Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Працівника (методиста інституту післядипломної освіти) звільнено з роботи, поновлено через 8 місяців через суд (є наказ, де в т.ч. прописано повернення коштів за вимушений прогул). Працівник, пропрацювавши 3 тижні, подає заяву на щорічну відпустку (всім працівникам даного закладу відпустки надають влітку, оскільки курси з підвищення кваліфікації влітку не проводять). Працівнику відмовили в наданні відпустки, мотивуючи тим, що він не працював. Чи правомірно це?
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Таким чином, фактично вважається, що працівник не переривав трудовий стаж.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Чинний Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1997 № 346.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Згідно з додатком до Порядку до визначеної категорії осіб належить посада методиста, який має перебувати у відпустці 42 календарні дні.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку основна щорічна відпустка може надаватись протягом навчального року лише у разі необхідності санаторно-курортного лікування.
Таким чином, рішення щодо ненадання відпустки педагогічному працівнику не відповідає чинному законодавству.

Аналітичний центр АМУ

 

В ОТГ не створений методичний кабінет. Яким чином оформити обслуговування ОТГ районним методичним кабінетом?
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про освіту» наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об’єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об’єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти.
Згідно з пунктом 1.1. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, районний (міський) методичний кабінет (центр)є науково-методичною установою, яка відповідно до чинного законодавства здійснює науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти району, районів у містах Києві та Севастополі, міста (без районного поділу), підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про  місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить, зокрема, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Відповідно до підпункту 2 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів є делегованим державою органам місцевого самоврядування повноваженням. У той же час до власних повноважень ради ОТГ згідно з підпунктом 1 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить управління закладами освіти. 
Зважаючи на вище викладене, рада ОТГ мала б утворити методичний кабінет, що здійснював би методичне забезпечення закладів освіти, засновником яких є рада.
Оскільки, методичного кабінету у структурі виконавчих органів ради не створено, а методичне забезпечення закладів освіти є важливим складником організації освіти в громаді, то рекомендуємо користуватись нормою підпункту 7 пункту «а» статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з цим підпунктом до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад належить залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території. Таким чином, орган управління освітою ОТГ (відділ освіти, у разі його створення, чи виконавчий комітет ОТГ) укладає договір про співпрацю з районним  методичним кабінетом (у разі, якщо методичний кабінет району не є юридичною особою, то з керівником районного органу управління освітою) та передбачає у бюджеті ОТГ відповідні кошти на одержання визначених у договорі методичних послуг.
Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів регулюється статтею 93 Бюджетного кодексу України.
Аналітичний центр АМУ

 

Районною радою проведено конкурс на заміщення вакантної посади директора школи. Конкурсною комісією визначено переможця конкурсу та рекомендовано призначити на посаду. Питання щодо призначення директора школи винесено на розгляд сесії районної ради. На сесії районної ради питання призначення не підтримано більшістю депутатів. Рішення не прийнято. Чи можна повторно виносити питання щодо призначення директора школи на розгляд сесії районної ради? Чи потрібно знову оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади директора школи?

Відповідно до пункту 12 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 року № 291 «протягом трьох робочих днів з дня визначення переможця конкурсу засновник призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним строковий трудовий договір». Отже, питання щодо призначення на посаду керівника закладу освіти, який пройшов конкурсний відбір та визначений переможцем конкурсу, не має виноситись на розгляд сесії. Переможця призначає засновник на посаду без додаткових погоджень і укладає з ним строковий трудовий договір відповідно до чинного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

В ОТГ був створений відділ освіти без права юридичної особи, як структурний підрозділ селищної ради та призначений за конкурсним відбором начальник відділу освіти як посадова особа місцевого самоврядування. Заклади освіти з районного відділу освіти були передані до селищної ради, а працівників звільняли та приймали по переведенню. Пізніше, рішенням селищної ради створений відділ освіти селищної ради як юридична особа. Рішенням сесії селищної ради пізніш було прийнято підпорядкувати заклади освіти відділу освіти селищної ради. Як бути з працівниками: чи знову їх звільняти по переведенню, чи є інші варіанти?
Відповідно до статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Таким чином, факт передачі навчального закладу від РДА до ОТГ не може бути підставою для припинення трудового договору (звільнення працівника).
Якщо після прийняття навчального закладу, ОТГ буде здійснювати упорядкування структури закладу, скорочення його чисельності або штату, то за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, звільнення працівника можливо.
У ситуації, коли після передачі закладу нічого не міняється, підстави для звільнення працівників відсутні.
Про зміну назви навчального закладу робиться відповідний запис у трудову книжку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої у Мінюсті 17.08.1993 за № 110.
Так, пунктом 2.15 вказаної Інструкції передбачено:
«2.15. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування – наказ (розпорядження), його дата і номер.».
Процедура прийняття на роботу працівників визначається нормами КЗпП України (ст.ст. 21, 24, 25, 26, 27 тощо).
Отже, у Вашому випадку у трудових книжках педагогічних та інших працівників тільки вноситься запис про зміну назви закладу освіти. Наприклад, заклад загальної середньої освіти (назва) селищної ради перейменовується на заклад загальної середньої освіти відділу освіти (назва) селищної ради. При цьому умови трудового договору з працівниками зберігаються.

Аналітичний центр АМУ

 

Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, як діяти у наступній ситуації. Тимчасова споруда розташована на земельній ділянці яка перебуває в оренді у фізичної особи. Земельна ділянка була куплена на земельних торгах-аукціоні терміном на 10 років. Термін збігає через 6 років. В даний час ця фізична особа має бажання продати ТС. Яким чином можна оформити купівлю ТС та земельну ділянку на якій вона розміщена? Чи є така можливість купити право оренди у фізичної особи разом із розміщеними на ній ТС?
Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Також, згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Розглянемо детальніше, оскільки запитання потребує поділу.

Яким чином можна оформити купівлю тимчасової споруди та земельної ділянки, на якій вона розміщена?

 

Частиною другою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що  тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Довідка. У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року № 507, міститься визначення терміну «будівля», їх перелік та класифікація - тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю. Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

 

Отже, відповідно до частини першої статті 205 ЦК України договір купівлі-продажу ТС може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Довідка. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Оскільки тимчасова споруда не є нерухомістю, то законом не вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору відчуження чи оренди такої споруди, а отже і відсутня необхідність державної реєстрації вказаного майна.

Додатково звертаємо увагу, що у даному випадку продаж рухомої речі необхідно здійснювати окремо від земельної ділянки.

 

Чи є така можливість купити право оренди у фізичної особи разом із розміщеними на ній ТС?

 

Ураховуючи частину першу статті 181 ЦК України земельні ділянки належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість).

 

Відповідно до стаття 8-1 Закону України «Про оренду землі», відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності можливо тієї, що надана для будівництва житлового будинку за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Також, орендар, який має намір відчужити право оренди земельної ділянки, повинен отримати згоду орендодавця. Відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 3 статті 415 ЦКУ зазначено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник нерухомого майна (будівлі чи споруди).

Також, статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другоютретьою статті 134 цього Кодексу. А саме, частина друга визначає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб…

Оскільки передача земельної ділянки у Вашому випадку вже відбулась на земельних торгах, а в даному випадку відбувається заміна сторони по договору, а не продаж права оренди, тож дії мають бути наступні:

- орендарю звернутись до власника (ради) та отримати згоду на відчуження права у зв’язку із продажем споруди (додаються копії документів продажу споруди);

- новий власник споруди (бажано одночасно з колишнім власником) звертається до ради про укладання додаткової угоди до діючого договору в частині заміни сторони по договору;

- рада (орендодавець) у разі надання згоди (прийняття позитивного рішення), погоджує і укладає в трьохсторонньому порядку угоду, яка погоджується всіма сторонами;

- проводяться зміни у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Дія договору нового терміну не набуває, а продовжує бути чинним до того часу, як зазначено у ньому на тих самих умовах.

 

Як розуміти Статтю 284. Податкового кодексу України "Особливості оподаткування платою за землю, а саме: 284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування установлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Маємо на увазі, хто встановлює ставки плати за землю сільськогосподарського призначення ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ за межами населених пунктів на території відповідної ради: Держгеокадастр чи сільська рада??? Якщо Держгеокадастр, то на підставі якого закону??? Дякую!
Розміри ставок земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування за місцезнаходження земельних ділянок (визначено пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 277.1 Податкового кодексу України ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються законом (ПКУ): • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, • для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі. З 1-го січня діють зміни до Податкового кодексу України. Кодекс доповнено пунктом 10.2-1., яким зазначено, що місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Довідково. Наказом Мінагрополітики від 18.12.2018 року №605 було викладено в новій редакції додаток 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом №262 від 23.05.2017 року Мінагрополітики. Це означає, що НГО одиниці площі ріллі по областям змінилась і при обчислені суми плати за землю на 2019 рік, НГО яких не змінилось, слід застосовувати оновлені показники НГО. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів має бути офіційно оприлюднено органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду (пп.12.3.4 ст.12 ПКУ). Крім цього, ставки місцевих податків (до яких належить і земельний податок) оприлюднюють до 15 липня поточного року і на веб-сайті ДФС. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яка за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року (пункт 289.2 статті 289 ПКУ). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Довідково. Змінами до ПКУ передбачено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100% (п. 9 підрозд. 6 розд. XX ПКУ).
Чи повинні працювати і проводити заняття керівники гуртків закладів позашкільної освіти по понеділкам, на які переносяться неробочі святкові дні. Наприклад, Трійця 16 червня - вихідний святковий день, всі працюючі відпочивають 17 червня – у понеділок. Чи повинен проводити заняття гуртка в цей понеділок керівник гуртка закладу позашкільної освіти?

До керівників гуртків закладів позашкільної освіти застосовується те ж саме законодавство про працю, що і до інших працівників.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу законів про працю в Україні залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із статтею статтею 73 Кодексу законів про працю в Україні до святкових та неробочих днів належить, зокрема, Трійця.

У цей день допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.

Звертаємо увагу, що згідно з статтею Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам ‒ за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, ‒ у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, ‒ у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Отже, якщо не було офіційного наказу керівника закладу позашкільної освіти про роботу керівника гуртка у вихідний чи святковий день та визначеного у ньому механізму відшкодування працівнику за роботу у вихідний день, то цей день для керівника гуртка є вихідним.

Аналітичний центр АМУ

 

Підкажіть, будь ласка, як правильно вийти з такої ситуації. З 01.09.2019 року планується реорганізація філії опорного закладу з пониженням ступеня. Хто, коли і як має попередити працівників?

Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу законів про працю України (далі ‒ КЗпП України) у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У такому разі згідно із статтею 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При цьому звертаємо увагу, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Оскільки власником закладу освіти є його засновник, тобто рада, значить засновник або уповноважений ним орган (це може бути виконавчий комітет чи орган управління освітою) видає не пізніше 1 липня 2019 року розпорядчий документ про можливе вивільнення працівників у зв’язку з реорганізацією закладу освіти та зміну істотних умов праці.

Зауважуємо, що попередньо, власник або уповноважений ним орган не пізніше як за 3 місяці до запланованого масового вивільнення працівників звертається до професійних спілок про проведення консультацій щодо заходів запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення згідно із статтею 49-4 КЗпП України. Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни. Працівників ознайомлюють під особистий підпис.

Працівник може бути звільнений лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Звільнення працівника без згоди профспілки проводиться у випадках: звільнення працівника, який не є членом профспілки, що діє на підприємстві; звільнення з підприємства, де немає профспілки; звільнення керівника підприємства (філіалу, представництва, відділення й іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, його заступників.

Звільнення працівників повинно відбуватися не раніше закінчення 2-місячного попереджувального строку (скорочення строку попередження можливе за наявності згоди працівника).

Відповідно до статті 47 КЗпП України у день звільнення працівнику видаються належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення. Працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. У разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації (у т.ч. грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки), провадиться в день звільнення.

Аналітичний центр АМУ

 

Доброго дня! Підкажіть , будь-ласка, чи може орган місцевого самоврядування надати дозвіл землекористувачу у якого земля перебуває в постійному користуванні (закладу охорони здоров"я) на передачу в оренду земельної ділянки на якій розміщено об"єкт нерухомого майна (котельня, власником якої є заклад охорони здоров"я)? Зазначений об"єкт нерухомого майна орендується в закладу охорони здоров"я приватним підприємством , метою оренди є надання послуг з теплопостачання.
Довідково нагадуємо, що згідно статті 92 Земельного Кодексу України (далі - ЗКУ), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно із статтями 125 та 126 ЗКУ, право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон).
Нормами законодавства визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це похідне речове право на земельну ділянку, у Вашому випадку – похідне від комунальної власності.
Органом місцевого самоврядування може надавати дозволи на розробку документації із землеустрою в межах своєї компетенції, визначеної статтею 122 ЗКУ, але відповідно до частини п’ятої ст. 116 ЗКУ, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням ОМС лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Оскільки, передача в оренду земельної ділянки буде тягнути за собою внесення змін до правовстановлюючих документів на землю  закладу охорони здоров’я в частині зменшення площі і призведе до необхідності розробки нової документацію із землеустрою як для закладу, так і для орендаря майна, то пропонуємо скористатись іншим способом оформлення. На думку АМУ,  укладання договору сервітуту для обслуговування ТП стане більш сприятливим у даному випадку. 
З урахуванням статті 100 ЗКУ, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки. В даному випадку – це орендар майна та ОМС. Також, за таким договором можливо стягувати плату за землю та встановлювати строки його дії.
Відповідно до статті 55-1  Закону України «Про землеустрій», органом місцевого самоврядування надається у такому випадку дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту. Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
В такому випадку закладу охорони здоров’я не потрібно витрачати зайві кошти та вносити зміни до чинних правовстановлюючих документів, що посвідчують право. Натомість, під час внесення відомостей до бази ДЗК, сервітутне користування під об’єктом теплопостачання буде відображено у Витягу з бази Державного земельного кадастру, на підставі якого стане можливим реєстрація речового права.
 
Доброго дня! При громаді створено НКП Центр пмсд, контракт з головним лікарем закінчився 31.05.19 його звільнено. Тепер посади головного лікаря для нових призначень з 01.01.19 не існує. Прийнято рішення про оголошення конкурсу на посаду директора та внесення змін до штатного розпису. Що робити з посадою заступника головного лікаря з медичної частини? Перейменовувати посаду з "заступника головного лікаря з медичної частини" на "заступника директора" чи робити переведення на посаду заступника директора? Дія ж трудового договору не припиняється з заступником. Який текст наказу має бути?

Наказом МОЗ України від 31.10.2018 №1977 внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117 (зі змінами). Зокрема у розділі «КЕРІВНИКИ» вони стосуються Генерального директора (директора)/начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я; заступника Генерального директора (директора)/начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я; медичного директора; начальника (завідувача, керівника) структурного підрозділу закладу охорони здоров’я.

Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2019 року.

Значить з 01 січня 2019 року у закладі охорони здоров’я відповідно до вимог зазначеного вище наказу крім посади Генерального директора (директора)/начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я повинна бути введена відповідна посада заступника Генерального директора (директора) або медичного директора.

Отже, якщо у Вас прийнято рішення про оголошення конкурсу на посаду Директора та внесення змін до Штатного розпису, то відповідно Ви також вносите зміни до Штатного розпису про посаду заступника Генерального директора (директора) або медичного директора.

Якщо працівника, який був на посаді «заступника головного лікаря з медичної частини», Ви залишаєте на посаді заступника Генерального директора (директора) або медичного директора, це означає, що Ви переводите працівника на іншу посаду.

Працівників ЗОЗ, які продовжать трудові відносини з комунальним некомерційним підприємством, можливо перевести на іншу роботу всередині цього підприємства за новим штатним розписом. Оскільки для переведення на іншу роботу відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України вимагається згода працівника, необхідно дотримуватися такого порядку:

Ви повідомляєте заступника головного лікаря з медичної частини про зміну у Штатному розписі щодо його посади. Якщо він/вона погоджується з цією посадою,

1. Працівник подає письмову заяву на ім’я керівника підприємства з проханням перевести його на нову посаду.

Ви переводите заступника головного лікаря з медичної частини на нову посаду.

2. Керівник підприємства видає наказ про переведення, з яким працівник має бути ознайомлений під розписку.

3. Протягом тижневого строку з моменту видання наказу та ознайомлення з ним працівника до його трудової книжки слід внести запис про переведення на іншу роботу.

Відповідно потрібно внести зміни до Статуту та Колективного договору.

 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)