03 / Квітень, 2018
У Мінсоцполітики вказали, що розглядають можливість перегляду соціальних нормативів користування комунальними послугами, оскільки за підсумками опалювального сезону 2016/2017 років підприємства-постачальники послуг повернули до держбюджету близько 8,2 млрд гривень невикористаних сум субсидій. Іншими словами, чиновники хочуть привести нормативи у відповідність з реальним рівнем споживання, щоб не витрачати зайвого з держбюджету.
"Завжди є громадяни, які будуть вкладатися в норму і споживати менше норми, і які не будуть вкладатися. Водночас статистика повернення до держбюджету 8,2 мільярдів гривень показує лише громадян, які споживають менше норми", - говорить аналітик з питань соціального захисту населення Асоціації міст України Назар Миколюк.
Заявивши про перехід до ринкового ціноутворення на газ і електроенергію, уряд зіткнувся з необхідністю компенсувати витрати на "комуналку" незабезпеченим українцям. За даними Держстату, у грудні минулого року субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг отримувало майже 7 млн домогосподарств - понад 46% всіх сімей в Україні. Простіше кажучи, майже кожна друга сім'я. І, якщо ще у 2016 році забезпечення українців субсидіями коштувало держбюджету 44,1 млрд гривень, то за підсумками минулого року ця сума склала майже 70 млрд гривень.
У цьому році Кабінет міністрів запланував витратити на субсидії близько 71 млрд гривень. Тільки далеко не факт, що цього вистачить. У минулому році влада двічі - спочатку у липні, а потім у листопаді - переглядала держбюджет, збільшивши витрати на субсидії майже на 22 млрд гривень. В інтерв'ю РБК-Україна міністр соцполітики Андрій Рева звинуватив Мінфін у помилковому розрахунку суми субсидії на 2017 рік, у зв'язку з чим двічі довелося вносити зміни до бюджету. Але вже у цьому році більше грошей на субсидії знадобиться, якщо уряд все ж виконає вимогу МВФ і перегляне вартість газу для населення до ринкового рівня, як це передбачає узгоджена з кредитором формула ціни на газ. Якщо ж влада проігнорує умови МВФ і ціна не зміниться, з наступного опалювального сезону зниження соціальних нормативів дозволить уряду скоротити видатки держбюджету на житлові субсидії. До такого рішення Уряд вдається не вперше.
Чергове зниження соціальних нормативів матиме різний вплив на різні групи споживачів. На громадян, у яких немає субсидії, але у яких встановлені лічильники - зміна нормативів ніяк не вплине, запевняє Назар Миколюк. Якщо ж у них є субсидія - все залежить від рівня споживання, вважає експерт. Субсидія нараховується лише в межах соцнорматива, а не на весь обсяг послуг. "Необхідно розуміти, що зменшення нормативів не призводить до зменшення споживання громадянами енергоносіїв та води. Якщо мені необхідно, наприклад, 2,4 кубометри холодної води на місяць для нормального життя, я їх і буду споживати, навіть якщо норматив буде вдвічі менший. Просто у випадку зменшення нормативу субсидія буде покривати менше і я буду платити більше", - пояснив РБК-Україна аналітик.
І що цікаво, якщо ні квартирні, ні будинкові лічильники не встановлені, тоді громадяни при зменшенні нормативу будуть платити менше. Але це негативно позначиться на постачальниках послуг, у тому числі і комунальних, звертають увагу в АМУ. Особливо це стосується водоканалів, оскільки в Україні все ще невелике охоплення житлового фонду комерційним обліком холодної води.
В Асоціації міст звертають увагу, що у підприємств-постачальників комунальних послуг і так постійні проблеми з отриманням субсидій з держбюджету. В АМУ РБК-Україна повідомили, що, наприклад, на 1 квітня 2017 року заборгованість держави перед підприємствами становила 31,5 млрд гривень, на 1 січня цього року – понад 20 млрд гривень, а на 1 березня – близько 4,9 мільярдів. "Для комунальних підприємств ця заборгованість досить болісно відчувається, оскільки органи місцевого самоврядування повинні тоді дотувати свої підприємства, зменшуючи видатки на інші програми, зокрема освіти, охорони здоров’я чи соціального захист населення", - пояснив виданню Назар Миколюк.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)