Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Якщо посадову особу місцевого самоврядування відсторонено від посади ухвалою суду, , чи має керівник органу місцевого самоврядування видати розпорядження про відсторонення і якщо так, чи зберігається за відстороненою посадовою особою заробітна плата?

Це питання прямо не врегульовано законом про службу в органах місцевого самоврядування. Однак пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень до цього закону передбачено, що «дія Закону України  "Про  державну  службу"
поширюється  на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що   не   суперечить   Закону   України   "Про   місцеве самоврядування в Україні" ,  цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Частиною 2 статті 72 чинного закону «Про державну службу» визначено, що «рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення». Очевидно, що у вашому випадку керівник повинен видати розпорядження про відсторонення особи на підставі ухвали суду і на термін, визначений в ухвалі.
Частиною 4 статті 72 закону «Про державну службу» передбачено, що «у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку».
Відповідно до частини 6 цієї статті «відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання
корупції"».
За частиною 5 статті 65 закону «Про запобігання корупції»  «особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку,
визначеному законом». Очевидно, в даному разі мова може йтися про закон «Про державну службу» і, відповідно, розпорядження керівника про відсторонення. Там же вказано, що «у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням».
Таким чином, і за законом «Про державну службу», і за законом «Про запобігання корупції» питання відшкодування особі за час вимушеного прогулу вирішується в залежності від результатів розгляду справи, а розмір
відшкодування дорівнює середній заробітній платі (заробітку) за цей час.
За цією схемою і пропонується діяти.
Спочатку розпорядження про відсторонення. А після завершення відповідними
органами розгляду справи – вирішення питання про відшкодування.
 

Глибоцька селищна об’єднана територіальна громада просить Вас надати консультацію з питань затвердження тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування: Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОМС затверджують тарифи на теплову енергію комунальним підприємствам, установам, організаціям. До селищної ради звернулося підприємство (ТзОв, яке не є комунальним підприємством селищної ради) з проханням встановити тариф на теплову енергію, яка буде подаватися до центральної районної комунальної лікарні (яка теж не належить до комунальної власності селищної ради, але розташована на адміністративній території селищної ради). Зі змісту постанов НКРЕКП №896 від 12.10.2005 року «Про затвердження порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» та №898 «Про затвердження процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва та відпуску теплової енергії бюджетним споживачам, розрахунків витрат технологічного палива, розрахунку витрат на оплату праці та інших витрат» можливо зробити висновок, що затвердження тарифів на теплову енергію здійснює НКРЕ, крім тарифів на теплову енергію, які згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують органи місцевого самоврядування для підприємств, установ, організацій комунальної власності. Просимо сприяти в роз’ясненні правомірності встановлення селищною радою тарифів на теплову енергію для товариства з обмеженою відповідальністю, яке не є комунальним підприємством селищної ради.

Розглянувши Ваше звернення, Асоціація міст України надає наступне роз'яснення по суті заданого запитання:

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються НКРЕКП), транспортні та інші послуги.

В свою чергу НКРЕКП, керуючись вимогами законів України «Про природні монополії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», та відповідно до визначених Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлює тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Таким чином, НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та централізоване водопостачання та водовідведення своїм ліцензіатам, органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію і на зазначені послуги підприємствам, які не підпадають під державне регулювання НКРЕКП, і є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При цьому форма власності надавача послуг не має значення.

Довідково, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.08.2012 № 276, № 277, № 278 та 279. Відповідно до зазначених постанов, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб’єктів господарювання у разі, якщо:

протягом останнього року дії попередньої ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб’єкт господарювання здійснював таку господарську діяльність на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або якщо із джерел теплової енергії суб’єкта господарювання для потреб споживачів відпускалась теплова енергія в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік;

суб’єкт господарювання має намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або відпускати із джерел теплової енергії, що належать йому на правах власності або користування, для потреб споживачів теплову енергію в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік.

Всі інші суб’єкти господарювання є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

 

З повагою, Аналітичний центр Асоціації міст України

З якого моменту припиняються повноваження ради та виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до ОТГ?

  Відповідно до статті 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади.

  Повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про приєднання до міської об’єднаної територіальної громади.

  З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об’єднаної територіальної громади.

  Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

  З дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Яким чином будуть проводитися додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальних громад, що приєдналися до сільської, селищної об’єднаних територіальних громад?

  Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві вибори» (далі - Закон) додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

  Право голосу на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, належать до територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», та проживають у межах відповідного виборчого округу (стаття 3 Закону).

  Згідно зі статтею 14 Закону додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному законом.

  Додаткові вибори призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня додаткових виборів (стаття 15 Закону).

  Відповідно до статті 16 Закону загальний склад сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади збільшується понад визначений частиною третьою цієї статті внаслідок проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради додатково на кількість новоутворених одномандатних виборчих округів, яка визначається як відношення кількості виборців територіальних громад, що приєдналися, до кількості виборців територіальної громади, до якої приєдналися, помножене на загальний склад ради, визначений частиною третьою цієї статті, але не менше кількості територіальних громад, що приєдналися.

  Для проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 38 днів до дня додаткових виборів на території територіальних громад, що приєдналися до об’єднаної територіальної громади, утворює одномандатні виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному в кількості, що дорівнює кількості новоутворених округів, яка визначається відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону.

  Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах визначається територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів (стаття 17 Закону).

  Згідно зі статтею 93-1 Закону депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

  Протягом останніх шести місяців повноважень депутатів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, додаткові вибори не призначаються та не проводяться.

  Повноваження територіальної виборчої комісії територіальної громади, що приєднується до об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об’єднаної територіальної громади. Повноваження щодо проведення додаткових виборів здійснюються територіальною виборчою комісією, створеною на території об’єднаної територіальної громади, до якої приєднується територіальна громада.

Яким чином буде призначатися або обиратися староста у територіальній громаді, що приєдналася?

     Відповідно до статті 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

      Тобто, на території територіальних громад, що приєдналися, продовжує діяти попередній територіальний поділ, у межах якого повноваження старости будуть виконувати колишні селищні та сільські голови. Перед черговими виборами відповідні ради мають утворити старостинські округи.

      Вибори старост у разі приєднання не проводяться. При цьому, якщо посада голови на час приєднання була вакантною або колишній голова відмовляється виконувати обов’язки старости, то рада призначає вибори старости у встановленому Законом України «Про місцеві вибори» порядку. У цьому випадку старостинський округ необхідно створити до ініціювання таких виборів.

З 01.04.2017 року районна рада закрила фінансування соціально-культурних об’єктів, мотивуючи це тим, що є ОТГ і має ці об’єкти забрати на своє управління і фінансування. чи може селищна рада (ОТГ) 11.04.2017 року прийняти рішення про взяття на свій баланс із 01.04.2017 року? Попередній проект рішення мав дату «з 01.04.2017 року».

Для того щоб повноцінно управляти (мати всі правомочності – володіння, користування та розпорядження, визначені Цивільним кодексом України) соціально-культурними обʼєктами, місцева рада має прийняти такі обʼєкти не на баланс (це лише бухгалтерський облік), а прийняти ці обʼєкти у власність (взяти у користування) у встановленому порядку. Вже на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої майно буде включено у відповідний баланс («взято на балансовий облік»). Поняття, порядок ведення балансу визначається Національним положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 95/18833.

Баланс (Звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобовʼязання і власний капітал. Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці, яка складається з двох частин – активу і пасиву. В активі балансу відображають дані, які характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві – показники, які характеризують джерела утворення цього майна і його цільове призначення. Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Усі показники балансу підприємства моментні і характеризують його фінансовий стан за активами і зобов’язаннями на певний момент часу, як правило, на кінець останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року). Мета складання Балансу – надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації – необхідна умова для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Отже, селищна рада ОТГ не може прийняти рішення попередньою датою, що передує даті проведення сесії та до прийняття обʼєктів у власність на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої.

Додатково інформацію з порушеного питання можете почитати у Практичному посібнику за посиланням –https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/mod6nweb.pdf

Аналітичний центр АМУ

У громаді створено відділ освіти, культури, молоді та спорту, чи правомірним є призначення на посаду начальника такого відділу людини без педагогічної освіти, а з освітою культуролога?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Згідно з наказом Головного управління державної служби України від 29 грудня 2009 року № 406 «Про затвердження Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування начальник управління, відділу (самостійного), іншого виконавчого органу міської (районної в місті) ради повинен, окрім іншого, мати повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Оскільки начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Вашої громади має освіту культуролога, він може виконувати функціональні обовʼязки керівника цього органу.

Аналітичний центр АМУ

Як правильно обліковувати сесії у новоствореній ОТГ?

    Згідно зі статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Таким чином, у новоствореній ОТГ сесії обліковуються починаючи з першої і далі.

    При цьому, номер скликання ради ОТГ має бути сьомий, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) мають єдиний порядок обчислення. Відлік скликань представницьких органів місцевого самоврядування  (рад) розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Представницькі органи місцевого самоврядування (ради), обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно представницькими органами місцевого самоврядування (радами) другого, третього, четвертого та наступних скликань. Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що представницький орган місцевого самоврядування (рада), обраний на перших виборах, проведених у випадку, передбаченому законом, вважається представницьким органом місцевого самоврядування (радою) чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад). З огляду на викладене та враховуючи, що чергові місцеві вибори в Україні відбувалися - у березні 1990 року, у березні 1994 року, 29 березня 1998 року, 31 березня 2002 року; 26 березня 2006 року, 31 жовтня 2010 року та 25 жовтня 2015 року, у сільських, селищних, міських радах об’єднаних територіальних громад, перші вибори до яких відбулися у 2016 році, наразі 7 скликання.

Чи має правові підстави міська рада для виплати матеріальної допомоги на поховання громадянина працездатного віку, без постійного місця роботи і без наявності статусу безробітної особи, який був зареєстрований на території міста, але помер на території Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим органом ДРАГС Москви?
Відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання про надання допомоги на поховання померлих громадян.
 
Відповідно Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 99 допомога на поховання померлої особи з числа тих, що зазначені у Порядку (зокрема особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна), надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг.
 
Тобто, законодавством не передбачений розподіл громадян за місцем смерті. Вважаємо, що в органу місцевого самоврядування наявні підстави для виплати матеріальної допомоги на поховання зазначеної померлої особи.
Чи може входити до структури місцевої об'єднаної територіальної громади відділ надання соціальних послуг людям похилого віку та інвалідам, або необхідно створити його як юридичну особу (яка не буде головним розпорядником коштів). Чи необхідна для надання платних послуг даним відділом ліцензія?
Відповідно до Критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 № 1039, критеріями діяльності зазначених суб’єктів є, зокрема, наявність статутних документів. Відповідно до Порядку надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 12 суб’єкти, що надають платні соціальні послуги, провадять свою діяльність на професійній основі відповідно до їх статутів.
 
Зазначаємо, що, по-перше, законодавством не передбачено затвердження статутів про відділи, управління та інші виконавчі органи ради.
По-друге, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законами; надання соціальних послуг на професійній основі, вважаємо, не є повноваженням виконавчого органу.
По-третє, відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги.
 
Для надання соціальних послуг рекомендуємо створити окрему комунальну установу, метою якої буде, у тому числі, надання соціальних послуг, або надати субвенцію іншому органу місцевого самоврядування або органу державної влади, який зможе організувати надання соціальних послуг територіальній громаді.
 
Зазначаємо, що чинним законодавством ліцензування діяльності з надання соціальних послуг не передбачено.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)