23 травня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань науки і освіти. На засіданні були присутні народні депутати-члени Комітету О. Співаковський, І. Кириленко, В. Литвин, О. Скрипник, Т. Кремінь, І. Констанкевич, заступники Міністра освіти і науки М. Стріха, П. Хобзей, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Тітарчук, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій А. Білоус, віце-президент Національної академії наук України А. Загородній. Також взяли участь члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, науковці Національної та галузевих академій наук України, державні експерти МОН. Від Асоціації міст України участь у засіданні взяла аналітик АМУ Л. Мозгова.

Серед питань, що виносились на порядок денний, актуальними для органів місцевого самоврядування були такі:

Про стан запровадження педагогічного експерименту в профільній старшій школі інтегрованого курсу з природничих наук (Інформація Міністерства освіти і науки України)

Дискусійним питанням під час засідання Комітету стало питання про стан запровадження в профільній старшій школі інтегрованого курсу з природничих наук в якості педагогічного експерименту. Члени Комітету та інші учасники засідання вислухали інформацію заступника міністра П. Хобзея щодо впровадження інтегрованого курсу «Фізика і астрономія», який сьогодні пілотується у 131 українській школі. За цією програмою навчатимуться учні, які обрали суспільно-гуманітарний та художньо-естетичний напрями профілізації. У ході дискусії Перший заступник голови Комітету О. Співаковський зауважив: «Перш за все, на мій погляд, Міністерству освіти і науки необхідно мати прогноз того, який відсоток шкіл в процесі профілізації оберуть той чи інший напрям. Адже очевидно, що математичний, технічний чи природничий напрями в цілому менш популярні, ніж гуманітарні, хоча вони великою мірою складають стратегічний національний інтерес. Повністю віддавши профілізацію на вибір шкіл і учнів, ми ризикуємо отримати домінування кон’юнктурних напрямків профілізації і поступово втратити якісну підготовку з деяких фундаментальних галузей. Було приємно почути, що Міністерство науки і освіти в цілому усвідомлює можливі загрози такої профілізації. Заступник міністра відзначив, що велику роль у виборі профілю старшої школи відіграють пріоритети учнів щодо вищої освіти. Серед популярних спеціальностей сьогодні є і такі, що забезпечують увагу школярів до математики (для тих, хто цікавиться ІТ), хімії та біології (хто обирає медицину), географії (хто планує отримувати подальшу освіту у сфері туризму). Поки що мало затребуваним у школі є такий складний предмет як фізика. Єдиним способом підняти інтерес до нього є обов’язкова вимога сертифікату ЗНО з фізики при вступі на інженерні спеціальності, які поступово знову набирають популярності».

Доволі гострою була також дискусія щодо нетипових програм початкової школи, які, як відомо, не були затверджені Колегією МОН. Як зауважив заступник Міністра освіти і науки України П. Хобзей, програми в цілому, хоча й не без зауважень, були затверджені новою Державною службою забезпечення якості освіти. Отже, школи зможуть мати альтернативу у виборі навчальних програм для дітей.

Проект Закону про внесення змін до пункту 3 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про освіту” щодо уточнення деяких положень (реєстр. № 8046 від 15.02.2018, КМУ)

Обговоренню цього Законопроекту було присвячено засідання Комітету, що відбулось на минулому тижні. Законопроектом пропонується продовжити термін імплементації статті 7 Закону України «Про освіту» до 2023 року. Цього разу Комітет прийняв рішення пришвидшити його прийняття у Верховній Раді України.

Аналітичний центр АМУ