Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

У місті обласного підпорядкування нараховується 2724 дитини віком від 2 до 18 років, чи може утворюватися інклюзивно-ресурсний центр, коли місто знаходиться за 45 км. від обласного центру?

Відповідно до пункту 3 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545, «засновниками центрів є представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради». Згідно з пунктом 4 Положення «центри утворюються з розрахунку один центр не більш як на 7 тис. дітей, які проживають на території об’єднаної територіальної громади (району), та не більш як на 12 тис. дітей, які проживають у місті (районі міста)».

Отже, зважаючи на кількість дітей Вашого міста достатньо утворення рішенням міської ради одного інклюзивно-ресурсного центру. При цьому варто враховувати, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міської ради є «затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання». При затвердженні штатного розпису інклюзивно-ресурсних центрів рекомендуємо врахувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 1032 проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 7116 від 15.09.2017 р.) перелік типів навчальних закладів, на які у 2018 році також буде спрямовано освітню субвенцію, доповнено інклюзивно-ресурсними центрами.

Аналітичний центр АМУ

 

Відповідно до частини третьої Перехідних положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»: «3.У селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання». У абзаці четвертому частини першої статті 8-3 зазначеного закону вказано, що за сільським, селищним головою територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, який виконує обов’язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об’єднаної територіальної громади поточного скликання, зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання. У зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів змін до постанови від 09.03.2006 р. № 286, якими істотно підвищено посадові оклади службовцям місцевого самоврядування, включно зі старостами, практики органів місцевого самоврядування ОТГ задають питання: 1.Чи поширюється підвищення посадових окладів старост також і на в.о. старост? 2.Чи стосується положення закону про умови оплати праці в.о. старост громад, що приєдналися, також в.о. старост громад, що об’єдналися за звичайним механізмом?

Випадок в.о. старости є виконанням обов’язків за вакантною посадою. Оскільки законодавством України питання оплати такої праці досі не врегульовано, практики, консультанти продовжують посилатися на затверджене постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 р. № 820/39 Роз’яснення Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 р. № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва». В частині другій цього документа вказано, що «При призначенні працівника … виконувачем обов’язків за вакантною посадою оплата праці здійснюється за цією посадою».

Отже, посадовий оклад в.о. старости, незалежно від того, за яким механізмом (приєднання чи об’єднання) відбулося входження територіальної громади до складу ОТГ, повинен дорівнювати посадовому окладу старости, визначеному у відповідній графі додатку 50 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268.

Відповідно до Закону України «Про освіту» на посаду керівника закладу (ЗНЗ, ДНЗ, ПНЗ) приймає та звільняє з посади засновник або уповноважений ним орган. 1. Чи необхідно Положення про призначення керівників закладів освіти затверджувати рішенням сесії міської ради? 2. Чи може управління освіти і науки виконкому міської ради своїм наказом призначати керівників на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради? 3. Чи може управління освіти і науки виконкому міської ради оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади закладу повної загальної середньої освіти на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради, чи це положення необхідно затверджувати рішенням сесії міської ради?

Щодо необхідності затверджувати Положення про призначення керівників закладів освіти затверджувати рішенням сесії міської ради

Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», викладеними у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про освіту», передбачено, що керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

При цьому Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

На сьогодні чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності», на основі якої має бути розроблене і затверджене рішенням сесії міської ради Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти.

 

Щодо можливості управління освіти і науки виконкому міської ради своїм наказом призначати керівників на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради

Оскільки виконавчий комітет міської ради не є засновником закладу загальної середньої освіти, то відповідно прийняте виконавчим комітетом міської ради рішення про затвердження попередньої редакції Положення про призначення керівників навчальних закладів із набуттям чинності Закону України «Про освіту» втрачає чинність. Так, має бути підготовлене у новій редакції Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти (та інших комунальних закладів освіти) та затверджене міською радою, що є засновником.

 

Щодо можливості управління освіти і науки виконкому міської ради оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади закладу повної загальної середньої освіти на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради, чи це положення необхідно затверджувати рішенням сесії міської ради

Зважаючи на вище викладене, вважаємо, що, до моменту прийняття міською радою рішення про затвердження Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти та його оприлюднення, управління освіти і науки виконавчого комітету міської ради не може оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади закладу повної загальної середньої освіти.

До моменту оголошення конкурсу та призначення відповідно до його умов керівника закладу загальної середньої освіти функціональні обовʼязки керівника має виконувати виконувач обовʼязків, який призначається тимчасово на період проведення конкурсу.

Аналітичний центр АМУ

 

Підкажіть, будь ласка, чи може відділ освіти подовжувати контракт директору школи, згідно з новим Законом «Про освіту»? Якщо так, то на який термін?

Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», передбаченими Прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту», передбачено: керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Під час продовження контракту з керівником закладу загальної середньої освіти пропонуємо врахувати позицію Міністерства освіти і науки України, висловлену Міністром Л. Гриневич та викладену за посиланням:

http://www.auc.org.ua/novyna/usih-dyrektoriv-shkil-perevedut-na-strokovi-ugody

Аналітичний центр АМУ

Щодо вимог районної адміністрації здійснювати ОТГ міжбюджетні трансферти районній адміністрації на забезпечення харчування дітей, які проживають на території ОТГ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» безкоштовним харчуванням забезпечуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Згідно з пунктом 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 02.02.2011 року (далі – Порядок), пільговим харчуванням за рахунок бюджетних коштів забезпечуються також учні, яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантується пільгове харчування. Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту, зокрема заклади загальної середньої освіти, здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад. Згідно зі частиною третьою статті 56 Закону України «Про освіту» організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах комунальної форми власності покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів. Оскільки навчальні заклади, розташовані на території району, підпорядковуються районній державній адміністрації, вважаємо, що організація харчування дітей, у тому числі пільгових категорій, належить до компетенції районної державної адміністрації і має здійснюватись виключно з районного бюджету.

Аналітичний центр АМУ

Щодо вимог районної адміністрації здійснювати ОТГ підвіз дітей та учнів до закладів освіти, підпорядкованих районній владі, та здійснювати міжбюджетний трансферт на забезпечення здобуття дітьми ОТГ позашкільної освіти

Відповідно до статті 3 Закону України «Про освіту» громадяни України незалежно від місця їх проживання та інших обставин мають право на безкоштовну освіту, що реалізовується шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної тощо. Це право забезпечується розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, а також відкритим характером навчальних закладів.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 6 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють. Разом із тим частиною першою статті 9 Положення забезпечується державна гарантія щодо добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм позашкільного навчання і видів діяльності та правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів у їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості. Тому позашкільні навчальні заклади мають зарахувати дітей і забезпечувати умови для їх навчання, якщо вихованці (або їхні батьки щодо своїх дітей) виявлять бажання одержувати послуги позашкільної освіти у такому закладі, незалежно від їх місця проживання.

Відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на позашкільну освіту. Відповідно до частини першої статті 93 Бюджетного кодексу України місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. У такому разі слід користуватись нормою частини третьої статті 93 Бюджетного кодексу України, якою визначено процедуру перерахування таких видатків, а саме передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною зі сторін, і укладання договору. Всі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому. Тобто з метою підтримки здобуття позашкільної освіти дітей, які проживають на території ОТГ, органом місцевого самоврядування ОТГ може бути прийнято рішення щодо передачі коштів у районний бюджет на забезпечення позашкільної освіти вихованців у навчальних закладах, що підпорядковані районній державній адміністрації. У такому разі фінансові нормативи бюджетної забезпеченості обраховуються згідно з нормами частини п’ятої статті 93 Бюджетного кодексу України.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість співфінансування закладів освіти на умовах передачі коштів із бюджету ОТГ у районний бюджет для цільового забезпечення умов навчання цих закладах дітей ОТГ за умов, викладених вище.

Окрім того, відповідно до частини пʼятої статті 13 Закону України «Про освіту» органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку. Згідно з частиною четвертою цієї ж статті особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти й у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Отже, сільська рада ОТГ має прийняти такі спільні рішення з районною адміністрацією:

  1. Щодо організації підвезення учнів, які здобувають загальну середню освіту, до закладу загальної середньої освіти й у зворотному напрямку.
  2. Щодо обсягів міжбюджетного трансферту на здобуття позашкільної освіти учнями ОТГ у районі.

Аналітичний центр АМУ

Чи потрібно приймати рішення (рішення виконкому) засновника про надання організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти та/або рішення щодо бухгалтерського обслуговування (централізованого чи індивідуального)?

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Отже, це питання врегульовано на рівні Закону, а тому приймати окреме рішення виконавчого комітету не доцільно.

Заклади освіти можуть мати власну бухгалтерію або обслуговуватись централізовано. Згідно з абзацом третім частини третьої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти. Отже, про порядок бухгалтерського обслуговування закладу освіти має прийняти рішення керівник закладу освіти. У випадку, коли всі керівники закладів освіти, що належать до мережі засновника (органу місцевого самоврядування), приймуть рішення про самостійне ведення бухгалтерії, відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна та міська ради приймають рішення про ліквідацію централізованої бухгалтерії з обслуговування закладів освіти.

При цьому варто памʼятати, що згідно з абзацом шостим частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» засновник здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Аналітичний центр АМУ

Підкажіть, будь ласка, відповідно до нового Закону України «Про освіту» що буде з відділами освіти місцевої влади? Які функціональні обовʼязки вони матимуть? Чи їх ліквідують?

Повноваження відділів освіти згідно з новим Законом України «Про освіту»

Повноваження органів місцевого самоврядування виписані у статті 66 Закону України «Про освіту». Варто при цьому памʼятати, що міська, селищна чи сільська ради можуть або самостійно виконувати їх, або делегувати повністю чи частково створеному у своїй структурі органу управління освітою.

Отже, відповідно до частини другої статті 66 Закону України «Про освіту» районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:

відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч - самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою);

мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх;

закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);

забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті;

забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);

ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;

здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

До того ж за органами управління освітою залишається функція атестації педагогічних працівників.

Детально про зміни читайте за посиланням http://www.auc.org.ua/novyna/novyy-zakon-pro-osvitu-yaki-povnovazhennya-maye-misceva-vlada

 

Щодо ліквідації органів управління освітою

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Відділи освіти є органами управління освітою, що створюються та ліквідуються відповідно до рішення засновника, тобто ради. Отже, це питання перебуває в межах компетенції ради.

Аналітичний центр АМУ

У звʼязку з утворенням територіальних громад, виникає потреба затвердити в новій редакції Статути закладів освіти, в яких змінився засновник (була районна рада – стала сільська рада обʼєднаної територіальної громади). Яка повинна бути назва закладу загальної середньої освіти у Статуті в контексті нового закону України «Про освіту», оскільки заклади освіти – гімназія та ліцей будуть утворені в порядку впровадження нової програми (через 5 та 10 років відповідно), а терміни «загальноосвітня школа» замінено на «заклад загальної середньої освіти».

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про освіту» «повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки (початкова школа); базова середня освіта тривалістю п’ять років (гімназія); профільна середня освіта тривалістю три роки (ліцей)». Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти, а відповідно до частини четвертої цієї статті заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.

Оскільки статут закладу загальної середньої освіти затверджується на тривалий час, то організаційно-правова форма його діяльності має враховувати всі рівні, за якими надаватиметься у ньому освіта, незалежно від термінів впровадження нових програм.

Відповідно до абзаців девʼятнадцятого-двадцятого підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» «початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти I-II, II-III чи I-III ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.

Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність».

Отже, якщо у Вас в ОТГ функціонує заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на трьох рівнях: початкова школа, гімназія, ліцей, – то при затвердженні Статуту в новій редакції назву закладу буде визначено як Ліцей (№, власна назва) / назва сільської ради назва області.

Наприклад, Ліцей «Перспектива» імені В. Стефаника Тячівської міської ради Закарпатської області, або Ліцей № 1 Тетерівської сільської ради Житомирської області, або Ліцей Новопсковської селищної ради Луганської області.

Аналітичний центр АМУ

Селищна рада є засновником дошкільного навчального закладу. Керівник був призначений наказом начальника районного відділу освіти. У пункті 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Разом з тим Законом України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» внесено зміни до статті 31 ЗУ «Про дошкільну освіту». Зокрема, пункт 3 статті 31 цього Закону викладено у такій редакції: «Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган». Діючий статут ДНЗ передбачає такий порядок призначення та звільнення керівника: «Безпосереднє керівництво дошкільним навчальним закладом здійснює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади керівником відповідного органу управління освітою за погодженням з засновником». Керівник ДНЗ виявив бажання звільнитися. Враховуючи викладене вище, прошу роз’яснити, як має відбуватися звільнення керівника ДНЗ (хто має видати розпорядчий документ про звільнення)?

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. При цьому відповідно до частини першої статті 47 Кодексу Законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобовʼязаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Отже, розпорядчий документ про звільнення керівника дошкільного навчального закладу має видати селищна рада (засновник) або уповноважений нею орган управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)