АМУ надала роз'яснення щодо особливостей формування роздрібного ринку електричної енергії в Україні

03 / Січень, 2019
До Асоціації міст України звернулися органи місцевого самоврядування з проханням роз’яснити деякі особливості формування роздрібного ринку електроенергії в Україні, зокрема, зміни, які відбудуться у цій сфері в 2019 році.
З 1 січня 2019 року енергопостачальні компанії зобов'язані здійснити відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого підприємства (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Побутовим споживачам та малим непобутовим споживачам постачання енергії буде здійснювати постачальник універсальних послуг. Непобутовим споживачам, які до 1 січня 2019 року не виберуть собі постачальника електроенергії на створюваному роздрібному ринку електроенергії, електричну енергію буде поставляти постачальник «останньої надії». При цьому, постачання електроенергії таким постачальником буде здійснюватися лише впродовж 90 днів за значно вищим роздрібним тарифом.
Регулювання створення роздрібного ринку електричної енергії в Україні відповідно до нової моделі системи договірних відносин передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії», а сам порядок укладення відповідних договорів визначено постановою НКРЕКП № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 р.
Щодо форми оплати електричної енергії передбаченої для суб'єктів господарювання, то відповідно до ІV розділу пункту 4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії побутові споживачі та суб’єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Тобто бюджетні установи не повинні здійснювати передоплату у тому випадку, якщо постачання їм електричної енергії здійснюється постачальником універсальних послуг. Адже, відповідно до розділу І пункту 1.1 підпункту 1.1.2 Правил попередня оплата - оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.
Водночас, вимога здійснити попередню оплату суперечить Постанові КМУ №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р., якою чітко установлено виключні випадки та строки проведення попередньої оплати при закупівлі за бюджетні кошти товарів та послуг, а саме: відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів, у разі закупівлі, зокрема, на строк не більше одного місяця інших робіт і послуг, якщо розмір такої оплати не перевищує 30% їх вартості. Тобто постановою КМУ №117 не передбачено 100% передоплати за закупівлю електроенергії.
Також аналітики АМУ роз’яснили чи можуть постачальники універсальних послуг постачати електричну енергію бюджетним установам. Відповідно до Закону України «Про електричну енергію» універсальна послуга – постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією.
Але відповідно до перехідних положень Закону України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р.  тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У цей період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
Аналітичний центр АМУ дав відповідь на питання чи будуть діяти з січня 2019 року диференційовані тарифи на електроенергію для непобутових споживачів. Отже, з 1 січня 2019 року втрачають чинність тарифи, диференційовані за періодами часу (для непобутових споживачів), які визначалися згідно з постановою НКРЕКП від 20 грудня 2001 року № 1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу» (відповідно до змін, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2018 р. № 347).
Однак, важливо відзначити, що на сьогоднішній день функціонує Оптовий ринок електричної енергії України на якому ціна електричної енергії формується погодинно та пропорційно добовому графіку навантаження, а саме в періоди максимального навантаження Об’єднаної енергетичної системи України ціна на електричну енергію найвища, та в періоди мінімального навантаження Об’єднаної енергетичної системи України – ціна на електричну енергію найнижча. Відповідно енергопостачальник має змогу формувати ціну на електричну енергію для споживача з урахуванням рівня погодинної ціни на електричну енергію в Оптовому ринку електричної енергії України (Джерело).
Для того, щоб зберегти диференційований тариф під час формування тендерної заявки на закупівлю електричної енергії, бюджетні установи, які користувалися тарифами, диференційованими за періодами часу, зможуть укласти договір з електропостачальником із застосуванням цін, що враховують добовий графік споживання електричної енергії, що буде більш привабливим для споживача (за умови встановлення інтегрованих в систему АСКОЕ лічильників електроенергії).
Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», до тендерної документації віднесено опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції. Частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Тобто можна сформувати окремі частини предмета закупівлі (лоти), кількість яких залежить, наприклад, від запланованого графіку споживання електричної енергії. Наприклад, при двозонному тарифі:
Лот 1 — в якому зазначається інформація щодо обсягу поставки електроенергії за тарифом у нічний час з _____ год до _____ год.
Лот 2 — в якому зазначається інформація щодо обсягу поставки електроенергії за тарифом у денний час з _____ год до _____ год.
Тобто лотів може бути стільки, скільки є окремих періодів постачання електроенергії, і по кожному лоту може бути окремий постачальник.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)