Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Відповідно до закону громадське обговорення пропозиції щодо ініціювання добровільного об'єднання проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Як це розуміти?

Відповідно до статті 5 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Згідно зі статтями 8 та 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" громадське обговорення може проводитися в різних формах, зокрема, у формі загальних зборів громадян, громадських слухань, конференцій, форумів, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей, теле- або радіодебатів, інтернет-конференцій тощо. Такі заходи разом з їх підготовкою об'єктивно не можуть тривати протягом 30 днів. 

З огляду на викладене, проведення громадського обговорення пропозиції щодо ініціювання добровільного об'єднання разом з його підготовкою має бути завершено не пізніш, ніж за 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

Наведену позицію поділяє також і Комітет ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (роз'яснення Комітету додається).

Зразки документів щодо добровільного обєднання можна подивитися за посиланням - https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/otgbook3new_obgortka_...

 

Чому місто обласного значення не може закупити шкільний автобус для управління освіти на умовах співфінансування 70% на 30%?

Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України № 827-р від 16.11.2016 «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» повноваження з придбання шкільних автобусів за рахунок видатків, обсяг яких зазначений у додатку до розпорядження, на засадах співфінансування (не більше 70 відсотків – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів) покладено лише на обласні державні адміністрації.

Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати закупівлю шкільних автобусів за рахунок програм, затверджених радою та профінансованих із власних бюджетів.

Аналітичний центр АМУ

Чи повинен педагогічний працівник звітувати перед адміністрацією школи за кошти, які отримує за завідування кабінетом?

Пунктом 82 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, передбачено, що завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками призначає керівник загальноосвітнього навчального закладу. При цьому права та обовʼязки цих працівників визначаються нормативно-правовими актами МОН, правилами внутрішнього розпорядку та статутом закладу.

Отже, підставою для встановлення доплат за завідування кабінетами є відповідний наказ керівника навчального закладу про призначення завідувачів кабінетами та фактичне виконання працівниками покладених на них відповідних обовʼязків.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 86 цього Положення педагогічний працівник зобовʼязаний виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу. Згідно з пунктом 95 цього ж нормативно-правового документа керівник навчального закладу має право, окрім іншого, розпоряджатись в установленому порядку майном закладу та його коштами; здійснювати керівництво педагогічним колективом.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.93 р. № 102, доплата за завідування кабінетом належить до оплати праці працівників освіти. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України «заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».
Таким чином, із метою здійснення контролю за раціональним використанням коштів, призначених на виплату доплат за завідування кабінетом, керівник навчального закладу може запроваджувати форми звітування про виконану працівником роботу. Такі форми звітування мають бути передбачені внутрішніми документами (наприклад, посадовою інструкцією завідувача кабінетом, наказом керівника тощо).
Звітування працівника про витрати, які здійснює той із власної заробітної плати, не передбачене чинним законодавством.
Аналітичний центр АМУ
У Типових штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів не передбачені штатні одиниці для проведення додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку кожної дитини із особливими освітніми потребами. Наприклад: реабілітолог, корекційний психолог, дефектолог, інструктор лікувальної фізкультури тощо. Просимо роз’яснити: Чи будуть введені до Типових штатних розписів для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких організовано спеціальні та інклюзивні класи, додаткові штатні одиниці для організації вищезазначених корекційно-розвиткових занять (послуг)?

Наразі інформацією про перегляд Типових штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством освіти і науки Асоціація міст України не володіє.

Поряд із тим відповідно до пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205 «Про затвердження Типових штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів» керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. При цьому варто зауважити, що заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу. Відповідно до абзацу другого пункту 3 цього наказу у разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду навчальними закладами можуть бути введені додаткові посади.

Згідно з підпунктом 3 пункту «а» статті 32 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообовʼязкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету. Отже, за кошти місцевого бюджету за рішенням виконавчого комітету можуть також вводитись додаткові посади педагогічних та інших працівників із метою забезпечення потреб відповідної громади в одержанні якісних освітніх послуг, у тому числі з організації навчання у спеціальних та інклюзивних класах.

Аналітичний центр АМУ

Відповідно до пункту 3 «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88, передбачено спрямування субвенції, а саме: «Субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (окрім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів)…» До того ж у загальноосвітніх класах загальноосвітніх навчальних закладів здобувають освіту на індивідуальній формі навчання діти з особливими освітніми потребами, які мають інвалідність. Просимо роз’яснити: Чи враховано спрямування такої субвенції на оплату видатків для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх класах на індивідуальній формі та мають інвалідність?

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88, субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів), а саме дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням розумового розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру). Отже, кошти субвенції не можуть бути спрямовані на оплату видатків для дітей із інвалідністю, які навчаються на індивідуальній формі.

При цьому варто зауважити, що відповідно до пункту 3 ІV розділу Положення про індивідуальну форму навчання дітям з особливими освітніми потребами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 р.  № 8, кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання осіб з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607, визначається наказом керівника навчального закладу, затверджується відповідним органом управління освітою і становить:

1-4-ті класи – 10 год. на тиждень на кожного учня;

5-9-ті класи – 14 год. на тиждень на кожного учня;

10-11(12) - ті класи – 16 год. на тиждень на кожного учня.

Така кількість годин уже враховує корекційну роботу, адже передбачає збільшену кількість годин порівняно з кількістю годин для організації індивідуальної форми навчання учнів (див. пункт 2 ІV розділу Положення про індивідуальну форму навчання дітям з особливими освітніми потребами).

Оплата праці педагогічних працівників за проведення індивідуальної форми навчання, у тому числі з використанням технологій дистанційної форми навчання, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері освіти.

На нашу думку, здійснення видатків на оплату видатків для дітей із інвалідністю, які навчаються на індивідуальній формі, із субвенції, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88, може бути розцінено компетентними органами як нецільове використання державних коштів.

Аналітичний центр АМУ

У пункті 12 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. № 872 зазначено: «В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами». Просимо роз’яснити: скільки годин передбачати на додаткові корекційні години на кожного учня, згідно з Постановою КМУ від 14.02.2017 № 88, поза корекційно-розвиткових занять, які вже передбачені Типовими навчальними планами спеціальних ЗНЗ, щоб це не було перебільшенням гранично допустимого навантаження.
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872 для кожної дитини індивідуально під час обстеження на ПМПК визначається кількість необхідних годин для проведення корекційно-розвиткових занять, у висновку зазначається, що дитина потребує проведення 3(5,6, ... 8) годин для проведення корекційно-розвиткових занять. Варто зауважити, що у постанові зазначено: «Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами». У той час, як згідно з нормативними документами, практичний психолог проводить корекційно-розвивальну та корекційно-відновлювальну роботу, а учитель-логопед та дефектолог – корекційно-розвиткову.
Відповідно до п. 4.2.5. Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.07.2004  569/38, «на основі даних обстеження дитини робиться висновок про характер відхилень у її розвитку, приймається колегіальне рішення про форму організації корекційного навчання, виховання і лікування дитини з урахуванням її психофізичних можливостей та індивідуальних особливостей; при необхідності даються рекомендації щодо реабілітації, соціальної та трудової адаптації дітей». Отже, рішення ПМПК містить рекомендаційний характер. Як свідчить практика, якщо дитині рішенням ПМПК рекомендовано, наприклад, 5 год. (але не більше 8 год.), то згідно з навчальним планом навчального закладу фінансуються не всі рекомендовані ПМПК години. У такому разі кошти субвенції, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872, варто спрямувати на фінансування тих годин корекційно-розвивальної роботи, які не фінансуються згідно зі шкільним навчальним планом. Іншу частину цієї субвенції слід спрямувати на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів, які дають змогу виконувати дитиною індивідуальну програму її розвитку. У той же час варто памʼятати, що на придбання зазначених засобів використовуються кошти в обсязі не більш як 20 відсотків загального обсягу видатків на кожну дитину певного загальноосвітнього навчального закладу, яка потребує державної підтримки.

Аналітичний центр АМУ

У листі Міністерства освіти і науки України від 31.03.2017 р. № 1/9-179 «Щодо постанови КМУ від 14.02.2017 №88» щодо обсягу додаткових корекційно-розвиткових годин на одну дитину з особливими освітніми потребами вказано: «Обсяг додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) на одну дитину з особливими освітніми потребами на тиждень визначається відповідно до пункту 12 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872, не допускаючи перевищення гранично допустимого навантаження на одного учня». Просимо роз’яснити: чи проводити з учнями, які навчаються у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів ще додаткові індивідуальні корекційно-розвиткові заняття, як при інклюзії; враховуючи, що з цими учнями вже заплановано і проводиться певна кількість корекційно-розвиткових занять (згідно з Типовими навчальними планами спеціальних ЗНЗ), які вони відвідують усім класом?
Відповідно до пункту 1.6. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 р. № 1224, консультативну допомогу щодо відкриття та комплектування спеціальних класів, змісту навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми надають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації. Пунктом 3.5. цього Положення визначено особливість навчально-виховного процесу у спеціальних класах, якою є його корекційна спрямованість. При цьому розклад уроків у спеціальних класах складається відповідно до робочого плану навчального закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Отже, проведення додаткових індивідуальних корекційно-розвиткових занять у спеціальних класах, що можуть призвести до перевищення гранично допустимого навантаження на одного учня, не допускається.

Аналітичний центр АМУ

Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради просить роз’яснити можливість та механізм здійснення роботи із застосуванням профілактора Євмінова в загальноосвітніх навчальних закладах міста Нікополя з профілактики сколіозу та порушення постави у дітей. Вертебролог-фізреабілітолог Безгодов Т.В. (ліцензія МОЗ України серія АГ № 600429 від 09.07.2012 та свідоцтво МОЗ №4881/2006 від 31.01.2006 на застосування профілактора Євмінова) звернувся до відділу освіти і науки з пропозицією підготувати відповідних спеціалістів з числа педагогічних працівників або медичних сестер шкіл та придбати профілактори Євмінова за кошти місцевого бюджету.

Відповідно до Переліку спортивного обладнання, спортивного інвентарю для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 10.06.2014 № 1851, профілактор для відновлення опорно-рухового апарату (типу "Євмінова") (далі – профілактор) належить до обладнання та інвентарю допоміжного призначення, а також до спортивного обладнання та інвентарю для загальнофізичної підготовки.

Окрім того цей наказ містить рекомендацію органам місцевого самоврядування щодо придбання такого обладнання та інвентарю.

Зважаючи на те, що профілактор належить до обладнання та інвентарю загальнофізичної підготовки, вважаємо, що він може застосовуватись у загальноосвітніх навчальних закладах під час уроків фізичного виховання, діяльності спортивних гуртків та секцій під контролем підготовлених фахівців.

Аналітичний центр АМУ

В управлінні освіти ОТГ створено методичний кабінет. Чи правомірно це?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Отже, рішення про створення управління освіти, методичного кабінету приймає рада ОТГ.

Відповідно до п. 1.3. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119 засновником районного (міського) методичного кабінету (центру) є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

Отже, створення методичного кабінету в управлінні освіти відповідає нормам чинного законодавства.

Аналітичний центр АМУ

 

На території обʼєднаної громади знаходиться школа, яка є філіалом опорної школи, що знаходиться в райцентрі. Як у такій ситуації прийняти дану школу в комунальну власність обʼєднаної громади?

Філія опорного навчального закладу, про яку йдеться, перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад району і не є юридичною особою. Рада ОТГ, на території якої перебуває філія, має звернутись до районної ради з проханням у зв’язку з утворенням ОТГ передати майно філії зі спільної комунальної власності територіальних громад до комунальної власності ОТГ. Для цього районна рада має прийняти рішення про виведення зі складу освітнього округу зазначеної філії та передати цей заклад до комунальної власності ОТГ, а рада ОТГ прийняти цей заклад до комунальної власності ОТГ.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)