Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

З якого моменту припиняються повноваження ради та виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до ОТГ?

  Відповідно до статті 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади.

  Повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про приєднання до міської об’єднаної територіальної громади.

  З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об’єднаної територіальної громади.

  Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

  З дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Яким чином будуть проводитися додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальних громад, що приєдналися до сільської, селищної об’єднаних територіальних громад?

  Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві вибори» (далі - Закон) додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

  Право голосу на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, належать до територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», та проживають у межах відповідного виборчого округу (стаття 3 Закону).

  Згідно зі статтею 14 Закону додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному законом.

  Додаткові вибори призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня додаткових виборів (стаття 15 Закону).

  Відповідно до статті 16 Закону загальний склад сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади збільшується понад визначений частиною третьою цієї статті внаслідок проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради додатково на кількість новоутворених одномандатних виборчих округів, яка визначається як відношення кількості виборців територіальних громад, що приєдналися, до кількості виборців територіальної громади, до якої приєдналися, помножене на загальний склад ради, визначений частиною третьою цієї статті, але не менше кількості територіальних громад, що приєдналися.

  Для проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 38 днів до дня додаткових виборів на території територіальних громад, що приєдналися до об’єднаної територіальної громади, утворює одномандатні виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному в кількості, що дорівнює кількості новоутворених округів, яка визначається відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону.

  Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах визначається територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів (стаття 17 Закону).

  Згідно зі статтею 93-1 Закону депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

  Протягом останніх шести місяців повноважень депутатів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, додаткові вибори не призначаються та не проводяться.

  Повноваження територіальної виборчої комісії територіальної громади, що приєднується до об’єднаної територіальної громади, припиняються з моменту прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об’єднаної територіальної громади. Повноваження щодо проведення додаткових виборів здійснюються територіальною виборчою комісією, створеною на території об’єднаної територіальної громади, до якої приєднується територіальна громада.

Яким чином буде призначатися або обиратися староста у територіальній громаді, що приєдналася?

     Відповідно до статті 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

      Тобто, на території територіальних громад, що приєдналися, продовжує діяти попередній територіальний поділ, у межах якого повноваження старости будуть виконувати колишні селищні та сільські голови. Перед черговими виборами відповідні ради мають утворити старостинські округи.

      Вибори старост у разі приєднання не проводяться. При цьому, якщо посада голови на час приєднання була вакантною або колишній голова відмовляється виконувати обов’язки старости, то рада призначає вибори старости у встановленому Законом України «Про місцеві вибори» порядку. У цьому випадку старостинський округ необхідно створити до ініціювання таких виборів.

З 01.04.2017 року районна рада закрила фінансування соціально-культурних об’єктів, мотивуючи це тим, що є ОТГ і має ці об’єкти забрати на своє управління і фінансування. чи може селищна рада (ОТГ) 11.04.2017 року прийняти рішення про взяття на свій баланс із 01.04.2017 року? Попередній проект рішення мав дату «з 01.04.2017 року».

Для того щоб повноцінно управляти (мати всі правомочності – володіння, користування та розпорядження, визначені Цивільним кодексом України) соціально-культурними обʼєктами, місцева рада має прийняти такі обʼєкти не на баланс (це лише бухгалтерський облік), а прийняти ці обʼєкти у власність (взяти у користування) у встановленому порядку. Вже на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої майно буде включено у відповідний баланс («взято на балансовий облік»). Поняття, порядок ведення балансу визначається Національним положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 95/18833.

Баланс (Звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобовʼязання і власний капітал. Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці, яка складається з двох частин – активу і пасиву. В активі балансу відображають дані, які характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві – показники, які характеризують джерела утворення цього майна і його цільове призначення. Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Усі показники балансу підприємства моментні і характеризують його фінансовий стан за активами і зобов’язаннями на певний момент часу, як правило, на кінець останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року). Мета складання Балансу – надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації – необхідна умова для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Отже, селищна рада ОТГ не може прийняти рішення попередньою датою, що передує даті проведення сесії та до прийняття обʼєктів у власність на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої.

Додатково інформацію з порушеного питання можете почитати у Практичному посібнику за посиланням –https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/mod6nweb.pdf

Аналітичний центр АМУ

У громаді створено відділ освіти, культури, молоді та спорту, чи правомірним є призначення на посаду начальника такого відділу людини без педагогічної освіти, а з освітою культуролога?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Згідно з наказом Головного управління державної служби України від 29 грудня 2009 року № 406 «Про затвердження Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування начальник управління, відділу (самостійного), іншого виконавчого органу міської (районної в місті) ради повинен, окрім іншого, мати повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Оскільки начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Вашої громади має освіту культуролога, він може виконувати функціональні обовʼязки керівника цього органу.

Аналітичний центр АМУ

Як правильно обліковувати сесії у новоствореній ОТГ?

    Згідно зі статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Таким чином, у новоствореній ОТГ сесії обліковуються починаючи з першої і далі.

    При цьому, номер скликання ради ОТГ має бути сьомий, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) мають єдиний порядок обчислення. Відлік скликань представницьких органів місцевого самоврядування  (рад) розпочинається із скликання, обраного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Представницькі органи місцевого самоврядування (ради), обрані в 1994, 1998, 2002 та наступних роках, є відповідно представницькими органами місцевого самоврядування (радами) другого, третього, четвертого та наступних скликань. Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що представницький орган місцевого самоврядування (рада), обраний на перших виборах, проведених у випадку, передбаченому законом, вважається представницьким органом місцевого самоврядування (радою) чергового скликання, яке відповідає скликанню всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад). З огляду на викладене та враховуючи, що чергові місцеві вибори в Україні відбувалися - у березні 1990 року, у березні 1994 року, 29 березня 1998 року, 31 березня 2002 року; 26 березня 2006 року, 31 жовтня 2010 року та 25 жовтня 2015 року, у сільських, селищних, міських радах об’єднаних територіальних громад, перші вибори до яких відбулися у 2016 році, наразі 7 скликання.

Чи має правові підстави міська рада для виплати матеріальної допомоги на поховання громадянина працездатного віку, без постійного місця роботи і без наявності статусу безробітної особи, який був зареєстрований на території міста, але помер на території Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим органом ДРАГС Москви?
Відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання про надання допомоги на поховання померлих громадян.
 
Відповідно Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 99 допомога на поховання померлої особи з числа тих, що зазначені у Порядку (зокрема особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна), надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг.
 
Тобто, законодавством не передбачений розподіл громадян за місцем смерті. Вважаємо, що в органу місцевого самоврядування наявні підстави для виплати матеріальної допомоги на поховання зазначеної померлої особи.
Чи може входити до структури місцевої об'єднаної територіальної громади відділ надання соціальних послуг людям похилого віку та інвалідам, або необхідно створити його як юридичну особу (яка не буде головним розпорядником коштів). Чи необхідна для надання платних послуг даним відділом ліцензія?
Відповідно до Критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 № 1039, критеріями діяльності зазначених суб’єктів є, зокрема, наявність статутних документів. Відповідно до Порядку надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 12 суб’єкти, що надають платні соціальні послуги, провадять свою діяльність на професійній основі відповідно до їх статутів.
 
Зазначаємо, що, по-перше, законодавством не передбачено затвердження статутів про відділи, управління та інші виконавчі органи ради.
По-друге, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законами; надання соціальних послуг на професійній основі, вважаємо, не є повноваженням виконавчого органу.
По-третє, відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги.
 
Для надання соціальних послуг рекомендуємо створити окрему комунальну установу, метою якої буде, у тому числі, надання соціальних послуг, або надати субвенцію іншому органу місцевого самоврядування або органу державної влади, який зможе організувати надання соціальних послуг територіальній громаді.
 
Зазначаємо, що чинним законодавством ліцензування діяльності з надання соціальних послуг не передбачено.
Дитина, яка є жителем ОТГ, відвідує районний заклад: школу естетичного виховання/музичну школу. Батьки сплачують 100 грн. у місяць за навчання. Тепер голова райради порушив питання про відрахування з навчального закладу дітей, які проживають в ОТГ. Спираючись на те, що керівництво ОТГ не бере участі у співфінансуванні таких районних закладів. Це стосується також і учнів спортивної школи. Чи мають право відраховувати наших дітей?

Згідно зі статтею 89 Бюджетного Кодексу України видатки на дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, школи естетичного виховання дітей, фізичну культуру і спорт, зокрема на утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів, належать до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 51 Закону України «Про освіту» вихованці, учні мають гарантоване державою право на вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять. Це право також закріплено у пункті 26 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 року. Варто також зауважити, що відповідно до пункту 2 цього Положення позашкільний навчальний заклад, окрім інших нормативно-правових актів, у своїй діяльності керується рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Оскільки районна рада є розпорядником коштів громади району, вона має забезпечувати права своєї громади на власні повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Підпунктом 2 пункту «а» статті 32 цього Закону регулюються повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема у сфері освіти, культури, фізкультури і спорту. Йдеться про сприяння органами місцевого самоврядування діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій. Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України «Про позашкільну освіту» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів не нижче мінімальних нормативів, визначених в установленому порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання. Також забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі. Якщо орган місцевого самоврядування вважає за недоцільне створювати окрему мережу позашкільних навчальних закладів для надання послуг позашкільної освіти, а члени такої територіальної громади користуються послугами інших громад, у даному випадку району, то для забезпечення потреб учнів ОТГ варто скористатись нормою статті 93 Бюджетного кодексу України. Відповідно до неї місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. При цьому слід урахувати, що передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною зі сторін, і укладання договору. Всі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Отже, вважаємо, що з метою забезпечення гарантованого законодавством права учням ОТГ на позашкільну освіту у навчальному закладі, засновником якого є районна рада, слід прийняти спільне рішення місцевими радами району та ОТГ про фінансування із місцевих бюджетів обох громад видатків на утримання позашкільних навчальних закладів з урахуванням кількості здобувачів освіти та фактичної вартості утримання 1 вихованця у закладі на рік.
Аналітичний центр АМУ
Чи підлягає постановці на пільгову квартирну чергу інвалід 2 групи загального захворювання?

Відповідно до статті 45 Житлового кодексу УРСР у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, у тому числі, інвалідам праці I і II груп. Тобто, інвалід другої групи підлягає постановці на квартирний облік як особа, яка користується правом першочергового одержання жилого приміщення.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)