліях і яке правило поляків варто взяти на озброєння українцям.

 - Чому для відкриття заводів корпорації було обрано саме Луцьк і Житомир?

Спершу будувався завод в Луцьку. Це місто було обрано з огляду на те, що тут вже існувала культура великого бізнесу (підшипниковий завод, котрий зараз також діє як інвестиційний проект, завод "Іскра", пластмасовий завод).

Луцьк мав якісний кадровий потенціал, вигідне  розташування з точки зору логістики - це й стало головними чинниками на його користь.

Коли згодом зайшла мова про відкриття другого заводу в Україні, розглядалося два міста: Житомир та Рівне.

Житомир подібний до Луцька у соціально-демографічній складовій, а його логістичне розташування навіть більш вигідне, тому обрано було саме його.

Рішення про відкриття заводу в Житомирі було прийнято в розпал політико-економічної кризи в Україні. Війна на сході та загальна нестабільність в країні не стали на заваді цьому?

Серед наших клієнтів були остороги щодо того, чи зможемо ми ритмічно та безперебійно постачати продукцію.

Адже, скажімо, якщо через збої з постачанням з нашого боку зупиниться завод BMW, сума збитків складатиме мільйони євро…

Але ми змогли довести, що нас нічого не зупиняє - ми вчасно та якісно виконували наші зобов’язання перед клієнтами. Крім того, проект виробництва електричних кабельних мереж для автомобіля Volkswagen Caddy, що реалізовується в Луцьку, здобув звання кращого проекту корпорації Kromberg & Schubert.

За 10 років  існування заводу в Луцьку, ми довели, що українці створюють продукцію високої якості, можуть забезпечити безперебійні доставки, мають інтелектуальний потенціал і навіть загальна криза в країні не стала нам на заваді.

Тому і маємо такі позитивні результати: відкриття нового заводу в Житомирі, де вже працює 1500 тисячі людей,  та старт нового проекту в Луцьку, що також дозволить створити сотні нових робочих місць.

- Ви згадали про те, що проект, котрий реалізовується в Луцьку, став кращим проектом всієї  корпорації. А загалом, яке місце українських заводів у "сім’ї" Kromberg & Schubert?

Всі заводи Kromberg & Schubert налічують 35 тисяч працівників, Kromberg & Schubert Україна сьогодні - це понад 7 тисяч працівників. Цієї цифри, мабуть, достатньо, щоб зрозуміти роль наших заводів у корпорації.

 

- Успіх заводів Kromberg & Schubert є приводом  для  оптимізму щодо України  інших інвесторів?

Український ринок праці приваблює насамперед складальні виробництва. Цим користуються "високомобільні інвестори" (на зразок "Кромберг енд Шуберт").

Розвиток складальних виробництв – це свого роду "маяк", на який орієнтуються інші інвестори, уважно спостерігаючи за успіхом цих інвестиційних підприємств. Тому успішний розвиток нашого заводу є необхідною, але недостатньою умовою для приходу інших інвесторів.

- Умови праці на українських виробничих потужностях різняться від інших країн?

Всі підприємства Kromberg & Schubert збудовані за однаковим зразком і абсолютно нічим не відрізняються - чи то завод в Німеччині, чи в Арабських еміратах, чи в Україні.

- А культура праці українців відрізняється від поляків, румунів чи македонців?

Ми працюємо згідно європейських стандартів і вимоги до всіх однакові - продукція повинна бути високої якості, незалежно від того, де вона виготовлена.

Про культури праці українців ви можете судити з моїх попередніх відповідей: за 10 років українці своєю якісною та сумлінною працею дали можливість інвестору масштабувати успіх луцького проекту, відкривши завод у Житомирі.  

- Коли буде введено безвізовий режим і жителі прикордонних територій зможуть вільно їздити на роботу до сусідньої Польщі, підприємство не відчує "кадрового голоду"?

Кордон практично відкритий вже - хто хоче поїхати на роботу до Польщі, той це робить і зараз, особливо жителі 30-кілометрової прикордонної зони. Люди мають вибір, зі свого боку ми пропонуємо гідні умови праці та зарплату на рівні польських.

У нас є дві черги на працевлаштування: тих людей, які ще не працювали і тих, хто вже працював. Пріоритет надаємо тим, хто ще не працював.

Тим не менше, сьогодні у черзі 500 людей, котрі звільнилися, поїхали на заробітки до Польщі та повернулися до нас на підприємство. Тому, вважаю, що безвізовий режим у цьому сенсі для нас особливо нічого не змінить.

- Кадрово-інтелектуальний потенціал та вдала логістична складова, це безумовно, важливі складові привабливого інвестиційного клімату. Проте, не менш важливою умовою є успішна побудова співпраці з владою на місцевому рівні. Як з цим склалося у  Kromberg & Schubert?

По-перше, ми працюємо повністю "по-білому", в рамках українського законодавства. По-друге, наші масштаби дають нам певні преференції - завдяки масштабам нашого бізнесу ми не відчуваємо дрібних бюрократичних перепон.

Наше підприємство не конкурує ні з ким в Україні, наш ринок збуту - Європа. Тут ми лише наймаємо людей і платимо їм заробітну плату.

Ми створили  тисячі робочих місць, освоїли десятки мільйонів інвестицій,  є одним із бюджетоутворюючих підприємств в регіонах. Влада як Волині, так і Житомирщини, безумовно, зацікавлена у приході в регіон інвесторів, створенні нових робочих місць, наповненні місцевих бюджетів.

Тому ми в обох областях маємо продуктивну співпрацю  з місцевою владою. А внутрішня конкуренція між регіонами за інвестиції – це беззаперечне благо, котре в підсумку позитивно позначається на вітчизняній економіці в цілому.

- Потужний кадровий потенціал, розуміюча влада, сприятливі умови - доволі оптимістична картина...Тобто, ви вважаєте, інвестувати в Україну сьогодні вдала і вигідна справа?

Безумовно. Україна може багато запропонувати інвестору і, як я казав, вже вище - якісний інтелектуальний потенціал, висококваліфіковані кадри, наявну високу культуру виробництва. Проте, треба ще багато працювати, щоб довести Європі, що ми не поступаємося їм.  

Як поляк я можу сказати, що Західна Україна не відрізняється від  Польщі. Якщо поїдемо з Любліна на Білосток , то різниці великої нема. Для мене – це те саме. Я можу це підтвердити, як поляк, кажучи про Східну Польщу.  

Я раджу всім іноземним колегам складати враження про Україну, приїхавши сюди і побачивши все на власні очі, а не керуючись чутками, міфами чи стереотипами.

- Ви поляк і Ваша Батьківщина також проходила непростий шлях становлення ринкової економіки та реформ. Що з досвіду поляків Ви б порадили українцям?

Пам‘ятати дуже просте правило: не все одразу.  Потрібно прагнути не швидкого результату, а фундаментальних змін і довготривалого ефекту. Потрібно знати, що доводиться в чомусь відмовити собі сьогодні, щоб мати вдвічі більше завтра. І багато працювати, не мати ілюзій з приводу того "що Європа нас і так візьме".

За інформацією Економічної Правди

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)