Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

У звʼязку з прийняттям Закону України «Про освіту», чи змінився порядок атестації керівників дошкільних навчальних закладів? Чи можливо створити свою атестаційну комісію при виконавчому комітеті ради з залученням педагогічних працівників? (Раніше атестацію проводила комісія районного відділу освіти при райдержадміністрації, окремий підрозділ освіти при раді відсутній)
Щодо атестації керівників закладів дошкільної освіти
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про освіту» атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, визначено обовʼязковість та черговість проходження атестації педагогічними працівниками.
Оскільки посада керівника закладу дошкільної освіти згідно з абзацом першим Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, належить до педагогічних посад, то норми щодо атестації стосується також і цих працівників.
 
Щодо створення при виконавчому комітеті ради атестаційної комісії для атестації педагогічних працівників
Відповідно до частини пʼятої статті 50 Закону України «Про освіту» Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. На сьогодні чинним є наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 № 930.
Зауважуємо, що відповідно до цього Положення атестаційні комісії І рівня утворюються на рівні закладів освіти. Отже, у Вашому запиті йдеться про атестаційну комісію ІІ рівня.
Згідно з пунктом 2.3. Типового положення про атестацію педагогічних працівників атестаційні комісії II рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів  рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади.
Таким чином, Ви можете створити свою атестаційну комісію при виконавчому комітеті ради з залученням педагогічних працівників. Під час формування складу атестаційної комісії рекомендуємо користуватись нормами пп. 2.6 та 2.7 Типового положення про атестацію педагогічних працівників.
Аналітичний центр АМУ
Чи може згідно з новим Законом України «Про освіту» школа І ступеня і заклад дошкільної освіти функціонувати як одна установа?

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про освіту» «повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки (початкова школа); базова середня освіта тривалістю п’ять років (гімназія); профільна середня освіта тривалістю три роки (ліцей)». Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти, а відповідно до частини четвертої цієї статті заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.

Оскільки статут закладу загальної середньої освіти затверджується на тривалий час, то організаційно-правова форма його діяльності має враховувати всі рівні, за якими надаватиметься у ньому освіта.

Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність».

При цьому зауважуємо, що відповідно до частини пʼятої статті 25 Закону України «Про освіту» засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.

Отже, початкова школа може мати у своїй структурі заклад дошкільної освіти, що має бути відображено у статуті закладу. При цьому назва закладу у документах буде зазначена за вищим рівнем, тобто «Початкова школа».

 

Аналітичний центр АМУ

Питання збереження полезахисних смуг на території району. До кого потрібно звернутися щоб ініціювати питання щодо передачі лісів з державної власності у комунальну, а конкретно сільським та селищним радам району, який порядок такого звернення, перелік необхідних документів та процедура передачі?
          Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження відносяться до несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.
         З даного питання варто визначити форму власності земельної ділянки , на якій знаходяться полезахисна смуга. З цією метою варто зробити запити до територіальних органів Держгеокадастру щодо отримання інформації з обліку земель про землі та земельні ділянки за цільовим призначенням та угіддями (форма 16-зем (річна)), про землі та земельні ділянки за власниками та користувачами, формами власності (форма № 12-зем (річна)), затверджені наказом Міністерства регіонального розбитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 30.12.2015 № 337 «Про затвердження форм адміністративної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем)» та Інструкцій щодо їх заповнення. У відповіді на запит має бути зазначено чи відноситься така земельна ділянка до державної, колективної чи приватної власності.
Питання передачі земель із колективної власності до державної чи комунальної можливе лише за рішенням загальних зборів членів відповідного колективного сільськогосподарського підприємства.
Якщо така земельна ділянка перебуває у державній власності питання її передачі у комунальну вирішується у порядку, визначеному статтею 117 Земельного кодексу України. Відповідно до статті122 Земельного кодексу України розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення (у тому числі земель запасу зайнятих полезахисними лісосмугами) визначено Держгеокадастр України та його територіальні органи. Таким чином у цьому випадку з питань передачі таких земель необхідно звернутися до територіальних органів Держгеокадастру. Для цього орган місцевого самоврядування приймає рішення «Про звернення до територіального органу Держгеокадастру, щодо прийняття наказу про розроблення документів на земельні ділянки та передачі цих земель органам місцевого самоврядування». Територіальні органи Держгеокадастру приймають відповідний наказ та зомовляють виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі потреби. Після виконання всіх підготовчих робіт орган місцевого самоврядування приймає рішення про прийняття таких ділянок, і підписує з територіальним управлінням Держгеокадастру акт прийому –передачі ділянок. Орган місцевого самоврядування здійснює реєстрацію права на земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Даний алгоритм дій зі зразками документів розміщено на сайті АМУ за посиланням: https://www.auc.org.ua/novyna/asociaciya-mist-ukrayiny-rozrobyla-praktychnyy-posibnyk-dlya-otg-z-pytan-peredachi-u
У разі якщо така ділянка належить до приватної власності, питання передачі її до комунальної власності вирішується шляхом укладання цивільно-правових угод між органом місцевого самоврядування та приватною особою.
Підготовлено Аналітичним центром АМУ
 
Доброго дня, згідно ст. 26 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна": право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій. Підкажіть, будь ласка, яким документом буде підтверджуватись повна сплата за об'єкт приватизації?
Доброго дня !
Відповідно до статті 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» , визначено , що  Покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об’єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.
Документом , що підтверджує сплату коштів буде платіжне доручення з відповідною відміткою територіального органу Держказначейства про зарахування коштів.
Рішенням сесії ОТГ було створено опорний заклад освіти. Директор даної школи має безстроковий договір, який уклала з попереднім відділом освіти району, директор також уже пенсіонер (60 років) Чи має право місцеве самоврядування ініціювати обрання нового директора опорного закладу освіти за конкурсною основою, чи це буде порушенням?

Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», передбаченими Прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту», передбачено: керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії.

При цьому положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

На сьогодні чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності» (далі – Порядок), на основі якої має бути розроблене і затверджене рішенням сесії міської ради Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти. Відповідно до пункту 4 Порядку Підставою для проведення конкурсного відбору є рішення органу, що призначає керівника навчального закладу. Підставами для прийняття відповідного рішення є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу.

Оскільки Закон України «Про освіту» набув чинності лише у вересні 2017 року, його норми не стосуються осіб, які були призначені до цього часу, тобто вони продовжують працювати відповідно до укладеного під час прийняття на роботу трудового договору. Таким чином, у Вашому випадку немає жодної підстави оголошувати конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Окрім того, відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Отже, утворення опорного навчального закладу не може бути підставою для звільнення керівника закладу освіти, на базі якого утворено опорний заклад.

Випадки розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності передбачені у статті 40 Кодексу законів про працю України. При цьому варто зауважити, що зміна трудового договору, укладеного на невизначений строк, та розірвання безстрокового трудового договору без згоди працівника можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Наразі у Міністерстві освіти і науки України готується новий проект Закону України «Про загальну середню освіту», яким буде визначено особливості призначення керівників закладів загальної середньої освіти.

Аналітичний центр АМУ

 

Чи обовʼязково має бути окремо розроблена Стратегія розвитку освіти громади?

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 26 цього Закону виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Отже, з метою прогнозування видатків на належне матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів освіти наявність цільової програми є необхідною передумовою утримання та розвитку мережі закладів освіти. При цьому зауважуємо, що вона може бути розроблена та затверджена як окрема програма, а може увійти до комплексної програми соціально-економічного та культурного розвитку громади окремою частиною.

Аналітичний центр АМУ

 

Чи має право ОТГ створювати опорний заклад без створення освітнього округу? Як проводиться ця процедура. Чи враховується думка населеного пункту (колишньої сільської ради) про переведення їхньої ЗОШ І-ІІІ у філію, якщо вони проти?

Щодо створення опорного закладу без освітнього округу

Головним нормативно-правовим актом, що врегульовує питання створення представницьким органом місцевого самоврядування (далі – засновником) опорних закладів та їх філій є Положення про освітній округ, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 року №777 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 20 січня 2016 року № 79) (далі – Положення).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Положення опорним вважається заклад, який має у своєму складі філії та (або) здійснює з урахуванням потреб осіб з інвалідністю (у тому числі тих, що пересуваються на кріслах колісних) організоване підвезення учнів (вихованців) (не менше ніж з трьох селищ, сіл, в яких ліквідовано загальноосвітні навчальні заклади або припинено (зупинено) їх діяльність) і педагогічних працівників (у разі потреби) до опорного закладу і до місця проживання.

Отже, освітній округ може складатись лише з опорної школи, до якої здійснюється підвезення учнів та вчителів не менше ніж з трьох селищ, сіл і може не мати філій.

 

Щодо процедури створення опорного закладу та врахування думки колишньої сільської ради

Засновник визначає опорні заклади серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Отже, якщо засновник ‒ рада ОТГ, то вона вирішує питання формування мережі закладів освіти. При цьому консультування з радою попереднього засновника не передбачене законодавством.

Під час проведення конкурсу на визначення опорного закладу обов’язково враховується, зокрема, зручність та наявність автомобільних шляхів з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Алгоритм створення опорної школи наступний:

  1. Підготовка до ухвалення рішення засновником про створення опорного закладу (п.5 Положення);
  2. Затвердження умов та проведення конкурсу засновником для визначення опорного закладу серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів (п.6 Положення);
  3. Ухвалення рішення про створення опорного закладу, його філій (п.7 Положення) у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування».

Як основний варіант, рішення має бути прийняте про реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів шляхом приєднання – тобто, визначення одного загальноосвітнього навчального закладу (юридичної особи) як опорного, та приєднання до нього інших загальноосвітніх навчальних закладів як структурних підрозділів-філій (з одночасним припиненням їх статусу як юридичних осіб) відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, а також відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки відповідна реорганізація тягне за собою зміни істотних умов праці та скорочення працівників.

Рішення має вирішувати основні питання діяльності опорних закладів та їх філій, у тому числі щодо затвердження установчих документів (статуту, положень) та визначення відповідальних осіб за державну реєстрацію опорного закладу як юридичної особи.

  1. Державна реєстрація опорного закладу як юридичної особи відповідно до вимог закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
  2. Вирішення відповідним органом управління освітою кадрових та фінансових питань діяльності опорного закладу, зокрема затвердження штатного розкладу – призначення директора та його заступників, завідувачів філіями, їх заступників, інших педагогічних працівників відповідно до закону України «Про загальну середню освіту» та трудового законодавства, а також вирішення питань фінансування (затвердження кошторису) та порядку ведення бухгалтерського обліку опорного закладу.

Аналітичний центр АМУ

Чи є обмеження щодо встановлення земельного податку місцевою радою на землі, які знаходяться за територією населеного пункту?

Встановлення ставок земельного податку регулюється статтями 274, 277 Податкового кодексу України.

У разі, якщо нормативно грошова оцінка земельних ділянок за межами населеного пункту не проведена, ставка податку встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці ріллі площі.

У разі проведення нормативної грошової оцінки за межами населеного пункту ставка податку встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не ме6нше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання крім державної і комунальної власності.

Таким чином сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формуванням територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів (ст.12.3 ПКУ).

Звертаємо увагу, що при цьому відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII «у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»».

Доброго дня. Перевізники у Львівській області не хочуть перевозити інвалідів 3 групи за вартістю 50% проїзду, цим самим порушують закон і права інвалідів. Що робити в такому випадку і до кого звертатися?

Доброго дня. Відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Пільга на проїзд особам з інвалідністю 3 групи загального захворювання не передбачена чинними законами України. У випадку прийняття місцевих програм – просимо звертатись до органу, який прийняв зазначену програму.

Доброго дня, до міської ради звернулася група ліквідаторів ЧАЕС з вимогою провести компенсаційні виплати на продукти харчування ліквідаторам І-ІІ категорії ЧАЕС з міського бюджету. Фінансів у міському бюджеті немає. Чи зобов'язана міська рада виділяти кошти для виплат і який алгоритм їх отримання ліквідаторами.
Доброго дня! Компенсаційні виплати на продукти  харчування ліквідаторам І-ІІ категорії ЧАЕС здійснюються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Тобто, ОТГ не є розпорядниками коштів державного бюджету із зазначених програм.
Призначення громадянам компенсацій здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги».
Розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2018 рік затверджені наказом Мінсоцполітики від 23.01.2018  № 75.
4 + 1 =

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)