Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Скажіть, будь ласка, чи мають право і хто має право зняти % престижності для вчителів протягом навчального року в ОТГ, коли розпорядником коштів є голова ОТГ?
Відповідно до абзацу другого пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (зі змінами від 11.01.2018 року) розмір надбавки за престижність праці встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Якщо доведені показники фонду оплати праці на бюджетний (не навчальний) рік засвідчують необхідність економії коштів, то відповідно до доведених меж фонду оплати праці керівник може прийняти рішення про зменшення % надбавки «за престижність праці» педагогічним працівникам.
Як свідчить практика, таке рішення часто узгоджується із засновником закладу загальної середньої освіти, яким є у Вашому випадку рада ОТГ.
При цьому варто памʼятати, що відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України про зміну істотних умов праці, зокрема розмірів оплати, працівники, серед яких педагогічні, мають бути повідомлені не пізніше ніж за два місяці.
Аналітичний центр АМУ

 
Доброго дня! В апараті виконавчого комітету ОТГ створений методичний кабінет відділу освіти (фінансуються з апарату ради), чи можуть прийняті методисти працювати по сумісництву методистами на 0,5 ставки в дитячому садку, при тому що працюють на повну зайнятість і відповідно до колективного договору робочий день становить 8 годин?
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Однак згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Однак, як правило, зазначене Вами сумісництво здійснюється під час робочого дня методиста методичного кабінету відділу освіти.
Переліком робіт, які не є сумісництвом (додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій») передбачено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема пунктом 3 вищезазначеного Переліку зазначена педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік.
Останнім абзацом пункту 12 Переліку установлено, що виконання робіт, зазначених у пунктах 2-7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.
Зважаючи на те, що посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать до посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, вважаємо, що обовʼязки, які вони виконують у межах діяльності на цих посадах, належать до педагогічної роботи.
Таким чином, методисти як педагогічні працівники можуть здійснювати педагогічну діяльність в основний робочий час в обсязі не більше 240 годин на рік із погодинною оплатою праці, якщо дозвіл на таку роботу надав керівник відповідного органу.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може міська рада прийняти рішення про звільнення від плати за теплопостачання та газ, що використовується для обігріву приміщення загальноосвітніх закладів ТОВ, яке надає послуги з харчування дітей у цих закладах?

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Тому міська рада не може звільнити ТОВ від сплати комунальних послуг.

Аналітичний центр АМУ

Які дії вчинити засновнику (міська рада) щодо працюючих директорів закладів дошкільної освіти з набранням чинності Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 (п.3 ст.31 ЗУ «Про дошкільну освіту»)?

Згідно з частиною другою статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» на посаду керівника закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

При цьому положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

На сьогодні чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності» (далі – Порядок), на основі якої має бути розроблене і затверджене рішенням сесії міської ради Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти. Відповідно до пункту 4 Порядку Підставою для проведення конкурсного відбору є рішення органу, що призначає керівника навчального закладу. Підставами для прийняття відповідного рішення є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу. Отже, оголошення, проведення конкурсного відбору й укладання контракту з керівником закладу освіти можливо лише у зазначених вище випадках.

Оскільки Закон України «Про освіту» набув чинності лише у вересні 2017 року, його норми не стосуються осіб, які були призначені до цього часу, тобто вони продовжують працювати відповідно до укладеного під час прийняття на роботу трудового договору.

Випадки розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності передбачені у статті 40 Кодексу законів про працю в Україні. При цьому варто зауважити, що зміна трудового договору, укладеного на невизначений строк, на строковий трудовий договір без згоди працівника може бути оскаржена у судовому порядку.

Аналітичний центр АМУ

 

 

Селищна рада є органом управління комунальних закладів освіти (дошкільні навчальні заклади, позашкільні навчальні заклади та школи). Структуру, штатний розпис та кошторис видатків на утримання даних закладів затверджується сесією селищної ради. Селищною радою створено Відділ освіти виконавчого комітету селищної ради, як структурний підрозділ зі статусом юридичної особи. Згідно з Положенням Відділу освіти, він є головним розпорядником коштів закладів освіти. Бухгалтерський облік закладів освіти ведеться централізованою бухгалтерією відділу освіти. Відповідно до Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти призначає та звільняє з посади працівників закладу, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу. На підставі яких документів, а саме наказу керівника закладу освіти чи наказу начальника відділу освіти бухгалтерії слід проводити нарахування та компенсацію витрат на відрядження, відпусток, премій, надбавок (та ін.) працівникам закладів освіти.

Права та обовʼязки засновника закладу освіти визначені статтею 25 Закону України «Про освіту», а повноваження керівника закладу освіти частиною третьою статті 25 цього ж закону. У межах своїх компетенцій як керівник закладу освіти, так і засновник або уповноважений ним орган (у Вашому випадку Відділ освіти виконавчого комітету селищної ради), видають розпорядчі документи з метою забезпечення діяльності закладів.

Наведемо приклад щодо преміювання. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій дано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

При цьому враховуємо, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Отже, керівник закладу освіти має готувати наказ на працівників закладу у межах фонду оплати праці, а на керівника закладу освіти наказ готує відповідний орган управління освітою.

Надбавки встановлюються засновником, отже, відповідний наказ видає орган управління освітою. Наказ на відрядження працівників має видавати відряджуюча сторона, тобто, якщо керівник закладу освіти відряджає працівника, то наказ готує керівник закладу освіти; якщо відряджає орган управління освітою, то відповідно Відділ освіти. Наказ на відпустки працівників закладу освіти готує керівник закладу освіти, на керівника закладу освіти – відповідний орган управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

Чи буде правомірним рішення депутатів сільської ради (ОТГ) про переведення директорів закладів освіти на контракт?

Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», передбаченими Прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту», передбачено: керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії.

При цьому положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

На сьогодні чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності» (далі – Порядок), на основі якої має бути розроблене і затверджене рішенням сесії міської ради Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти. Відповідно до пункту 4 Порядку Підставою для проведення конкурсного відбору є рішення органу, що призначає керівника навчального закладу. Підставами для прийняття відповідного рішення є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу.

Оскільки Закон України «Про освіту» набув чинності лише у вересні 2017 року, його норми не стосуються осіб, які були призначені до цього часу, тобто вони продовжують працювати відповідно до укладеного під час прийняття на роботу трудового договору.

Випадки розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності передбачені у статті 40 Кодексу законів про працю в Україні. При цьому варто зауважити, що зміна трудового договору, укладеного на невизначений строк, на строковий трудовий договір без згоди працівника може бути оскаржена у судовому порядку.

Аналітичний центр АМУ

 

Доброго дня! Я директор Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій. Маю наступну ситуацію. Педагогічний працівник був прийнятий на посаду керівника гуртків за суміщенням на 0,5 ставки (півнорми дозволеної при сумісництві). На основному місці працівник має навантаження більше ніж норму. Сьогодні отримав інформацію, що цей працівник прийнятий ще в один заклад освіти, також за сумісництвом на 0,5 ставки. В сумі суміщає цілу норму (1 ставку) замість дозволених 0,5. Будь ласка, підкажіть, як мені діяти в даній ситуації? Моя позиція тяжіє до звільнення цього працівника із закладу, яким я керую.

Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.  Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

Однак згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Підстави для звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу викладені у статті 40 Кодексу законів про працю України. Зокрема, якщо працівник систематично не виконує без поважних причин обовʼязки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, це може бути підставою до звільнення.

Аналітичний центр АМУ

 

Чи має право директор позашкільного закладу преміювати працівників закладу у кінці року за рахунок економії коштів на виплату заробітної плати, яка виникла у звʼязку з економією ставок, лікарняних Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надання відпусток без збереження заробітної плати без відома Управління освіти?

Відповідно до статті 143 Кодексу законів про працю України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовʼязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій дано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

При цьому враховуємо, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Відповідно до пункту 11 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 установлення та здійснення нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій, інших заохочувальних виплат працівникам виключно в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному та спеціальному фондах бюджету, або власних доходів, отриманих від провадження господарської діяльності.

Отже, керівник закладу позашкільної освіти має право здійснити преміювання працівників закладу, якщо це передбачено колективним договором та у межах фонду оплати праці. При цьому преміювання самого керівника закладу позашкільної освіти знаходиться в компетенції органу управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня! Чи може завідувач методичним кабінетом відділу освіти виконавчого комітету міської ради працювати методистом у закладі дошкільної освіти на посаді методиста за сумісництвом з навантаженням 0,5 ставки?

Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

Однак згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 4 цієї постанови, окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних  підприємств, установ і організацій. Оскільки відділ освіти очолює інша особа, а завідувач методичного кабінету не є керівником цієї організації, ця норма його не стосується.

Відповідно до п. 5 Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 4.11.2010 р. № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів», у штатних розписах дошкільних навчальних закладів посада вихователя-методиста на 0,5 ставки передбачена з розрахунку максимально на 5 груп. Норма годин на ставку вихователя-методиста складає 36, тобто при 5-денному робочому тижні 7,2 год. Працюючи в закладі дошкільної освіти на 0,5 ставки зазначена Вами особа має щодня перебувати 3,6 години (тобто 3 години 10 хвилин), що відповідає пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Отже, завідувач методичного кабінету відділу освіти може працювати на посаді вихователя-методиста закладу дошкільної освіти на 0,5 ставки за сумісництвом.

Аналітичний центр АМУ

 

Доброго Дня! Просимо надати роз'яснення на наступні питання: 1. Щодо джерел фінансування потреб територіального центру соціального обслуговування населення, що знаходяться в районному центрі, але обслуговує в тому числі жителів ОТГ. 2. Щодо придбання безкоштовних ліків та здійснення платежів по зубопротезуванню для громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. 3. Чи проводиться виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи за рахунок місцевого бюджету.
Доброго дня.
1. Щодо фінансування терцентрів. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) фінансуються за рахунок коштів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад. Оскільки фінансування соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, видатки терцентру на соціальне обслуговування жителів ОТГ здійснюється за рахунок коштів ОТГ. Зазначаємо, що вартість соціальної послуги розраховується відповідно до методичних рекомендацій розрахунку вартості соціальних послуг, затверджених наказом Мінсцополітики від 7.12.2015 № 1186.
 
2. Щодо придбання безкоштовних ліків та здійснення платежів по зубопротезуванню для громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Придбання безкоштовних ліків та здійснення платежів по зубопротезуванню для громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про місцеві державні адміністрації», «Про публічні закупівлі», постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», від 16.03.2017 № 180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», пункту 3 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.04.2003 № 169 «Про внесення змін до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2003 за № 308/7629, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.2005 № 360, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.07.2005 за № 783/11063, листів Державного казначейства України від 25.02.2008 № 3.4-04/654-3021 «Щодо обліку витрат, пов'язаних з відпуском лікарських засобів безоплатно на пільгових умовах», від 22.10.2009                            № 15-06/2654-17879 «Щодо забезпечення медикаментами пільгової категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листа Міністерства фінансів України від 01.04.2009 № 31-19020-12-5/9216 «Про оплату послуг з пільгового зубопротезування».
 
3. Щодо виплати по догляду за особою з інвалідністю І групи. Питання необхідно розглянути в двох аспектах в залежності від нозології захворювання.
А) Догляд за особами з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та постанови КМУ «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним» від 02.08.2000 № 1192, виплати здійснюються за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
Б) Надання соціальних послуг (догляд) особами з інвалідністю І групи, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами). Відповідно до Закону України «Про сцоіальні послуги» та п. 14 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2004 №558, виплати здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Фактично, компенсація здійснюється з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів або бюджетів об'єднаних територіальних громад. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю I групи призначається в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7 + 1 =

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)